Президенти України та Росії Віктор Янукович та Дмитро Медведєв розпочали участь в автопробігу Санкт-Петербург - Київ. Здавалося б, ну і що? Тим більше, що офіційне пояснення цього шоу на колесах виглядає цілком пристойно - відзначення 100-річчя з першого автопробігу Санкт-Петербург - Одеса, організованого імператором Росії Миколою другим.
Втім, зачекайте. А до чого тут Микола другий? І що від нього гарного бачила Україна, щоб так помпезно згадувати? Підручники з історії свідчать, що позитив був хіба що один - скасування в 1905-му році так званого Емського указу, підписаного у 1876-му попередником Миколи Олександром ІІ у німецькому Емсі. Цей указ був спрямований на придушення української культури і забороняв українську мову як таку. Втім, Микола скасував указ лише внаслідок революційних подій 1905-го року. Однак, навіть після цього ставлення російської влади до українців Правобережжя практично не змінилося, а після приходу на посаду міністра внутрішніх справ Петра Столипіна у 1906 році, переслідування національних меншин поновилося.
У 1910 р. Столипін видав обіжник, в якому числив український народ до "чужородних" ("инородцев") і забороняв будь-які українські організації. У 1911 р. він заявив, що "історичним завданням російської державності є боротьба з рухом, у теперішнім часі прозваним українським, що містить у собі відродження старої України й устрою малоросійської України на автономних національно-територіальних основах". У часи столипінської реакції були закриті товариства "Просвіта" та інші українські організації, заборонено продавати українські книжки (в тому числі навіть Євангеліє українською мовою, що його видав Синод), проводити концерти, вечори тощо. Переслідування тривали і пізніше, після вбивства Столипіна у Києві. Піком антиукраїнського політики російського царя стала заборона святкування 100-річчя від дня народження Тараса Шевченка у 1914-му році.
Тож, якщо пригадати всі ці події, то символізм нинішнього автопробігу стає більш зрозумілим. Невже таке майбутнє готує українцям нова влада? На жаль, свідчень щодо того, в якому напрямку збирається рухатися "офіційна" Україна, стає дедалі більше. І тут не можна не згадати про нещодавнє затримання та вилучення архівних розсекречених матеріалів у директора львівського музею "Тюрма на Лонцького" Руслана Забілого, який займався дослідженнями на тему Голодомору та діяльності Української повстанської армії...
Обшуки, проведені в тому ж музеї та вилучення матеріалів із відеозаписами очевидців, затримання в аеропорту "Бориспіль" керівника німецького фонду Конрада Аденауера пана Ніко Ланге, перевірки неурядових громадських організацій, що отримували гранти міжнародного фонду "Відродження", заснованого Джорджем Соросом - все це ланки однієї політики. Політики, за якої Україна поступово віддаляється від Європи, прямуючи під протекторат Москви. Політики, яку поки намагаються приховати за високими гаслами про європейське майбутнє і європейські сподівання.

На початку цього тижня, а саме 13 вересня, сталася ще одна символічна подія. Президент Віктор Янукович, перебуваючи в Брюсселі, подарував Президенту Єврокомісії футбольний м'ячик. Особисто у мене склалося враження, що цим він нібито сказав своєму європейському колезі: "Ви поки пограйтеся, а ми поїдемо до Москви займатися серйозними справами". Хотілося б вірити, що це не так...

Serhiy Voropayev
Джерело: Блог Сергіія Воропаєва