23 відсотки Леніна або Муляж у мавзолеї
Жорстокий і кривавий диктатор Володимир Ульянов-Ленін – певно, найбільший злочинець ХХ століття. Його учнем завжди називав себе Сталін, та й Гітлер багато чого навчився в кремлівського тирана.
Помирав Ленін у жахливих муках, та й після смерті не здобув спокою. Бо смерть вождя соратники використали для зміцнення своєї злочинної влади. Його тіло й досі не поховане – Леніна муміфікували. Однак це не йде ні в яке порівняння з мощами святих у Києво-Печерській лаврі, що зберігаються століттями, чи муміями фараонів, які дійшли до нас взагалі крізь тисячоліття. Радянська ідеологічна машина невпинно вбивала в мозки людей, що «Ленін і тепер живіше всіх живих» та всіляко роздувала міф про його безсмертя. Насправді ж, існує цілий інститут, витрачаються мільйони рублів лише на те, аби Ілліч лише виглядав як мумія. Те, що лежить у мавзолеї, правильніше було б називати муляжем.
У СРСР все, що стосувалося тіла Леніна, було таємницею за сімома замками. З відкритих ділянок відвідувачі бачать тільки руки і голову. Ніхто, крім партійного керівництва і невеликої групи вчених, не бачив інших частин ленінського тіла, ніколи не чув про їх стан або про наукові процедури, яким тіло було піддано. Багато документів, що стосуються тіла Леніна, досі засекречені. Але з розпадом комуністичної імперії все таємне стало явним.
Ми зібрали з відкритих джерел деякі факти про «безсмертного» вождя.
Патологоанатом: «…коли Ленін помер, його розкрили... Ну, не для бальзамування, коротше. Розсікли йому основні артерії, кровоносні судини. Якби патологоанатом подумав про те, що вождю ще лежати і лежати, він би, звичайно, так не зробив. А так – кровоносна система йок; як розподіляти бальзамуючі склади, незрозуміло. Ну, в результаті настромлювали йому мікроін'єкцій, запхали в костюм з гуми, щоб нічого не вивалювалося».
При бальзамуванні витягнуті нутрощі, мозок, відрізано чоловічу гідність Ілліча, останки просякнуті секретним складом, який, однак, тління зупинити повністю не зміг.
Комісія медиків навесні 1924-го описувала: «На місці розпилу черепа помітно заглиблення шкіри довжиною близько 1 см… Ліва нижня повіка запала. Очні щілини злегка відкриті. Розбіжність верхньої і нижньої губи спостерігається на всьому їх протязі, причому з лівого боку щілину ширше, ніж справа. На всьому протязі видно зуби. Слизова губи злегка пігментована, підсохла, зморщилася. Кути губ розташовані асиметрично, лівий кут різко піднятий. На тулубі – плями землисто-багряного кольору».
Станіслав Грачов: мумію підчистили, просочили в ванні розчином, прибрали оскал, закрили повіки, вприснули ін'єкції, підфарбували подекуди – і ленінські мощі, випотрошені, безмозкі і кастровані, лежать досі й радують своїм нетлінним видом серця російських комуністів.
За весь час тіло вождя тільки кілька разів піддавалося нападу цвілі…
Анастасія Маміна: тіло вождя послідовно купають в різних ваннах: одна – з розчином гліцерину, інша – з формальдегідом, і ще кілька джакузі зі спиртом, перекисом водню (вона потрібна для відбілювання шкіри, інакше та покриється плямами), натрієм і калієм, розчином оцтової кислоти. Ванни Ленін приймає довше будь-якої дівчини – по півтора місяці. Зате всього раз в півтора року. В цей час мавзолей закритий.
Депутат Державної думи Російської Федерації Володимир Мединський у 2008 році заявив, що тіло вождя реальним вважати не можна: «Не обманюйте себе ілюзіями, ніби то, що лежить в мавзолеї, є Леніним. Там залишилося всього 10 відсотків від його реального тіла». Тижневик «Власть» вирішив перевірити цю цифру. Під час розтину тіла Леніна і подальшого бальзамування були видалені внутрішні органи й рідини, які замінили на бальзамуючі розчини. Підрахувавши кількість вилученого матеріалу, «Власть» прийшла до висновку, що депутат Мединський дещо помилився. У Мавзолеї лежить не 10% ленінського тіла, а 23%.
З'ясувалося, що перед медиками взагалі не стоїть завдання зберегти якомога більше тіла. З кожним роком Леніна все менше. Наприклад, вії у вождя з самого початку накладні, а в 1945 році з його ноги кудись пропав цілий шматок шкіри. Тоді біологи створили латочку зі штучної. Пізніше довелося створити і частини обличчя: наприклад, під повіки Леніну запхали очні протези. До речі, рот вождю світового пролетаріату зашили (це спритно ховається бородою і вусами). Таким чином мумія не втрачає схожості з оригіналом.
Незадовго до своєї смерті Ілля Борисович Збарський розповідав, що передсмертна худоба особи Леніна була прихована за допомогою спеціальних наповнювачів, що вводяться під шкіру, а «живий» колір їй надавали червоні фільтри, встановлені на джерелах світла.
Основне завдання щорічного бальзамування Ілліча – зберегти так звані фізичні кондиції тіла: зовнішність, вага, колір, пружність шкіри, гнучкість кінцівок.
Для того щоб підтримувати це тіло в гнучкому стані, його протягом багатьох років піддають унікальним процедурам, в результаті яких біологічні матеріали замінюються на штучні. Процес цей іде повільно, поступово. З одного боку, на рівні динамічної форми тіло, безумовно, є справжнім, з іншого боку, на рівні біоматеріалів, з яких складається, це скоріше копія…
Збереження тіла Леніна вимагало безперервних досліджень, так як в науковій практиці тих років напрацьованих технологій не було. З метою встановити реакцію тканин тіла на ті, чи інші розчини були проведені численні досліди на безіменних небіжчиків, що доставляються в лабораторію. В результаті був розроблений склад, яким кілька разів на тиждень покривали особу і руки мумії.
Само собою, всередині Ленін порожнистий. Звучить страшно, але все внутрішні органи були вилучені, мозок переданий для дослідження, а серце, кажуть, досі зберігається в Кремлі. До речі, історія про те, що стало з мозком Леніна після його смерті, заслуговує окремого детективного роману: для його дослідження спеціально запросили вченого з Німеччини, який розпиляв мозок на 30 частин і перевірив кожну – шукав геніальність вождя.
Не знайшов, мозок Леніна нічим не відрізнявся від мозку звичайної людини. Зараз мозок Леніна (або те, що від нього залишилося) зберігається за важкими дверима Московського інституту дослідження мозку.
Не дивно, що досить швидко поширилися чутки про те, що тіло Леніна несправжнє. Вони повторювалися і в зарубіжній пресі. Щоб розвіяти їх, в середині 1930-х років партійне керівництво запросило представників західних ЗМІ в мавзолей. Американський журналіст Луїс Фішер писав, як в їх присутності Борис Збарський, який разом з Володимиром Воробйовим першими бальзамували тіло Леніна, відкрив герметично закритий скляний саркофаг, взяв вождя за ніс і повернув його голову вліво і вправо, щоб показати, що це не воскова фігура.
На ленінський труп було влаштовано щонайменше вісім замахів. Найбільш детально задокументовано перший, який стався 19 березня 1934 року. Тоді 46-річний робітник підмосковного радгоспу «Прогрес» Митрофан Нікітін, підійшовши до саркофагу, двічі вистрілив з нагану скрізь скло – не влучив (постріли могли фатально пошкодити «безсмертного», адже на той час саркофаг був із простого скла, це вже пізніше його замінять куленепробивним). На нападника кинулися охоронці, але він встиг вистрілити собі в серце. В кишені знайшли передсмертну записку – виявилося, що Нікітін мстився за Голодомор, свідком якого став після поїздки в Україну в 1932-му:
«Моя совість чиста, за правду на всі готовий піти. Я довго все обмірковував, мучився, переживав. Невже наші правителі, що засіли в Кремлі, не бачать, що народ не хоче такого життя? Схаменіться, що ви робите? Куди країну завели? Адже все котиться в безодню… Кругом убогість, голод, рабство, звірство, прибитість. Люди ізовралісь у брехні, бояться одне одного, бояться зайвого сказати, знаючи, що за плечима ГПУ, катування, смерть. Люди від виснаження, від голоду падають і мруть, як мухи. Ще багато мільйонів загине від комунізму, від цієї химери, абсурду. Я, Нікітін Митрофан Михайлович, з радістю вмираю за народ».
Під час Другої світової війни мумія Леніна була евакуйована в Тюмень. Її розмістили на другому поверсі будівлі, де сьогодні знаходиться головний корпус Тюменської державної сільськогосподарської академії. Ця інформація, звичайно, була закритою, але чутки все одно ходили. Співробітники навчального закладу розповідали, що під час свого перебування в Тюмені ленінська мумія стала покриватися чорною пліснявою і академіка Збарського за це ледь не розстріляли. Але він якимось дивом зміг позбавити мумію від напасті і таким чином зберіг собі життя.
У підсумку маємо констатувати, що комуністичні борці з релігією самі швидко перетворилися в ідолопоклонників. Лише вклоняються вони не Перуну, Ярилу чи Одину, а звичайнісінькому трупу свого вождя. Ось уже майже століття величезні кошти й неймовірні зусилля витрачаються лише на те, аби Ленін хоча б якось виглядав схожим на мумію. Якою йому ніколи не бути. З кожним роком «справжнього» Леніна в мавзолеї все менше.
Чи не простіше було просту воскову фігуру зліпити?
Сергій ГОРОБЕЦЬ, за матеріалами ЗМІ
Помирав Ленін у жахливих муках, та й після смерті не здобув спокою. Бо смерть вождя соратники використали для зміцнення своєї злочинної влади. Його тіло й досі не поховане – Леніна муміфікували. Однак це не йде ні в яке порівняння з мощами святих у Києво-Печерській лаврі, що зберігаються століттями, чи муміями фараонів, які дійшли до нас взагалі крізь тисячоліття. Радянська ідеологічна машина невпинно вбивала в мозки людей, що «Ленін і тепер живіше всіх живих» та всіляко роздувала міф про його безсмертя. Насправді ж, існує цілий інститут, витрачаються мільйони рублів лише на те, аби Ілліч лише виглядав як мумія. Те, що лежить у мавзолеї, правильніше було б називати муляжем.
У СРСР все, що стосувалося тіла Леніна, було таємницею за сімома замками. З відкритих ділянок відвідувачі бачать тільки руки і голову. Ніхто, крім партійного керівництва і невеликої групи вчених, не бачив інших частин ленінського тіла, ніколи не чув про їх стан або про наукові процедури, яким тіло було піддано. Багато документів, що стосуються тіла Леніна, досі засекречені. Але з розпадом комуністичної імперії все таємне стало явним.
Ми зібрали з відкритих джерел деякі факти про «безсмертного» вождя.
Патологоанатом: «…коли Ленін помер, його розкрили... Ну, не для бальзамування, коротше. Розсікли йому основні артерії, кровоносні судини. Якби патологоанатом подумав про те, що вождю ще лежати і лежати, він би, звичайно, так не зробив. А так – кровоносна система йок; як розподіляти бальзамуючі склади, незрозуміло. Ну, в результаті настромлювали йому мікроін'єкцій, запхали в костюм з гуми, щоб нічого не вивалювалося».
При бальзамуванні витягнуті нутрощі, мозок, відрізано чоловічу гідність Ілліча, останки просякнуті секретним складом, який, однак, тління зупинити повністю не зміг.
Комісія медиків навесні 1924-го описувала: «На місці розпилу черепа помітно заглиблення шкіри довжиною близько 1 см… Ліва нижня повіка запала. Очні щілини злегка відкриті. Розбіжність верхньої і нижньої губи спостерігається на всьому їх протязі, причому з лівого боку щілину ширше, ніж справа. На всьому протязі видно зуби. Слизова губи злегка пігментована, підсохла, зморщилася. Кути губ розташовані асиметрично, лівий кут різко піднятий. На тулубі – плями землисто-багряного кольору».
Станіслав Грачов: мумію підчистили, просочили в ванні розчином, прибрали оскал, закрили повіки, вприснули ін'єкції, підфарбували подекуди – і ленінські мощі, випотрошені, безмозкі і кастровані, лежать досі й радують своїм нетлінним видом серця російських комуністів.
За весь час тіло вождя тільки кілька разів піддавалося нападу цвілі…
Анастасія Маміна: тіло вождя послідовно купають в різних ваннах: одна – з розчином гліцерину, інша – з формальдегідом, і ще кілька джакузі зі спиртом, перекисом водню (вона потрібна для відбілювання шкіри, інакше та покриється плямами), натрієм і калієм, розчином оцтової кислоти. Ванни Ленін приймає довше будь-якої дівчини – по півтора місяці. Зате всього раз в півтора року. В цей час мавзолей закритий.
Депутат Державної думи Російської Федерації Володимир Мединський у 2008 році заявив, що тіло вождя реальним вважати не можна: «Не обманюйте себе ілюзіями, ніби то, що лежить в мавзолеї, є Леніним. Там залишилося всього 10 відсотків від його реального тіла». Тижневик «Власть» вирішив перевірити цю цифру. Під час розтину тіла Леніна і подальшого бальзамування були видалені внутрішні органи й рідини, які замінили на бальзамуючі розчини. Підрахувавши кількість вилученого матеріалу, «Власть» прийшла до висновку, що депутат Мединський дещо помилився. У Мавзолеї лежить не 10% ленінського тіла, а 23%.
З'ясувалося, що перед медиками взагалі не стоїть завдання зберегти якомога більше тіла. З кожним роком Леніна все менше. Наприклад, вії у вождя з самого початку накладні, а в 1945 році з його ноги кудись пропав цілий шматок шкіри. Тоді біологи створили латочку зі штучної. Пізніше довелося створити і частини обличчя: наприклад, під повіки Леніну запхали очні протези. До речі, рот вождю світового пролетаріату зашили (це спритно ховається бородою і вусами). Таким чином мумія не втрачає схожості з оригіналом.
Незадовго до своєї смерті Ілля Борисович Збарський розповідав, що передсмертна худоба особи Леніна була прихована за допомогою спеціальних наповнювачів, що вводяться під шкіру, а «живий» колір їй надавали червоні фільтри, встановлені на джерелах світла.
Основне завдання щорічного бальзамування Ілліча – зберегти так звані фізичні кондиції тіла: зовнішність, вага, колір, пружність шкіри, гнучкість кінцівок.
Для того щоб підтримувати це тіло в гнучкому стані, його протягом багатьох років піддають унікальним процедурам, в результаті яких біологічні матеріали замінюються на штучні. Процес цей іде повільно, поступово. З одного боку, на рівні динамічної форми тіло, безумовно, є справжнім, з іншого боку, на рівні біоматеріалів, з яких складається, це скоріше копія…
Збереження тіла Леніна вимагало безперервних досліджень, так як в науковій практиці тих років напрацьованих технологій не було. З метою встановити реакцію тканин тіла на ті, чи інші розчини були проведені численні досліди на безіменних небіжчиків, що доставляються в лабораторію. В результаті був розроблений склад, яким кілька разів на тиждень покривали особу і руки мумії.
Само собою, всередині Ленін порожнистий. Звучить страшно, але все внутрішні органи були вилучені, мозок переданий для дослідження, а серце, кажуть, досі зберігається в Кремлі. До речі, історія про те, що стало з мозком Леніна після його смерті, заслуговує окремого детективного роману: для його дослідження спеціально запросили вченого з Німеччини, який розпиляв мозок на 30 частин і перевірив кожну – шукав геніальність вождя.
Не знайшов, мозок Леніна нічим не відрізнявся від мозку звичайної людини. Зараз мозок Леніна (або те, що від нього залишилося) зберігається за важкими дверима Московського інституту дослідження мозку.
Не дивно, що досить швидко поширилися чутки про те, що тіло Леніна несправжнє. Вони повторювалися і в зарубіжній пресі. Щоб розвіяти їх, в середині 1930-х років партійне керівництво запросило представників західних ЗМІ в мавзолей. Американський журналіст Луїс Фішер писав, як в їх присутності Борис Збарський, який разом з Володимиром Воробйовим першими бальзамували тіло Леніна, відкрив герметично закритий скляний саркофаг, взяв вождя за ніс і повернув його голову вліво і вправо, щоб показати, що це не воскова фігура.
На ленінський труп було влаштовано щонайменше вісім замахів. Найбільш детально задокументовано перший, який стався 19 березня 1934 року. Тоді 46-річний робітник підмосковного радгоспу «Прогрес» Митрофан Нікітін, підійшовши до саркофагу, двічі вистрілив з нагану скрізь скло – не влучив (постріли могли фатально пошкодити «безсмертного», адже на той час саркофаг був із простого скла, це вже пізніше його замінять куленепробивним). На нападника кинулися охоронці, але він встиг вистрілити собі в серце. В кишені знайшли передсмертну записку – виявилося, що Нікітін мстився за Голодомор, свідком якого став після поїздки в Україну в 1932-му:
«Моя совість чиста, за правду на всі готовий піти. Я довго все обмірковував, мучився, переживав. Невже наші правителі, що засіли в Кремлі, не бачать, що народ не хоче такого життя? Схаменіться, що ви робите? Куди країну завели? Адже все котиться в безодню… Кругом убогість, голод, рабство, звірство, прибитість. Люди ізовралісь у брехні, бояться одне одного, бояться зайвого сказати, знаючи, що за плечима ГПУ, катування, смерть. Люди від виснаження, від голоду падають і мруть, як мухи. Ще багато мільйонів загине від комунізму, від цієї химери, абсурду. Я, Нікітін Митрофан Михайлович, з радістю вмираю за народ».
Під час Другої світової війни мумія Леніна була евакуйована в Тюмень. Її розмістили на другому поверсі будівлі, де сьогодні знаходиться головний корпус Тюменської державної сільськогосподарської академії. Ця інформація, звичайно, була закритою, але чутки все одно ходили. Співробітники навчального закладу розповідали, що під час свого перебування в Тюмені ленінська мумія стала покриватися чорною пліснявою і академіка Збарського за це ледь не розстріляли. Але він якимось дивом зміг позбавити мумію від напасті і таким чином зберіг собі життя.
У підсумку маємо констатувати, що комуністичні борці з релігією самі швидко перетворилися в ідолопоклонників. Лише вклоняються вони не Перуну, Ярилу чи Одину, а звичайнісінькому трупу свого вождя. Ось уже майже століття величезні кошти й неймовірні зусилля витрачаються лише на те, аби Ленін хоча б якось виглядав схожим на мумію. Якою йому ніколи не бути. З кожним роком «справжнього» Леніна в мавзолеї все менше.
Чи не простіше було просту воскову фігуру зліпити?
Сергій ГОРОБЕЦЬ, за матеріалами ЗМІ
Теґі:
