35 років тому засновано Народний рух України за перебудову
08 – 10 вересня 1989р. — У Києві засновано Народний рух України за перебудову як громадсько-політичне об’єднання, що сформувалось на основі різних демократичних неформальних груп за зразком народних фронтів у Прибалтиці – у конференц-залі Київського політехнічного інституту відбувся установчий І-й з'їзд Народного Руху України, який прийняв програму з підтримки принципів радикального оновлення суспільства.
В оргкомітеті працювали 111 осіб. Головою оргкомітету був обраний народний депутат СРСР Володимир Яворівський.
З урахуванням напруженої політичної ситуації і можливої заборони проведення установчих зборів, про всяк випадок розглядалися варіанти проведення зборів у Молдові чи Литві, адже установчий з'їзд Білоруського народного фронту пройшов раніше у Вільнюсі. Зрештою, українські письменники-комуністи переконали ЦК КПУ в особі завідувача ідеологічного відділу ЦК КПУ Леоніда Кравчука надати можливість проведення установчих зборів Руху саме в Києві. У народженні Руху важливу організаційну роль відіграла Українська Гельсінська спілка — перша структурована антикомуністична сила в Україні, а також нова громадська організація "Товариство української мови імені Т.Г.Шевченка".
Історія політичної партії Народний Рух України веде свій початок від громадсько – політичного руху, який був заснований на базі численних демократичних угруповань.
На початку 1989 р. в Україні виникає перша масова громадсько-політична організація — Товариство української мови імені Т.Г.Шевченка, яке стало організацією-попередницею Народного Руху.
Водночас 16 лютого 1989 р. Спілка письменників України, з метою громадського обговорення, запропонувала Програму і Статут Народного Руху України (надруковано в «Літературній Україні» 16 лютого 1989 року).
Впродовж березня – вересня 1989 р. виникли місцеві осередки та пройшли установчі крайових організацій Народного Руху новоствореного руху в більшості міст та областей України.
Так, 8 червня 1989 р. на зборах представників груп сприяння НРУ, що виникли на той час при чернівецьких неформальних товариствах «Меморіал», «Зелений рух Радянської Буковини», «Товариство української мови ім. Т. Шевченка» та «Оберіг» прийнято резолюцію, в якій серед іншого наголошувалося на необхідності заснування в Чернівцях ініціативної групи НРУ та проведення установчих зборів обласної організації Народного Руху України за перебудову.
13 липня 1989 р. в Чернівцях створено обласну координаційну раду НРУ, а 19 липня – оргкомітет по проведенню обласної установчої конференції НРУ та прийнято відозву «До громадян Чернівецької області».
Установча конференція по створенню Чернівецької регіональної організації Народного Руху України відбулась 26 серпня 1989 р. По її закінченні на території Чернівецького обласного музею народної архітектури та побуту було проведено перший великий мітинг.
Перший голова Чернівецької крайової організації НРУ був народний депутат України Леонтій Іванович Сандуляк.
Установча Конференція Київського відділення Народного Руху України за Перебудову відбулася 01 липня 1989р.
З'їзд зібрав 1121 делегата (з обраних 1158) від 1247 осередків по всій Україні, які на той час нараховували 280 тис. осіб. Серед делегатів були представники 13 національностей, у тому числі 944 українця. 228 делегатів були комуністами, 24 — комсомольцями. Подію висвітлювали 137 журналістів. Були присутніми гості з багатьох країн.
.З'їзд прийняв Програму і Статут Народного Руху України. Обрав керівні органи Руху: У підсумку комуніст Іван Драч став головою Руху, 1-й заступник — Сергій Конєв, Заступники голови Руху: Володимир Яворівський, Володимир Черняк, а трохи менш відомий діяч УГС, антикомуніст Михайло Горинь — головою Секретаріату Руху. Перший був більше символічною фігурою, поетом, зате другий — невтомним генератором ідей. Рух бачив у ньому прем'єра, якби Україна скинула КПУ і відновила Незалежність
Орган, який діє між з'їздами Руху — Велика Рада Руху(Раду представників (Координаційну Раду), Раду Колегій, Раду Національностей.
Перебіг Установчих зборів НРУ увічнено у книзі-стенограмі Три дні вересня вісімдесят дев'ятого.
У Народному Русі об'єдналися люди різних політичних переконань – від ліберальних комуністів до тих, хто сповідував ідеї інтегрального націоналізму. Домінували настрої національної демократії, що привели до виходу з Руху частини комуністів і національних радикалів.
У перший же рік свого існування Рух організував ряд великих масових заходів, метою яких була боротьба за державну незалежність, відродження української нації, відтворення історії українського народу і державності.
Особливу увагу в пропагандистській роботі Рух приділяв вихованню історією.
Найбільшими заходами Руху були: «Живий ланцюг» до дня Злуки ЗУНР та УНР (22 січня 1990 року), масовий виїзд на Нікопольщину та Запоріжжя до 500 – ліття Запорозького козацтва (1 – 5 серпня 1990), великі заходи під Берестечком, Батурином, в Лубнах і Хотині.
Під час проведення єдиного в історії СРСР референдуму (Всесоюзний референдум про збереження СРСР), що відбувся 17 березня 1991 року і підтримувався Урядом Української РСР, в Україні за наполяганням Народного Руху України було проведене республіканське консультативне опитування: «чи згодні ви, щоб Україна була у складі Союзу Суверенних Республік на підставі Декларації про суверенітет України».
Позитивно на нього відповіло понад 80 % опитаних.
Зареєстрований Радою Міністрів 9 лютого 1990 року, цього ж року Рух досяг значних успіхів у виборчій кампанії, що дало змогу створити у Верховній Раді України впливову фракцію «Народна рада» та забезпечити більшість в ряді місцевих рад Західної України.
Як політична партія Народний рух України зареєстрований Міністерством юстиції України 1993 року.
НРУ відіграв одну з ключових ролей у відновленні незалежності України у 1991 році.
Законом України «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті» члени Руху до 24 серпня 1991 року визнані борцями за незалежність України.
Робота рухівських депутатів в областях і Верховній Раді, масові заходи Руху, активна позиція Руху під час референдумів та інших політичних акцій мали вирішальний вплив на становлення незалежної української держави і забезпечили перемогу незалежної ідеї на референдумі 1 грудня 1991 року. На 2000р. чисельність Руху досягла 280 тис. чол.
30 листопада 2013 року Народний Рух України у своїй заяві розцінив зрив підписання Угоди про асоціацію з ЄС у Вільнюсі та кривавий розгін Євромайдану як антиконституційні дії окупаційної влади і закликав український народ згуртуватися на захист європейського вибору, державного суверенітету, демократії і відповісти загальноукраїнським політичним страйком.
Рухівці брали активну участь у протестах, які з кінця 2013 року відбувалися у формі мітингів, демонстрацій, студентських страйків. Силова протидія протестам з боку влади призвели до відкритого протистояння, яке в подальшому переросло у Революцію Гідності. Активісти Руху серед перших почали виставляти намети на Майдані на початку Революції Гідності. У так званій «рухівській юрті» (намет у формі юрти) проходили наради і засідання Політради НРУ. Там було відновлено «Варту Руху». Щодня в осідку Руху на вулиці Гончара, 33 проживало до 1500 людей.
З перших днів активної фази Другої російсько-української війни рухівці беруть активну участь у ній. При батальйоні «Київська Русь» створено підрозділ «Варти Руху».
В оргкомітеті працювали 111 осіб. Головою оргкомітету був обраний народний депутат СРСР Володимир Яворівський.
З урахуванням напруженої політичної ситуації і можливої заборони проведення установчих зборів, про всяк випадок розглядалися варіанти проведення зборів у Молдові чи Литві, адже установчий з'їзд Білоруського народного фронту пройшов раніше у Вільнюсі. Зрештою, українські письменники-комуністи переконали ЦК КПУ в особі завідувача ідеологічного відділу ЦК КПУ Леоніда Кравчука надати можливість проведення установчих зборів Руху саме в Києві. У народженні Руху важливу організаційну роль відіграла Українська Гельсінська спілка — перша структурована антикомуністична сила в Україні, а також нова громадська організація "Товариство української мови імені Т.Г.Шевченка".
Історія політичної партії Народний Рух України веде свій початок від громадсько – політичного руху, який був заснований на базі численних демократичних угруповань.
На початку 1989 р. в Україні виникає перша масова громадсько-політична організація — Товариство української мови імені Т.Г.Шевченка, яке стало організацією-попередницею Народного Руху.
Водночас 16 лютого 1989 р. Спілка письменників України, з метою громадського обговорення, запропонувала Програму і Статут Народного Руху України (надруковано в «Літературній Україні» 16 лютого 1989 року).
Впродовж березня – вересня 1989 р. виникли місцеві осередки та пройшли установчі крайових організацій Народного Руху новоствореного руху в більшості міст та областей України.
Так, 8 червня 1989 р. на зборах представників груп сприяння НРУ, що виникли на той час при чернівецьких неформальних товариствах «Меморіал», «Зелений рух Радянської Буковини», «Товариство української мови ім. Т. Шевченка» та «Оберіг» прийнято резолюцію, в якій серед іншого наголошувалося на необхідності заснування в Чернівцях ініціативної групи НРУ та проведення установчих зборів обласної організації Народного Руху України за перебудову.
13 липня 1989 р. в Чернівцях створено обласну координаційну раду НРУ, а 19 липня – оргкомітет по проведенню обласної установчої конференції НРУ та прийнято відозву «До громадян Чернівецької області».
Установча конференція по створенню Чернівецької регіональної організації Народного Руху України відбулась 26 серпня 1989 р. По її закінченні на території Чернівецького обласного музею народної архітектури та побуту було проведено перший великий мітинг.
Перший голова Чернівецької крайової організації НРУ був народний депутат України Леонтій Іванович Сандуляк.
Установча Конференція Київського відділення Народного Руху України за Перебудову відбулася 01 липня 1989р.
З'їзд зібрав 1121 делегата (з обраних 1158) від 1247 осередків по всій Україні, які на той час нараховували 280 тис. осіб. Серед делегатів були представники 13 національностей, у тому числі 944 українця. 228 делегатів були комуністами, 24 — комсомольцями. Подію висвітлювали 137 журналістів. Були присутніми гості з багатьох країн.
.З'їзд прийняв Програму і Статут Народного Руху України. Обрав керівні органи Руху: У підсумку комуніст Іван Драч став головою Руху, 1-й заступник — Сергій Конєв, Заступники голови Руху: Володимир Яворівський, Володимир Черняк, а трохи менш відомий діяч УГС, антикомуніст Михайло Горинь — головою Секретаріату Руху. Перший був більше символічною фігурою, поетом, зате другий — невтомним генератором ідей. Рух бачив у ньому прем'єра, якби Україна скинула КПУ і відновила Незалежність
Орган, який діє між з'їздами Руху — Велика Рада Руху(Раду представників (Координаційну Раду), Раду Колегій, Раду Національностей.
Перебіг Установчих зборів НРУ увічнено у книзі-стенограмі Три дні вересня вісімдесят дев'ятого.
У Народному Русі об'єдналися люди різних політичних переконань – від ліберальних комуністів до тих, хто сповідував ідеї інтегрального націоналізму. Домінували настрої національної демократії, що привели до виходу з Руху частини комуністів і національних радикалів.
У перший же рік свого існування Рух організував ряд великих масових заходів, метою яких була боротьба за державну незалежність, відродження української нації, відтворення історії українського народу і державності.
Особливу увагу в пропагандистській роботі Рух приділяв вихованню історією.
Найбільшими заходами Руху були: «Живий ланцюг» до дня Злуки ЗУНР та УНР (22 січня 1990 року), масовий виїзд на Нікопольщину та Запоріжжя до 500 – ліття Запорозького козацтва (1 – 5 серпня 1990), великі заходи під Берестечком, Батурином, в Лубнах і Хотині.
Під час проведення єдиного в історії СРСР референдуму (Всесоюзний референдум про збереження СРСР), що відбувся 17 березня 1991 року і підтримувався Урядом Української РСР, в Україні за наполяганням Народного Руху України було проведене республіканське консультативне опитування: «чи згодні ви, щоб Україна була у складі Союзу Суверенних Республік на підставі Декларації про суверенітет України».
Позитивно на нього відповіло понад 80 % опитаних.
Зареєстрований Радою Міністрів 9 лютого 1990 року, цього ж року Рух досяг значних успіхів у виборчій кампанії, що дало змогу створити у Верховній Раді України впливову фракцію «Народна рада» та забезпечити більшість в ряді місцевих рад Західної України.
Як політична партія Народний рух України зареєстрований Міністерством юстиції України 1993 року.
НРУ відіграв одну з ключових ролей у відновленні незалежності України у 1991 році.
Законом України «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті» члени Руху до 24 серпня 1991 року визнані борцями за незалежність України.
Робота рухівських депутатів в областях і Верховній Раді, масові заходи Руху, активна позиція Руху під час референдумів та інших політичних акцій мали вирішальний вплив на становлення незалежної української держави і забезпечили перемогу незалежної ідеї на референдумі 1 грудня 1991 року. На 2000р. чисельність Руху досягла 280 тис. чол.
30 листопада 2013 року Народний Рух України у своїй заяві розцінив зрив підписання Угоди про асоціацію з ЄС у Вільнюсі та кривавий розгін Євромайдану як антиконституційні дії окупаційної влади і закликав український народ згуртуватися на захист європейського вибору, державного суверенітету, демократії і відповісти загальноукраїнським політичним страйком.
Рухівці брали активну участь у протестах, які з кінця 2013 року відбувалися у формі мітингів, демонстрацій, студентських страйків. Силова протидія протестам з боку влади призвели до відкритого протистояння, яке в подальшому переросло у Революцію Гідності. Активісти Руху серед перших почали виставляти намети на Майдані на початку Революції Гідності. У так званій «рухівській юрті» (намет у формі юрти) проходили наради і засідання Політради НРУ. Там було відновлено «Варту Руху». Щодня в осідку Руху на вулиці Гончара, 33 проживало до 1500 людей.
З перших днів активної фази Другої російсько-української війни рухівці беруть активну участь у ній. При батальйоні «Київська Русь» створено підрозділ «Варти Руху».
Теґі:
