32 роки тому українці підтвердили рішення про незалежність власної держави
1 грудня 1991 року відбувся Всеукраїнський референдум на підтвердження Акта проголошення незалежності України. Вже другий рік поспіль ми святкуємо цю історичну подію в умовах повномасштабної відкритої війни РФ проти України, яка стала продовженням російської гібридної агресії з 2014 року.
Нам тяжко, але успішно обороняємося, крок за кроком наближаємо перемогу над російською імперією, щодня підтверджуємо і захищаємо свій вибір, зроблений на референдумі 32 роки тому.
Згадаємо основні події цієї віхи в історії України.
ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ 24 СЕРПНЯ 1991 РОКУ
19 серпня 1991 року у Москві радикальна частина керівництва комуністичної імперії спробувала врятувати Радянський Союз сталінськими методами. Це стало поштовхом до посилення національно-демократичних рухів за незалежність у більшості республік СРСР. Українці тоді збиралися на масові мітинги з вимогою виходу зі складу СРСР.
Так, 19 серпня 1991 року у Чернігові в помешканні Крайової організації Народного Руху України всі представники українських національно-демократичних організацій області надіслали телеграму до Верховної Ради УРСР за підписами Валерія Сарани і Василя Чепурного з вимогою виходу України з СРСР.
24 серпня 1991 року Верховна Рада УРСР на позачерговому засіданні ухвалила Акт проголошення незалежності України. У цьому доленосному документі наголошувалося, що продовжується тисячолітня традиція державотворення в Україні, яка має право на самовизначення, передбачене Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами.
Автором цього доленосного документу був Левко Лук’яненко, уродженець села Хрипівка тодішнього Городнянського району Чернігівської області, український політичний та громадський діяч, юрист та радянський дисидент, учасник національного визвольного руху, багаторічний в’язень комуністичних концтаборів.
ПІДГОТОВКА РЕФЕРЕНДУМУ
Верховна Рада Української РСР своєю постановою «Про проголошення незалежності України» від 24 серпня 1991 року ухвалила рішення щодо проведення всеукраїнського референдуму на підтвердження Акта проголошення незалежності України.
Текст бюлетеня та звернення до народу було затверджено 11 жовтня 1991 року постановою Верховної Ради України.
Бюлетень референдуму містив текст Акта проголошення незалежності України і запитання: «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?» із двома варіантами відповіді: «Так, підтверджую» або «Ні, не підтверджую».
У зверненні Верховної Ради України громадян України закликали підтримати Акт проголошення незалежності України: «Співвітчизники! Будьмо єдині в прагненнях наших, в розбудові незалежної державності України! Наша земля пережила багато кривд і страждань, неволі, лихо засівало її – тож 1 грудня сама історія дає нам шанс, можливо останній, стати справжніми громадянами, творцями своєї держави, будівниками «власної хати», де панують «своя правда, і сила, і воля».
В усіх областях України українські патріотичні організації розгорнули підготовку до проведення референдуму.
7 жовтня 1991 року Чернігівська крайова (обласна) організація Народного Руху за перебудову спеціальним рішенням створила штаб Руху з референдумної роботи, тобто агітації за підтвердження Акта проголошення незалежності України на Всеукраїнського референдуму. Його очолив голова Чернігівської крайової організації Народного Руху України Валерій Сарана. Були створені група «для виступів», тобто для проведення агітаційної роботи, на чолі з самим Валерієм Сараною, і обласна депутатська група на чолі з депутатом Чернігівської міської ради Сергієм Соломахою. Українські патріоти розгорнули активну агітаційну діяльність, здійснювалася протидія антиукраїнській пропаганді з Москви. Штаб з референдумної роботи знаходився у Чернігові у помешканні Руху (вул. Івана Мазепи, 4).
РЕФЕРЕНДУМ
Всеукраїнський референдум відбувся в усіх 27 адміністративних одиницях України, тобто в 24 областях, Автономній республіці Крим, Києві та Севастополі.
У голосуванні взяли участь 31 891 742 виборці, або 84,18% тих, хто мав право брати участь. На підтримку незалежності висловились 28 804 071 громадянин, або 90,32% тих, хто брав участь.
У Криму незалежність України підтримали 54,19% виборців, у Донецькій області – 83,90% і 83,86% – у Луганській.
У списки голосування в Чернігівській області було внесено 1 068 142 виборців. З них взяли участь у голосуванні 969 638 виборців або 90,78%. З них підтримало Акт проголошення незалежності України 908 904 виборців або 93,78%.
Референдум мав імперативний характер, його рішення було загальнообов’язковим та не потребувало окремого затвердження. За підсумками референдуму були зміцнені правові засади державного суверенітету, створені умови для розгортання державотворчих процесів у незалежній Україні.
РЕАКЦІЯ СВІТУ НА РЕЗУЛЬТАТИ УКРАЇНСЬКОГО РЕФЕРЕНДУМУ
Головною підставою визнання країнами світу відновленої незалежної держави Україна стали результати референдуму.
Хто визнав незалежність Україну в перші три дні після референдуму?
2 грудня 1991 року нашу державу визнала Польща, того ж дня прем’єр-міністр Канади Брайан Малруні заявив, що Канада визнає Україну як незалежну державу.
3 грудня Україна та Угорська Республіка підписали протокол про встановлення міжнародних відносин і розпочато роботу першого в Україні посольства – угорського.
4 грудня нашу державу визнали Литва та Латвія.
Впродовж першого місяця після референдуму Україну визнало 57 держав світу, за перший рік незалежності – 130 держав.
Також не забуваємо, що саме приголомшливі (для необізнаних в українських реаліях) результати українського референдуму стали однією з найголовніших причин швидкого юридичного оформлення розвалу російської імперії у вигляді комуністичного СРСР.
5 грудня Верховна Рада проголосила в «Посланні до парламентів і народів усіх країн»: «Договір 1922 року про утворення Союзу РСР Україна вважає відносно себе недійсним і недіючим».
8 грудня 1991 року перший Президент відновленої держави Україна Леонід Кравчук підписав у Беловезькій пущі під Брестом у Білорусі спільно зі президентом російської федерації Борисом Єльциним і головою Верховної Ради Білорусі Станіславом Шушкевичем угоду про розпуск СРСР. 25 грудня того ж року Михайло Горбачов підписав указ про зняття із себе повноважень президента Радянського Союзу.
ВИБОРИ ПЕРШОГО ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
Одночасно із референдумом українці обирали першого Президента. Цікаво, що тодішній голова Верховної Ради Леонід Кравчук 30 серпня 1991 року підписав Указ Президії Верховної Ради «Про заборону діяльності Компартії України» як організації, що брала участь у державному перевороті, і того ж дня вийшов із її лав.
На посаду президента, крім Леоніда Кравчука, балотувалися ще п’ятеро висуванців від громадських і національних рухів. Вони не змогли узгодити єдину кандидатуру. 61,59 % голосів (19 643 481 виборців) підтримали Леоніда Кравчука. Він посів перше місце в усіх регіонах, крім Львівської, Івано-Франківської та Тернопільської областей. Там переміг В’ячеслав Чорновіл, який загалом набрав 23,27% (7 420 727 голосів).
5 грудня 1991 року у Верховній Раді відбулася інавгурація Леоніда Макаровича Кравчука, який став першим Президентом України.
ПАМ’ЯТАЄМО! ПЕРЕМАГАЄМО!
Під час демократичного волевиявлення 1 грудня 1991 року Український народ підтвердив прагнення жити в суверенній державі та заклав підвалини для державотворчих процесів у незалежній Україні.
Вже 9 років Україна ефективно стримує російський збройний напад завдяки зусиллям на військовому, дипломатичному, інформаційному фронтах, а також потужній міжнародній допомозі. Так зі зброєю в руках відстоюємо свій вибір — результати історичного референдуму, прагнення жити у власній вільній та незалежній державі.
За матеріалами Українського інституту національної пам’яті
Джерело: Чернігівська ОДА
Нам тяжко, але успішно обороняємося, крок за кроком наближаємо перемогу над російською імперією, щодня підтверджуємо і захищаємо свій вибір, зроблений на референдумі 32 роки тому.
Згадаємо основні події цієї віхи в історії України.
ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ 24 СЕРПНЯ 1991 РОКУ
19 серпня 1991 року у Москві радикальна частина керівництва комуністичної імперії спробувала врятувати Радянський Союз сталінськими методами. Це стало поштовхом до посилення національно-демократичних рухів за незалежність у більшості республік СРСР. Українці тоді збиралися на масові мітинги з вимогою виходу зі складу СРСР.
Так, 19 серпня 1991 року у Чернігові в помешканні Крайової організації Народного Руху України всі представники українських національно-демократичних організацій області надіслали телеграму до Верховної Ради УРСР за підписами Валерія Сарани і Василя Чепурного з вимогою виходу України з СРСР.
24 серпня 1991 року Верховна Рада УРСР на позачерговому засіданні ухвалила Акт проголошення незалежності України. У цьому доленосному документі наголошувалося, що продовжується тисячолітня традиція державотворення в Україні, яка має право на самовизначення, передбачене Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами.
Автором цього доленосного документу був Левко Лук’яненко, уродженець села Хрипівка тодішнього Городнянського району Чернігівської області, український політичний та громадський діяч, юрист та радянський дисидент, учасник національного визвольного руху, багаторічний в’язень комуністичних концтаборів.
ПІДГОТОВКА РЕФЕРЕНДУМУ
Верховна Рада Української РСР своєю постановою «Про проголошення незалежності України» від 24 серпня 1991 року ухвалила рішення щодо проведення всеукраїнського референдуму на підтвердження Акта проголошення незалежності України.
Текст бюлетеня та звернення до народу було затверджено 11 жовтня 1991 року постановою Верховної Ради України.
Бюлетень референдуму містив текст Акта проголошення незалежності України і запитання: «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?» із двома варіантами відповіді: «Так, підтверджую» або «Ні, не підтверджую».
У зверненні Верховної Ради України громадян України закликали підтримати Акт проголошення незалежності України: «Співвітчизники! Будьмо єдині в прагненнях наших, в розбудові незалежної державності України! Наша земля пережила багато кривд і страждань, неволі, лихо засівало її – тож 1 грудня сама історія дає нам шанс, можливо останній, стати справжніми громадянами, творцями своєї держави, будівниками «власної хати», де панують «своя правда, і сила, і воля».
В усіх областях України українські патріотичні організації розгорнули підготовку до проведення референдуму.
7 жовтня 1991 року Чернігівська крайова (обласна) організація Народного Руху за перебудову спеціальним рішенням створила штаб Руху з референдумної роботи, тобто агітації за підтвердження Акта проголошення незалежності України на Всеукраїнського референдуму. Його очолив голова Чернігівської крайової організації Народного Руху України Валерій Сарана. Були створені група «для виступів», тобто для проведення агітаційної роботи, на чолі з самим Валерієм Сараною, і обласна депутатська група на чолі з депутатом Чернігівської міської ради Сергієм Соломахою. Українські патріоти розгорнули активну агітаційну діяльність, здійснювалася протидія антиукраїнській пропаганді з Москви. Штаб з референдумної роботи знаходився у Чернігові у помешканні Руху (вул. Івана Мазепи, 4).
РЕФЕРЕНДУМ
Всеукраїнський референдум відбувся в усіх 27 адміністративних одиницях України, тобто в 24 областях, Автономній республіці Крим, Києві та Севастополі.
У голосуванні взяли участь 31 891 742 виборці, або 84,18% тих, хто мав право брати участь. На підтримку незалежності висловились 28 804 071 громадянин, або 90,32% тих, хто брав участь.
У Криму незалежність України підтримали 54,19% виборців, у Донецькій області – 83,90% і 83,86% – у Луганській.
У списки голосування в Чернігівській області було внесено 1 068 142 виборців. З них взяли участь у голосуванні 969 638 виборців або 90,78%. З них підтримало Акт проголошення незалежності України 908 904 виборців або 93,78%.
Референдум мав імперативний характер, його рішення було загальнообов’язковим та не потребувало окремого затвердження. За підсумками референдуму були зміцнені правові засади державного суверенітету, створені умови для розгортання державотворчих процесів у незалежній Україні.
РЕАКЦІЯ СВІТУ НА РЕЗУЛЬТАТИ УКРАЇНСЬКОГО РЕФЕРЕНДУМУ
Головною підставою визнання країнами світу відновленої незалежної держави Україна стали результати референдуму.
Хто визнав незалежність Україну в перші три дні після референдуму?
2 грудня 1991 року нашу державу визнала Польща, того ж дня прем’єр-міністр Канади Брайан Малруні заявив, що Канада визнає Україну як незалежну державу.
3 грудня Україна та Угорська Республіка підписали протокол про встановлення міжнародних відносин і розпочато роботу першого в Україні посольства – угорського.
4 грудня нашу державу визнали Литва та Латвія.
Впродовж першого місяця після референдуму Україну визнало 57 держав світу, за перший рік незалежності – 130 держав.
Також не забуваємо, що саме приголомшливі (для необізнаних в українських реаліях) результати українського референдуму стали однією з найголовніших причин швидкого юридичного оформлення розвалу російської імперії у вигляді комуністичного СРСР.
5 грудня Верховна Рада проголосила в «Посланні до парламентів і народів усіх країн»: «Договір 1922 року про утворення Союзу РСР Україна вважає відносно себе недійсним і недіючим».
8 грудня 1991 року перший Президент відновленої держави Україна Леонід Кравчук підписав у Беловезькій пущі під Брестом у Білорусі спільно зі президентом російської федерації Борисом Єльциним і головою Верховної Ради Білорусі Станіславом Шушкевичем угоду про розпуск СРСР. 25 грудня того ж року Михайло Горбачов підписав указ про зняття із себе повноважень президента Радянського Союзу.
ВИБОРИ ПЕРШОГО ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
Одночасно із референдумом українці обирали першого Президента. Цікаво, що тодішній голова Верховної Ради Леонід Кравчук 30 серпня 1991 року підписав Указ Президії Верховної Ради «Про заборону діяльності Компартії України» як організації, що брала участь у державному перевороті, і того ж дня вийшов із її лав.
На посаду президента, крім Леоніда Кравчука, балотувалися ще п’ятеро висуванців від громадських і національних рухів. Вони не змогли узгодити єдину кандидатуру. 61,59 % голосів (19 643 481 виборців) підтримали Леоніда Кравчука. Він посів перше місце в усіх регіонах, крім Львівської, Івано-Франківської та Тернопільської областей. Там переміг В’ячеслав Чорновіл, який загалом набрав 23,27% (7 420 727 голосів).
5 грудня 1991 року у Верховній Раді відбулася інавгурація Леоніда Макаровича Кравчука, який став першим Президентом України.
ПАМ’ЯТАЄМО! ПЕРЕМАГАЄМО!
Під час демократичного волевиявлення 1 грудня 1991 року Український народ підтвердив прагнення жити в суверенній державі та заклав підвалини для державотворчих процесів у незалежній Україні.
Вже 9 років Україна ефективно стримує російський збройний напад завдяки зусиллям на військовому, дипломатичному, інформаційному фронтах, а також потужній міжнародній допомозі. Так зі зброєю в руках відстоюємо свій вибір — результати історичного референдуму, прагнення жити у власній вільній та незалежній державі.
За матеріалами Українського інституту національної пам’яті
Джерело: Чернігівська ОДА
Теґі:
