реклама партнерів:
Головна » 2017 » Травень » 25 » 25 травня. Вбивство Симона Петлюри

25 травня. Вбивство Симона Петлюри


2017 » Травень » 25
Автор: Журналіст
Коментарі: 0
Переглядів: 450
ЛЮДИНА. ОСОБИСТІСТЬ

Допомога проекту Європейської України - благодійний внесок
ваша підтримка важлива для незалежного видання
1926, 25 травня – у Парижі більшовицьким агентом Самуїлом Шварцбадом був убитий Симон Петлюра, український державний, військовий та політичний діяч, голова Директорії УНР (1919-1920).

Ще задовго до злету Симона Петлюри видатний російський академік Ф. Корш написав про нього пророчі слова: «Петлюра безмірно вище того, що про нього думають. Він – з породи вождів, з того тіста, що колись в старовину закладали династії, а в наш демократичний час стають національними героями: бути йому вождем народу українського. Така його доля».

Виступив організатором українських збройних сил у 1917 р., головний отаман військ УНР (1918). Безжально припинив спроби більшовицьких переворотів у Києві в листопаді, грудні 1917-го, січні 1918-го. Особисто керував штурмом заводу «Арсенал» (через що не встиг надати допомогу загонам під Крутами). Але при цьому не дозволив розстріляти групу захоплених в полон робітників, ставши між ними та кулеметом.

На чолі Директорії УНР 30 серпня 1919 р. звільнив Київ від більшовиків. Хоча наступного дня змушений був полишити місто під тиском Збройних Сил Півдня Росії (денікінців). Восени, у розпал протиріч між УНР та ЗУНР, гірко констатував: «Для мене тепер ясно, що галичане з їх симпатіями до Москви самі загинуть і нам дихнути не дадуть. Та годі їх переконати в противному, як нас у тому, що було б добре з Москвою».

У безнадійній ситуації уклав Варшавську угоду з Польщею, за що його багато критикували. Хоча варто оцінити глибину поступок протилежної сторони: поляки погоджувалися визнати УНР та відмовитися від намірів розширити територію до кордонів Речі Посполитої 1772 р. Ніколи раніше вони не йшли на подібні компроміси.

З листопада 1920 р. керував роботою екзильного уряду УНР у Польщі (уряд у вигнанні).

Радянський уряд у 1923 р. зажадав від польської влади видачі Симона Петлюри «як ворога народу». Він змушений був виїхати до Відня, Женеви, а потім оселився в Парижі.

Москву непокоїло те, що гуртувалися еміграційні державницькі сили навколо Петлюри, а терміни «петлюрівець», «петлюрівщина» стали в радянській Україні синонімами незалежницького руху.

«Українська політична еміграція – це сіль в оці сучасним червоним окупантам України. Вони роблять все, щоб розкласти, перетягти на свій бік, знищити її – на це йдуть гроші, над цим працюють численні агенти», – писав Симон Петлюра, цілком усвідомлюючи справжній стан речей.

Сім куль більшовицького агента настигли Симона Петлюру 25 травня 1926-го о 14:12 у Латинському кварталі Парижа, біля книгарні на розі вулиці Расіна і бульвару Сен Мішель. Після першого пострілу Петлюра втратив рівновагу і опустився на коліно, а потім упав на тротуар. Ще шість пострілів Самуїл Шварцбад здійснив у лежачого, що призвели до смертельних ушкоджень внутрішніх органів.

Вбивцю почали бити перехожі, які стали свідками злочину, поліція затримала його о 14:15. Петлюру встигли доправити до найближчої лікарні «Шаріте», де він помер через 20 хвилин після пострілів.

Самуїл Шварбад мотивував свій вчинок помстою за єврейські погроми. Цей месидж широко використовували як радянська пропаганда, так і нинішня російська. Між тим ще в 1919-му, коли почастішали випадки єврейських погромів, Симон Петлюра видав наказ до українського населення і війська: «Час уже зрозуміти, що мирне єврейське населення, їхні діти, їхні жінки, так само, як і ми, було поневолене і позбавлене своєї національної волі. Йому нікуди йти від нас, воно живе з нами з давніх-давен, поділяючи з нами нашу долю і недолю. Тих же, що підбурюють нас на погроми, рішуче наказую викидати геть з нашого війська і віддавати під суд, як зрадників вітчизни».

Суд присяжних виправдав вбивцю. Після чого Сергій Єфремов записав у щоденнику 27 жовтня 1927-го: «Чисту людину зробили погромником, а убійника – героєм… Вийшла, звісно, обурлива кривда, якої без сорому і здумати не можна, якої не зрозуміти ніколи людям, що знали і замордованого, і його діла».

Сергій ГОРОБЕЦЬ, Український інститут національної пам’яті




QR-код посилання на сторінку
Скористайтеся програмою для сканування штрих-кодів на телефоні.






Коментарі

avatar

Останні новини

18:22
30-Бер-2020
Верховна рада призначила нових керівників МОЗ і Мінфіну
Верховна Рада призначила міністром охорони здоров'я Максима Степанова і міністром фін
17:40
30-Бер-2020
На Донбасі ще стріляють: один загинув, двоє поранених
Один військовослужбовець збройних сил загинув у результаті ворожого обстрілу на Донба
16:21
29-Бер-2020
Міністри охорони здоров'я, фінансів, інфраструктури можуть залишити Кабмін
Міністр охорони здоров'я Ілля Ємець, міністр фінансів Ігор Уманський і міністр інфрас
13:42
29-Бер-2020
Жінка, яка примудрилась заразити коронавірусом кілька сіл на Буковині, попросила пробачення
Перша хвора на коронавірус на Буковині жінка, яка примудрилася заразити десятки жител
09:35
29-Бер-2020
Кількість випадків інфікування коронавірусом в Україні зросла до 418
Станом на 10:00 29 березня, за результатами досліджень вірусологічної референс-лабора
12:52
28-Бер-2020
2. Реорганізація армії. Тріумфальна весна 1918-го
Після важких і напружених боїв за Київ, ввечері 8 лютого 1918-го українські війська в
09:33
28-Бер-2020
У "Слузі народу" заявили те, що ризик оголошення дефолту в країні зростає
Народний депутат з "Слуги народу" Єгор Чернєв заявив про те, що ризик оголошення дефо
19:30
27-Бер-2020
Міністрів охорони здоров’я і фінансів можуть скоро звільнити
Міністрів охорони здоров’я Іллю Ємця і фінансів Ігоря Уманського можуть скоро звільни
19:22
27-Бер-2020
1. Забуті перемоги. Тріумфальна весна 1918-го
Підручник історії України 10-го класу авторства В. Власова і С. Кульчицького, виданий
13:39
26-Бер-2020
Лауреати Міжнародної літературної премії імені Миколи Гоголя «Тріумф» за 2020 рік
Цю почесну нагороду засновано у 1998 р. Чернігівським медіа-клубом за сприяння Націон
Усі новини