За повернення банківських вкладів та «за долар хоча б по вісім» мітингували у вівторок в українській столиці з самого ранку. Йдеться про декілька одночасних акцій. Поліція нарахувала понад 6 тисяч учасників. За словами соціологів та політичних експертів, про «третій майдан» наразі не йдеться, але протестний потенціал в Україні все одно доволі високий. За їхніми словами, його підсилюють, з одного боку, нові тарифи на комунальні послуги, а з іншого – нещодавні новини щодо декларацій про доходи чиновників.

Центр Києва зранку, 15 листопада, перекрили через протести. Біля Верховної Ради мітингували кілька сотень людей з вимогою повернути свої банківські вклади.

«Вкладники банку «Михайлівський» вийшли на цей мітинг, тому що їм із поточних рахунків та депозитних рахунків не виплачують гроші. До 200 тисяч гривень. У деяких – 20 тисяч, 15 тисяч на рахунках – і людям просто не виплачують ці гроші», – каже учасник акції Олег Тучков.

Окрім клієнтів «Михайлівського», на пікет вийшли декілька інших ініціативних груп обманутих вкладників – зокрема, «Дельта-банку», банку «Фінанси і кредит», VAB-банку, пояснює інший учасник Арсен Марінушкін.

«Ухвалили рішення провести акцію протесту спільну, аби показати владі, що у нас є реальні кроки і реальні проекти для повернення наших заощаджень».

Паралельно тут же відбувалась акція проти запланованих змін до законів щодо повноважень Національної поліції, приїхала й автівка з гучномовцями «проти Пашинського».

Під стінами Нацбанку, тим часом, тривав інший мітинг – за відставку його очільниці Валерії Гонтарєвої. Тут зранку було близько тисячі учасників. Не всі вони, однак, могли пояснити причину, що змусила їх вийти на вулиці, а деякі учасники прямо зізнались, що мітингують за гроші.

«З одного боку – жирують, з іншого боку – бідують»

Всі ці акції мали початися ще в жовтні, щодо цього був злив інформації від окремих депутатів, зазначив у коментарі Радіо Свобода політтехнолог Тарас Березовець.
«Ці акції носять явно проплачений характер. Справжні акції виглядають зовсім по-іншому, – наголошує він. – Якщо з’являються особи відверто кримінальної зовнішності, студенти і «бабушки» – це 100% ознаки так званих «майдан-арбайтерів». Це – люди, які заробляють на організації таких мітингів. Соціальні мережі, особливо «Вконтакте» і Facebook рясніли оголошеннями останній тиждень щодо найму людей. І навіть виставляли розцінки, які складали, в середньому, близько 130-150 гривень за добу».

Такі мітинги, як сьогодні, можуть вилитися у постійні локальні протести, каже соціолог, директор фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» Ірина Бекешкіна.

«З одного боку, є певний потенціал, який пов’язаний з отриманням нових платіжок, що сполучається з електронним декларуванням: тобто, з одного боку – жирують, з іншого боку – бідують, – пояснює експерт. – І є політичні сили, які зацікавлені в цих протестах, перш за все, через те, що вони можуть призвести до відставки уряду, влади і дострокових виборів. Ну, це, насамперед, «Батьківщина», це «Опозиційний блок», партія «За життя», яка теж має перспективу подолати 5% бар’єр, та інші».

Окрім того, за словами Бекешкіної, однією із форм «гібридної війни» може бути спроба дестабілізувати ситуацію в Україні зсередини.

«Але це зовсім не означає, що всі ці протести ініційовані Москвою, – зауважує Бекешкіна. – Хоча це теж буде. Але я думаю, всі ці протести не призведуть до «Майдану-3» – такого пориву немає».

Єдина сила, яка може організуватись достатньо для серйозних протестів – це учасники конфлікту на Донбасі, але вони зараз не стануть діяти на підрив ситуації всередині власної країни, вважає військовий оглядач Юрій Бутусов. Про це журналіст написав у Facebook. Однак він не виключає, що ця позиція військових може змінитись.

Дурість влади може зробити більше, ніж «гібридні» провокації – Небоженко

Між тим, реакція влади на всі ці мітинги – незадовільна, зазначає у коментарі Радіо Свобода політолог Віктор Небоженко.

«Вже той факт, що консультанти і радники МВС лякають українців розстрілами, вибухами і загибеллю людей, це дуже-дуже нагадує попередню владу. Тобто дурість нашої влади може зробити набагато більше, аніж найхитромудріші плани Путіна», – вважає він.

За словами Небоженка, йдеться і про оголошення про викриття СБУ плану «Шатун», і про перекривання центру столиці напередодні новорічно-різдвяних свят. Як прогнозує політолог, найкритичнішим днем для влади може бути річниця початку Майдану, коли також заплановано низку акцій.​

За даними Нацполіції, у мітингах 15 листопада взяли участь близько 6,5 тисяч людей. Як повідомляє прес-служба поліції Києва, у кількох осіб виявили травматичну зброю, акції відбулися мирно, затриманих немає.

До 22 листопада у столиці триватимуть посилені заходи безпеки.

«Опозиційний блок», тим часом, заявив про намір проводити акції протесту у регіонах.

Джерело: Анастасія Москвичова, Радіо Свобода