2 березня 2012 р. у м Корюківка Чернігівської області відбулися меморіальні заходи з нагоди 69-тих роковин знищення цього міста 1-2 і 9 березня 1943 р. разом із усіма мирними жителями.
У заходах взяли участь керівництво Чернігівської обласної державної адміністрації, Чернігівської обласної ради, Українського інституту національної пам’яті, Корюківської районної та міської влади, Української спілки в’язнів – жертв нацизму, Всеукраїнського громадського об’єднання «Союз «Народна пам’ять», представники Чернігівського земляцтва у м. Київ, Чернігівської обласної організації ветеранів, громадських та молодіжних організацій, вчителі, працівники культурних установ, свідки Корюківської трагедії, учнівська молодь та жителі міста і району.
Мітинг-реквієм з нагоди вшанування пам’яті жертв Корюківської трагедії 1-2,9 березня 1943 року проведено біля Меморіалу на честь героїчного опору жителів м. Корюківки від німецько-фашистських загарбників на місці, де 1 березня 1943 р. гітлерівські карателі розстріляли в помешканні ресторану і потім спалили до 500 жителів.
Голова Чернігівської облдержадміністрації Володимир ХОМЕНКО під час виступу наголосив, що Чернігівщина стала одним з найактивніших осередків партизанського руху. Найстрашнішою такою трагедією – не лише в Україні, а, напевно, й у світі – стала масова страта окупантами мирного населення Корюківки. Більше семи тисяч корюківців спалено, розстріляно та закатовано у кривавому березні 43-го року.
Очільник області нагадав, що протягом тривалого часу широка громадськість не була належним чином поінформована про жахливу трагедію Корюківки. Лише свідки трагедії та місцеві жителі увесь цей час свято берегли пам’ять про невинно убієнних.
Ідучи назустріч зверненням громадських організацій Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ підписав у вересні минулого року Указ «Про заходи у зв’язку з 70-річчям Корюківської трагедії», яким визначено вшанування жертв трагедії на державному рівні. Цим документом передбачено будівництво Меморіального комплексу пам'яті жителів населених пунктів України, знищених фашистськими окупантами, та проведення відповідних жалобних заходів всеукраїнського рівня. Ініціативу Глави держави підтримали депутати Верховної Ради України. У жовтні 2011 року було прийнято Постанову «Про вшанування жертв Корюківської трагедії під час Другої світової війни».
У грудні минулого року проведено у місті Корюківці Міжнародну наукову конференцію, присвячену діяльності партизансько-підпільного руху в Україні у роки Великої Вітчизняної війни. Участь у ній взяли як українські дослідники, так і науковці з Росії та Білорусі.
Як відзначив В. ХОМЕНКО, наразі іде підготовча робота по спорудженню у м. Корюківка Меморіалу. Підписано розпорядження голови облдержадміністрації про проведення конкурсу на кращу проектну пропозицію щодо будівництва Меморіального комплексу. На найближчій сесії обласної ради буде розглянуто питання про створення комунального закладу «Музейно-меморіальний комплекс пам’яті жителів населених пунктів України, знищених фашистськими окупантами».
Разом з Кабінетом Міністрів України, далі повідомив він, ми працюємо над визначенням джерел фінансування робіт по спорудженню Меморіалу.
Триває дослідницька робота. Вже вийшов друком «Мартиролог встановлених жертв Корюківської трагедії 1943 року» – це список, який містить майже 1400 встановлених на цей час жертв Корюківської трагедії. Також готується список всіх населених пунктів України, знищених ворогом у роки війни.
«Обласна державна адміністрація і надалі здійснюватиме послідовні кроки щодо втілення у життя проекту спорудження Меморіального комплексу пам'яті жителів населених пунктів України, знищених фашистськими окупантами.
Він стане символом нашої пам’яті, нашої невимовної скорботи за всіма, хто загинув у ті страшні роки від рук окупантів.
Водночас цей Меморіал стане пересторогою прийдешнім поколінням, щоб не допустити повторення такої страшної трагедії ні на українській землі, ні в цілому світі», – підкреслив очільник області.
Голова Чернігівської обласної ради Анатолій МЕЛЬНИК, оцінюючи масштаб Корюківської трагедії, відзначив: «Це було нечуване злодіяння, яке не мало аналогів в історії Другої світової війни. У своїй звірячій злобі фашисти та поліцаї всі свої невдачі в боротьбі з партизанами перенесли на винищення мирного населення – дітей, жінок та людей похилого віку. Такого масового знищення мирного населення, як в Україні, не було ні на одній з окупованих територій». Він наголосив: «Ніколи не вичерпається наша вдячність, шана тим, хто ціною свого життя відстояв нашу свободу і незалежність».
Перший заступник директора Українського інституту національної пам’яті, доктор історичних наук, професор Володимир КРИВОШЕЯ відмітив, що вшанування жертв Корюківської трагедії як і всіх інших злочинів проти мирного населення, військовополонених та захисників є важливим напрямом державної політики національної пам’яті. Він поінформував учасників мітингу: всю діяльність та інформації про історії Корюківської трагедії та заходи щодо відзначення пам’яті її жертв починають чути у світі. Так, директор Українського інституту національної пам’яті, член-кореспондент НАН України Валерій СОЛДАТЕНКО поінформував на науковій конференції у Берліні про цю трагедію і викликав у німецьких істориків здивування. Вони вперше почули про це. Консульство України у м. Краснодар на Кубані Російської Федерації відслідковує і розповсюджує практично усі повідомлення та матеріали про Корюківську трагедію та заходи з вшанування її жертв.
Голова Української спілки в’язнів – жертв нацизму, колишній малолітній в’язень нацистського концтабору «Саласпілс», академік Міжнародної академії наук екології та безпеки життєдіяльності Маркіян ДЕМИДОВ, який сам пережив жах гітлерівської репресивної політики запевнив громадськість – члени спілки зроблять свій посильний внесок у донесенні знання про Корюківську трагедію українській громадськості та міжнародній спільноті.
Свідок трагедії Діна КОРНІЄНЬКА подякувала владі та науковцям за те, що нарешті почала вирішуватися справа вшанування жертв Корюківської трагедії на державному рівні. Вона від імені всіх уцілілих від знищення карателями корюківчан висловила надію – ветерани доживуть до відкриття у місті Корюківка Меморіального комплексу пам'яті жителів населених пунктів України, знищених фашистськими окупантами.
Учасники мітингу-реквієму вшанували пам’ять жертв злочину проти людяності хвилиною мовчання, поклали квіти до Меморіалу на честь героїчного опору жителів м. Корюківки від німецько-фашистських загарбників, на честь загиблих прозвучав військовий салют.
Гості міста відвідали експозицію Корюківського історичного музею про трагедію 1943 року.
У той же день проведено презентацію довідника «Мартиролог встановлених жертв Корюківської трагедії 1943 року» в актовому залі Корюківської школи мистецтв. Вона розпочалася з демонстрації фрагментів документальних фільмів телеканалу «Інтер» «1377 спалених заживо» (автор і режисер Іван КРАВЧИШИН) та Чернігівської обласної державної телерадіокомпанії «Сівер-центр» «Корюківська трагедія 1943 рік» (автор і режисер Тетяна МИРГОРОДСЬКА).
Під час відкриття заходу начальник відділу культури та туризму райдержадміністрації Людмила БАБИЧ від Корюківщини насамперед відзначила заслугу голови Чернігівської облдержадміністрації Володимира ХОМЕНКА та заступника голови облдержадміністрації Віктора ТКАНКА у справі відновлення історичної справедливості до загиблих.
Вона також наголосила: «Ми високо цінуємо співпрацю з Українським інститутом національної пам’яті на чолі з його директором, членом-кореспондентом Національної академії наук України Валерієм СОЛДАТЕНКОМ, його допомогу у справі вшанування жертв Корюківської трагедії на державному рівні.
Вдячні за допомогу щодо вшанування пам’яті загиблих корюківчан Українській спілці в’язнів – жертв нацизму, громадській організації інвалідів війни, Збройних Сил Святошинського району Києва, чернігівському земляцтву і, звичайно, його корюківському відділенню у столиці, Чернігівській обласній організації ветеранів та всім іншим громадським організаціям області та України, всім подвижникам».
Л. БАБИЧ поінформувала про роботу в районі щодо увічнення пам’яті жертв трагедії. Зокрема, у минулому році науковими співробітниками Корюківського історичного музею та комісією відділу культури зібрано близько 40 нових свідчень, виявлено 150 нових прізвищ жертв Корюківської трагедії, встановлено 35 невідомих місць поховань періоду березня 1943 року.
У минулому році одним із останніх вагомих проектів співпраці Корюківського історичного музею з Українським інститутом національної пам’яті за сприяння облдержадміністрації та райдержадміністрації стало видання довідника «Мартиролог встановлених жертв Корюківської трагедії 1943 року».
Перший заступник директора Українського інституту національної пам’яті, доктор історичних наук, професор Володимир КРИВОШЕЯ привернув увагу до фундаментальних засад формування політики національної пам’яті: тріумфу і трагедії. Такою є загальноприйнята у цивілізованому світі формула збереження минулого державних націй. Саме за цією логікою і розгортається робота зі вшанування жертв Корюківської трагедії 1943 р.: знання та оцінка трагедії, а далі тріумф життя – збереження пам’яті у відродженій Корюківці. Один із серйозних кроків – видання мартирологу.
Голова Української спілки в’язнів – жертв нацизму, колишній малолітній в’язень нацистського концтабору «Саласпілс», академік Міжнародної академії наук екології та безпеки життєдіяльності Маркіян ДЕМИДОВ розповів про діяльність Спілки щодо інформування європейської громадськості про невідому для них Корюківську трагедію 1943 р. Він високо оцінив створення мартирологу – пам’ять народу не убієнна. М. ДЕМИДОВ передав директору Корюківського історичного музею Олексію Бакуті для установи книгу «Наша доля – вам застереження» – буклет дитячих малюнків конкурсу «Дитинство та юність за колючим дротом в 2 світовій війні».
Начальник управління з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю Чернігівської облдержадміністрації Андрій ПОДОРВАН підкреслив, що Указ Глави держави «Про заходи у зв’язку з 70-ми роковинами Корюківської трагедії» поставив заходи щодо вшанування пам’яті загиблих у березні 1943 року на державний рівень. Вперше за майже 7 десятиліть завдяки позиції Президента в Україні заговорили не лише про Корюківку, а й про необхідність пошанування всіх жертв мирного населення у роки війни. А Корюківка — як місце найбільшого нацистського злочину, має стати всеукраїнським символом, місцем всеукраїнського вшанування пам’яті. Він поінформував про діяльність облдержадміністрації у цій справі.
Один із упорядників довідника, представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області, науковий співробітник Сергій БУТКО розповів про нове видання, яке здійснено за рахунок коштів Корюківської райдержадміністрації. Він підкреслив, що представлений до уваги читачів довідник «Мартиролог встановлених жертв Корюківської трагедії 1943 року» є проміжним результатом цілеспрямованої роботи дослідників. Мета цього – першого – видання полягає у підготовці найближчим часом остаточного зведеного списку встановлених жертв Корюківської трагедії, публікацію якого планується здійснити у 2012 році у другому виданні.
Довідник відкриває вступна стаття упорядників, де дається стислий опис трагедії та її оцінки відповідно міжнародного права як злочин проти людяності та військовий злочин.
У першому розділі вміщені списки жертв:
список встановлених жертв Корюківської трагедії березня 1943 р. (за матеріалами другого тому «Книга. Скорботи України Чернігівська область») – 1246 осіб;
список жертв Корюківської трагедії (за свідченнями очевидців, зібраними упродовж 2010-2011 рр.) – 134 особи;
список мешканців єврейської національності, які загинули під час Корюківської трагедії 1-2 березня 1943 р. (за матеріалами «Книга Скорботи України. Чернігівська область») – 51 особа;
списки встановлених жертв німецької окупаційної політики у м. Корюківка в 1941-1943 рр. – 206 осіб за даними «Книги Скорботи України» та 5 осіб за свідченнями 2010-2011 рр.;
У другому розділі представлені виявлені у м. Корюківка 35 місць поховань загиблих під час Великої Вітчизняної війни, в тому числі жертв трагедії в березні 1943 р.
У третьому розділі подано фотодокументи з фондів Корюківського історичного музею: фотокартки 10 невідомих жертв Корюківської трагедії.
С.БУТКО наголосив: «Тотальне знищення всього населення Корюківки виявило наочний факт, який дає відповідну характеристику загиблим мешканцям як громаді. Аналіз списків встановлених жертв трагедії за матеріалами другого тому «Книга Скорботи України Чернігівська область» показав, що серед 1246 вбитих карателями 1-2 березня 1943 р. у місті є 51 єврей. Отже, вони вижили після спеціального розшуку та суцільного винищення нацистами впродовж 1941-1942 рр. окупації – політики холокосту, що стало можливо тільки завдяки людяного, гуманного ставлення до них Корюківської селищної громади».
Анатолій ЛАДНИЙ, помічник народного депутата України, керівника парламентської фракції «Реформи заради майбутнього» у Верховній Раді України Ігоря Рибакова, наголосив на необхідності належного вшанування пам’яті жертв Корюківської трагедії. Він сказав, що березнева трагедія 1943 року перервала життя тисяч жителів містечка, знищила цілі родини, завдала втрат декільком поколінням корюківчан, а значить надзвичайно важливим є встановити повний список загиблих, відновивши таким чином історичну справедливість.
Своїми враженнями про трагедію окремого українського містечка в скорботному списку часів Другої світової війни поділився голова Всеукраїнського громадського об’єднання «Союз «Народна пам’ять» Ярослав ЖИЛКІН із м. Кривій Ріг, який відвідав меморіальні заходи разом із знімальною групою ТРК «Рудана» (м. Кривій Ріг). Він розповів, що коли довідався про нацистський злочин такого масштабу й жорстокості, то вирішив цю моторошну історію якнайшвидше донести до громадськості. Як керівник творчої групи проекту створення документального фільму про Корюківську трагедію 1943 р. він повідомив, що його презентація відбудеться вже в найближчий час. Зйомки фільму були проведені у січні 2012 р. Я. ЖИЛКІН також заявив про намір сприяння та допомоги корюківчанам у справі перепоховання жертв на територію майбутнього Меморіалу.

Український інститут національної пам’яті