реклама партнерів:
Головна » 2019 » Серпень » 7 » 7 серпня 1819-го року на Сумщині народився Пантелеймон Олександрович Куліш

7 серпня 1819-го року на Сумщині народився Пантелеймон Олександрович Куліш


2019 » Серпень » 7
Автор: Черняков
Коментарі: 0
Переглядів: 302
КУЛЬТУРА


7 серпня 1819-го у містечку Вороніж на Сумщині народився Пантелеймон Олександрович Куліш, письменник, етнограф, мовознавець.
Походив із родини нащадків козацької старшини. Закінчив Новгород-Сіверську гімназію, слухав лекції в Київському університеті – повноправним студентом так і не став через відсутність документальних свідчень дворянського походження. Коли журнал «Современник» почав друкувати перший український історичний роман «Чорна рада» (1845), отримав запрошення викладати в Петербурзькому університеті.

Приятелював з Тарасом Шевченком, який був боярином на його весіллі. У 1847-му заарештований за належність до Кирило-Мефодіївського товариства. Жандармерія не змогла довести його участь в організації, однак за «надзвичайні думки про важливість України» та наявність у його творах «двозначних місць, що могли вселяти в малоросів думки про право їх на окреме існування від імперії» був засуджений на чотири місяці ув’язнення. Після «щирого каяття» і заступництва друзів термін скоротили вдвоє і направили на 3-річне заслання в Тулу.

Автор першої фонетичної абетки для української мови, яку іноді називають «кулішівкою». Зокрема, нею надруковано збірник у двох томах «Записки о Южной Руси» (1856-1857). «Кулішівку» заборонили в 1876-му, після виходу Емського указу. Пізніше вона зазнала певних змін і стала основою сучасного українського правопису.

У Санкт-Петербурзі активно співпрацював з першим українським часописом «Основа».

Пантелеймон Куліш мав різноманітні таланти: поет і драматург, письменник, фольклорист, етнограф, мовознавець, критик, редактор. Широко прославився як перекладач. Здійснив перший переклад Біблії українською мовою. Перекладав твори Шекспіра, Байрона, Гейне, Міллера, Пушкіна та інших корифеїв світової літератури.

Автор першого українського історичного роману «Чорна рада» (1857), присвяченого боротьбі за гетьманування незабаром по смерті Богдана Хмельницького, над яким працював 14 років. Роман існує в українській і російській версіях, що мають чимало відмінностей у багатьох деталях. Письменник написав твір російською, а згодом не лише перекладав текст на українську, а подекуди писав його наново.

Однак тритомне дослідження «История воссоединения Руси» (1874-1877) з провідною ідеєю згубності народно-визвольних рухів розчарувало і обурило українську громадськість. Поступово розчарувавшись у «москвофільстві» (насамперед через Емський указ 1876-го, яким заборонялося друкування українською мовою), оселився у власному хуторі Мотронівка на Чернігівщині, де пройшли останні роки його життя. При цьому його останні поетичні збірки пройняті монархізмом і православним консерватизмом.

Водночас письменник, якому закидають проросійскість, у статті «Гадки при святкуванню осьмих роковин Шевченкової смерті» писав: «Чи не гірше оце пригнічено Україну нашого часу, ніж за короля Жигмонта ІІІ і його їзуїтів? Тоді хоч слово Україна зоставалось на волі, а тепер і назвати себе офіціально і печатно не можна українцеві інакше, як «челавеком русским» або жителем такої й такої губернії. Назву Русь розкинула Москва на всю Московщину, а історію України і її словесності нехтує по школах, яко видумку або річ нікчемну».

У Мотронівці проявляє цікавість до ісламської тематики, критикує українське козацтво, яке вважає деструктивним явищем в українській історії. Відтак його пізні праці є важливим, хоч і суперечливим внеском в українську культуру.

На думку Андрія Даниленка, «для Кулішевого бачення було найважливішим те, що він виводив всі літературні традиції, на яких можна розбудувати мову, з часів Київської Русі. Можливо, через це він й не захоплювався козацькою минувшиною, бо йому треба було довести, що українська мова починається із ХІІ-ХІІІ століття, як мінімум; все, що в нас забрали носії російської мови або новорущини – це наше, українське. Їхня мова – це просто відгалуження від того стовбуру літературних традицій, які ми можемо знайти ще за київських часів».

Помер 14 лютого 1897-го в Мотронівці. Там і похований.

Сергій ГОРОБЕЦЬ, Український інститут національної пам’яті




QR-код посилання на сторінку
Скористайтеся програмою для сканування штрих-кодів на телефоні.






Коментарі

avatar

Останні новини

16:27
25-Сер-2019
"Сусід" стріляє: троє українських воїнів на Донбасі поранених, один помер
У зоні ООС внаслідок ворожих обстрілів чотирьох українських військових було поранено,
07:45
24-Сер-2019
Голова ОУН Богдан Червак: з Днем незалежності, українці!
Дорогі українці!
Вітаю найбільшим святом нашої держави – Днем незалежності!
00:14
24-Сер-2019
Левко Лук’яненко в національній пам’яті України: Чернігівщина
23 серпня 2019 року, напередодні святкування 28-ї річниці Незалежності України, у сел
19:36
23-Сер-2019
У Седневі вандали поглумилися над меморіальною дошкою Левку Лук’яненку
О 15.00 23 серпня у Седневі, на Чернігівщині, було сплюндровано пам’ятну дошку Левку
19:04
23-Сер-2019
У Львові до 90-річчя ОУН відкрили науково-популярну виставку
До 90-річчя ОУН у Львівській ОДА відкрили науково-популярну виставку.
Виставка
18:34
23-Сер-2019
Покращення: молочні продукти подорожчають на 5%
У вересні ціни на молоко та молочні продукти для споживача зростуть на 5% порівняно з
18:20
23-Сер-2019
У Чернігові відзначили День Державного Прапора України
П’ятнадцять років тому на знак глибокої поваги українців до одного з основних символі
15:40
23-Сер-2019
«Слава Україні!» - Борис Джонсон привітав українців з Днем Незалежності
Прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон яскраво привітав українців з Днем Неза
14:45
23-Сер-2019
Коли краще відвідати Єгипет?
Єгипет розташований в тропічному поясі, тому повітря тут завжди сухе і тепле. Літо ду
13:51
23-Сер-2019
80 років Пакту Молотова-Ріббентропа
23 серпня виповнюється 80 років з дня підписання Пакту Молотова-Ріббентропа. Гітлерів
Усі новини