BBC: П'ЯТЬ РОКІВ ПОРОШЕНКА У ЦИФРАХ
Президент за своєю компетенцією не має впливу на багато сфер життя країни. Водночас, реальна вага Петра Порошенка все ж таки була суттєво більшою, ніж відведені Конституцією повноваження.
За останні п'ять років в Україні змінилось дуже багато речей – десь на гірше, а десь на краще.
Журналісти ВВС зібрали головні цифри і показники життя країни, а також ключові політичні досягнення, з якими українці прощаються з п'ятим президентом. Про це повідомляє 5UA/
Як змінювався ВВП
В останній рік президентства Віктора Януковича українська економіка була абсолютно стабільною. В 2013 році темпи її зростання дорівнювали нулю. Приблизно так само було і за рік до цього – у 2012-му український ВВП зріс на 0,2%.
2014 року, після анексії Криму Росією та початку конфлікту на Донбасі, українська економіка скоротилася на 6,6%. У 2015 році падіння було ще глибшим – на 9,8%.
Проте вже з 2016 року економіка України почала відновлюватися – той рік завершився зі зростанням у 2,4%.
У 2018 році приріст ВВП України вже склав 3,3%.
Довідково: у Росії ріст ВВП становив 2,3%, у Польщі – 5,1%.
Доходи населення
Динаміка доходів населення приблизно корелюється з динамікою ВВП.
Якщо за 2014 рік реальні доходи населення впали на 11,5%, у 2015 – на 20,4%, то вже у 2016 доходи населення зросли на 2%.
По тому, як уряд наприкінці 2016 року різко збільшив мінімальну зарплатню, у 2017 році зростання доходів становило вже 10,9%, у 2018-му – 9,9%.
За даними Державної служби статистики, у 2013 році середній дохід на душу населення становив 26 719,4 грн., за тодішнім офіційним курсом – 3 340 доларів. У 2018-му цей показник зріс до 57 908,6 грн. Проте в іноземній валюті середній дохід знизився до 2 092 долари.
ВВП на душу населення у 2018 році становив 84 190 грн – 3 041 долар за курсом НБУ станом на 31 грудня 2018 року. У 2013 році цей показник складав 33 473 грн (4 184 доларів за курсом НБУ – по 7,99 грн за долар).
Водночас, варто пам'ятати, що на той момент ринковий курс долара був значно вищим за офіційний.
Якщо у грудні 2013 року середня зарплатня українців становила 3 619 грн., то середня заробітна плата у грудні 2018 року становила 10 573 грн на місяць.
Середній розмір пенсії у 2013 році складав 1 470,7 грн на місяць, а кількість пенсіонерів становила 13 639,7 тис. осіб.
У 2018 середня пенсія була на тисячу більшою, ніж за 5 років до цього, і становила 2 479,2 грн на місяць, а кількість пенсіонерів зменшилася до 11 725,4 тис. осіб.
Станом на 1 січня 2014 року наявне населення України становило 45,426 млн осіб. Станом на 1 лютого 2019 року – 42,123 млн осіб.
Як змінювалися ціни
Разом із нульовим зростанням ВВП, за підсумками 2013 року, інфляція також була близькою до нуля – 0,5% за рік.
У найважчий період, після анексії Криму і під час активних бойових дій на сході України, зростання цін вимірювалося двозначними цифрами.
2014 року інфляція становила майже 25%. У 2015-му – понад 43%. Це було максимальне значення за 20 років.
Проте з 2016 року темпи росту цін значно знизилися: 2016-го – 12,4%, 2017-го – 13,7%.
А вже 2018 рік Україна завершила із однозначною інфляцією – 9,8%.
Як зростали ціни з 2013 по 2018 рік
У жовтні 2013 року в рейтингу легкості ведення бізнесу Doing business, укладений Світовим банком, Україна посідала 112 місце серед 189 країн світу.
У жовтні 2018 року Україна опинилася на 71 позиції серед 190 країн.
Отже, можна сказати, що за 5 років Україна покращила свій рейтинг на 41 сходинку.
Водночас, за умовами ведення бізнесу Україна так і не випередила своїх північних сусідів – Росію і Білорусь, які посіли 31 і 37 місця відповідно.
Мігранти – найбільші інвестори
За даними Національного банку, 2013 року мігранти відправили в Україну – банківськими переказами та неофіційними каналами – близько 8,5 млрд доларів (офіційні канали – близько 6 млрд дол.)
У 2015 році приватні грошові перекази з-за кордону склали 7 млрд доларів, у 2016-му – 7,5 млрд дол., 2017-му – 9,3 млрд дол.
Грошові перекази в Україну у 2013 та 2018 роках
$8,5 млрд перерахували до України трудові мігранти у 2013 році;
$14 млрд перерахували до України трудові мігранти у 2018 році;
За даними Світового банку, 2018 року мігранти переказали до України 14 млрд дол.
Варто зазначити, що впродовж усіх цих років перекази українських заробітчан з-за кордону значно перевищують прямі іноземні інвестиції в Україну.
Зміна вектора в торгівлі
Одним із перших кроків Порошенка на посаді Президента було підписання Угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі із ЄС. Внаслідок цього відбулися кардинальні зміни у зовнішній торгівлі України.
Станом на кінець 2013 року Росія була беззаперечно найбільшим торговельним партнером України.
Україна експортувала туди товарів на 14,787 млрд доларів, а імпортувала – на 23,098 млрд доларів. В той час, як весь експорт до Європи складав 16,848 млрд доларів, а імпорт – 28,274 млрд доларів.
Зміни у зовнішній торгівлі за 2013 - 2018 роки
$16,848 млрд становив український експорт до ЄС у 2013 році;
$14,787 млрд становив український експорт до Росії у 2013 році;
$20,159 млрд становив експорт українських товарів до ЄС у 2018 році;
$3,7 млрд становив експорт українських товарів до Росії у 2018 році.
За підсумками 2018 року український товарний експорт до Росії становив 3,7 млрд доларів, а імпорт перевищив 8 млрд доларів. Її частка в українському експорті становить близько 9%, а в імпорті – близько 14%.
Тим часом, частка ЄС у зовнішній торгівлі на кінець 2018 року перевищила 40%. Експорт товарів до ЄС становив 20,159 (разом із послугами – 23,032) млрд доларів, а імпорт із ЄС – 23,183 (разом із послугами – 26,285) млрд доларів.
Політичні досягнення і провали
Боротьба з корупцією
Одним із найголовніших гасел Петра Порошенка, як і ключовою вимогою західних партнерів, була боротьба з корупцією.
За наполяганням США, ЄС та західних кредиторів, Україна створила та запустила роботу низки нових антикорупційних органів. Запрацювало Національне антикорупційне бюро, яке займається розслідуванням корупції на найвищому рівні.
У межах ГПУ створили автономну спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, а для контролю способу життя чиновників та моніторингу електронних декларацій створили Національне агентство запобігання корупції.
В останні тижні президентства Петра Порошенка був створений спеціальний антикорупційний суд, який буде займатися справами, що розслідуватиме НАБУ.
Для боротьби з корупцією у сфері державних закупівель запустили систему електронних торгів ProZorro.
Водночас до ефективності роботи усіх новостворених органів є дуже великі питання. Адже на повну силу вони так і не запрацювали.
Яскравий приклад – фініш президентських перегонів та корупційний скандал в оборонній сфері за участю близького соратника Петра Порошенка Олега Гладковського, де проявилась бездіяльність антикорупційних органів.
Попри все, за 5 років президентства Петра Порошенка прогрес у боротьбі з корупцією був, і його чітко зафіксували міжнародні організації.
Якщо за результатами 2013 року в міжнародному індексі сприйняття корупції від Transparency International Україна посідала аж 144 місце, то за п'ять років держава покращила свій результат й піднялась на 120 місце.
Армія
Весь час президентства Петра Порошенка минув на фоні війни на Донбасі.
Порошенко наголошував на розвитку Збройних сил України та посиленні обороноздатності країни.
Якщо в бюджеті 2013 року на армію виділяли майже 19 млрд грн, що за тодішнім курсом становило 2,4 млрд дол., то в 2019 році військовий бюджет склав понад 100 млрд грн (3,7 млрд дол.).
В Уряді наголошують, що загальний бюджет безпеки та оборони, куди зараховують усі силові відомства, склав аж 210 млрд грн – понад 5% ВВП країни.
Як звітують у Генштабі, з 2014 року кількість бойових частин Збройних сил зросла з 99 до 143 на кінець 2018 року.
Чисельність Збройних сил з 2013 до 2018 року зросла від 168 тисяч осіб до 255 тисяч осіб.
За даними Міноборони, середнє грошове утримання у Збройних силах 2014 року складало від 2 тис. грн., а в 2019 році – від 10-12 тис. грн.
За даними опитувань фонду "Демократичні ініціативи" та центру Разумкова, рівень довіри до армії з 2013-го по 2019 рік зріс із 21% до 61%.
Проте, попри всі позитивні показники, значна частина військових залишається невдоволеною умовами служби та звільняється.
Окрім того, суттєво по репутації військових ударило те, що з 2014 року згоріли одні з найбільших військових складів: у Калинівці на Вінниччині, в Балаклії на Харківщині, в Ічні на Чернігівщині та в Сватовому на Луганщині.
Донбас
На момент інавгурації Президента проросійські бойовики на Донбасі контролювали більшу частину Донецької та Луганської областей, включно з такими великими містами, як Маріуполь, Краматорськ, Слов'янськ, Бахмут, Лисичанськ та Сєвєродонецьк.
Після перемир'я і спроби домовитись сили АТО розпочали наступ, зайняли всі перелічені міста і звільнили від бойовиків велику частину регіону. Проте наступ закінчився заходом російських військ, Іловайським котлом і першими Мінськими домовленостями.
На початку 2015 року відбулось нове загострення й відступ українських військ із міста Дебальцеве й підписання так званих "других Мінських угод".
З того часу лінія розмежування і бойових дій на Донбасі змінювалась не надто суттєво, і відбувалось це за рахунок зайняття окремих сіл у так званій "сірій зоні".
Внаслідок анексії Росією Криму та через події на Донбасі з 2014 року країни Заходу застосовують щодо РФ економічні та політичні санкції.
Томос
В останній рік президентства Петра Порошенка в Україні з'явилась канонічна незалежна православна церква – Православна Церква України.
Петро Порошенко доклав максимальних зусиль, щоби Вселенський патріарх визнав українську церкву та надав томос про автокефалію.
15 грудня 2018 року під наглядом представників Вселенського патріархату в Україні відбувся Об'єднавчий собор, на якому створили Православну Церкву України та обрали митрополитом Київським Епіфанія. 6 січня він отримав томос про автокефалію.
Щоправда, УПЦ Московського патріархату, як і Російська Православна Церква загалом, практично проігнорувала створення автокефальної церкви й називає весь цей процес незаконним та неканонічним.
Угода про асоціацію
У перший місяць президентства Петро Порошенко підписав Угоду про асоціацію з Європейським Союзом, робота над якою тривала ще з часів Віктора Ющенка.
Спочатку запрацювала її економічна частина щодо зони вільної торгівлі, а з вересня 2017 угода запрацювала в повному об'ємі.
Угода про асоціацію з ЄС – це величезний документ на сім розділів і понад тисячу сторінок, який чітко регулює поступове економічне та політичне зближення України з Європейським Союзом.
Але там немає чіткої гарантії майбутнього вступу України до ЄС.
Українська влада звітує про виконання угоди за 4 роки її дії на рівні 42%, але громадські організації оцінюють рівень виконання у 24%.
Загалом, повністю угоду мають виконати до 2025 року, проте вкластись у ці строки, на думку експертів, навряд чи вдасться.
Безвізовий режим
Після тривалих багаторічних перемовин і виконання Україною низки вимог Європейського союзу, 11 червня 2017 року запрацював безвізовий режим для громадян України.
На початку цього року прикордонники прозвітували, що на той момент можливістю безвізових подорожей скористались понад 2 млн громадян України, а загалом українці здійснили 33 млн безвізових подорожей.
Велику підготовчу роботу для безвізового режиму з ЄС зробили ще за попередніх президентів, проте фінальні й найважливіші рішення у багатьох сферах були втіленні в життя вже після 2014 року.
Надання безвізового режиму стимулювало прихід до України та активізацію роботи на ринку іноземних лоу-кост-авіакомпаній.
Зокрема, на український ринок зайшов найбільший авіаперевізник Європи Ryanair та відновила на "довоєнному" рівні перельоти компанія Wizzair.
В свою чергу, було припинено пряме авіаційне сполучення з Росією.
Судова реформа
За роки президентства Петра Порошенка в Україні розпочалась масштабна судова реформа.
Ще влітку 2016 року Верховна Рада ухвалила президентські зміни до Конституції та новий закон про статус суддів та судоустрій.
Вона передбачала часткове зняття суддівської недоторканності, скасування низки старих судів та створення нових з обранням суддів на конкурсах.
Також запустили переатестацію суддів, суттєве збільшення зарплат і формальне посилення незалежності судової системи.
Ключовим етапом реформи став повний перезапуск Верховного Суду – найголовнішого в системі правосуддя.
Суддів до нього обирали на прозорому конкурсі за участі громадської ради доброчесності.
Проте перебіг судової реформи різко критикують українські експерти та громадські організації. Там незадоволені процесом переатестації суддів, а до складу Верховного Суду потрапляє дуже багато суддів, яких активісти називають недоброчесними.
Навіть генпрокурор Юрій Луценко після низки резонансних судових рішень заявив, що попри реформу, "судова система тяжко хвора".
А рішення Окружного адміністративного суду Києва щодо визнання незаконною націоналізації "ПриватБанку" шокувало не тільки українську владу, а й іноземних партнерів України.
Дуже багато українських та іноземних експертів виступають за перезавантаження судової реформи.
Мова і квоти
За п'ять років президентства Петра Порошенка Верховна Рада ухвалила зміни до законодавства і встановила мінімальні квоти на українську мову на радіо та телебаченні.
Після закінчення перехідних періодів квота українських пісень на радіо становить 35%, а радіопередач українською – 60%.
На телебаченні після закінчення перехідного періоду загальнонаціональні телеканали мають виконувати квоту 75% україномовного контенту, а регіональні – 60%.
За час президентства Петра Порошенка в Україні заборонили російські соціальні мережі та демонстрацію практично всіх російських телеканалів.
За останні п'ять років в Україні змінилось дуже багато речей – десь на гірше, а десь на краще.
Журналісти ВВС зібрали головні цифри і показники життя країни, а також ключові політичні досягнення, з якими українці прощаються з п'ятим президентом. Про це повідомляє 5UA/
Як змінювався ВВП
В останній рік президентства Віктора Януковича українська економіка була абсолютно стабільною. В 2013 році темпи її зростання дорівнювали нулю. Приблизно так само було і за рік до цього – у 2012-му український ВВП зріс на 0,2%.
2014 року, після анексії Криму Росією та початку конфлікту на Донбасі, українська економіка скоротилася на 6,6%. У 2015 році падіння було ще глибшим – на 9,8%.
Проте вже з 2016 року економіка України почала відновлюватися – той рік завершився зі зростанням у 2,4%.
У 2018 році приріст ВВП України вже склав 3,3%.
Довідково: у Росії ріст ВВП становив 2,3%, у Польщі – 5,1%.
Доходи населення
Динаміка доходів населення приблизно корелюється з динамікою ВВП.
Якщо за 2014 рік реальні доходи населення впали на 11,5%, у 2015 – на 20,4%, то вже у 2016 доходи населення зросли на 2%.
По тому, як уряд наприкінці 2016 року різко збільшив мінімальну зарплатню, у 2017 році зростання доходів становило вже 10,9%, у 2018-му – 9,9%.
За даними Державної служби статистики, у 2013 році середній дохід на душу населення становив 26 719,4 грн., за тодішнім офіційним курсом – 3 340 доларів. У 2018-му цей показник зріс до 57 908,6 грн. Проте в іноземній валюті середній дохід знизився до 2 092 долари.
ВВП на душу населення у 2018 році становив 84 190 грн – 3 041 долар за курсом НБУ станом на 31 грудня 2018 року. У 2013 році цей показник складав 33 473 грн (4 184 доларів за курсом НБУ – по 7,99 грн за долар).
Водночас, варто пам'ятати, що на той момент ринковий курс долара був значно вищим за офіційний.
Якщо у грудні 2013 року середня зарплатня українців становила 3 619 грн., то середня заробітна плата у грудні 2018 року становила 10 573 грн на місяць.
Середній розмір пенсії у 2013 році складав 1 470,7 грн на місяць, а кількість пенсіонерів становила 13 639,7 тис. осіб.
У 2018 середня пенсія була на тисячу більшою, ніж за 5 років до цього, і становила 2 479,2 грн на місяць, а кількість пенсіонерів зменшилася до 11 725,4 тис. осіб.
Станом на 1 січня 2014 року наявне населення України становило 45,426 млн осіб. Станом на 1 лютого 2019 року – 42,123 млн осіб.
Як змінювалися ціни
Разом із нульовим зростанням ВВП, за підсумками 2013 року, інфляція також була близькою до нуля – 0,5% за рік.
У найважчий період, після анексії Криму і під час активних бойових дій на сході України, зростання цін вимірювалося двозначними цифрами.
2014 року інфляція становила майже 25%. У 2015-му – понад 43%. Це було максимальне значення за 20 років.
Проте з 2016 року темпи росту цін значно знизилися: 2016-го – 12,4%, 2017-го – 13,7%.
А вже 2018 рік Україна завершила із однозначною інфляцією – 9,8%.
Як зростали ціни з 2013 по 2018 рік
У жовтні 2013 року в рейтингу легкості ведення бізнесу Doing business, укладений Світовим банком, Україна посідала 112 місце серед 189 країн світу.
У жовтні 2018 року Україна опинилася на 71 позиції серед 190 країн.
Отже, можна сказати, що за 5 років Україна покращила свій рейтинг на 41 сходинку.
Водночас, за умовами ведення бізнесу Україна так і не випередила своїх північних сусідів – Росію і Білорусь, які посіли 31 і 37 місця відповідно.
Мігранти – найбільші інвестори
За даними Національного банку, 2013 року мігранти відправили в Україну – банківськими переказами та неофіційними каналами – близько 8,5 млрд доларів (офіційні канали – близько 6 млрд дол.)
У 2015 році приватні грошові перекази з-за кордону склали 7 млрд доларів, у 2016-му – 7,5 млрд дол., 2017-му – 9,3 млрд дол.
Грошові перекази в Україну у 2013 та 2018 роках
$8,5 млрд перерахували до України трудові мігранти у 2013 році;
$14 млрд перерахували до України трудові мігранти у 2018 році;
За даними Світового банку, 2018 року мігранти переказали до України 14 млрд дол.
Варто зазначити, що впродовж усіх цих років перекази українських заробітчан з-за кордону значно перевищують прямі іноземні інвестиції в Україну.
Зміна вектора в торгівлі
Одним із перших кроків Порошенка на посаді Президента було підписання Угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі із ЄС. Внаслідок цього відбулися кардинальні зміни у зовнішній торгівлі України.
Станом на кінець 2013 року Росія була беззаперечно найбільшим торговельним партнером України.
Україна експортувала туди товарів на 14,787 млрд доларів, а імпортувала – на 23,098 млрд доларів. В той час, як весь експорт до Європи складав 16,848 млрд доларів, а імпорт – 28,274 млрд доларів.
Зміни у зовнішній торгівлі за 2013 - 2018 роки
$16,848 млрд становив український експорт до ЄС у 2013 році;
$14,787 млрд становив український експорт до Росії у 2013 році;
$20,159 млрд становив експорт українських товарів до ЄС у 2018 році;
$3,7 млрд становив експорт українських товарів до Росії у 2018 році.
За підсумками 2018 року український товарний експорт до Росії становив 3,7 млрд доларів, а імпорт перевищив 8 млрд доларів. Її частка в українському експорті становить близько 9%, а в імпорті – близько 14%.
Тим часом, частка ЄС у зовнішній торгівлі на кінець 2018 року перевищила 40%. Експорт товарів до ЄС становив 20,159 (разом із послугами – 23,032) млрд доларів, а імпорт із ЄС – 23,183 (разом із послугами – 26,285) млрд доларів.
Політичні досягнення і провали
Боротьба з корупцією
Одним із найголовніших гасел Петра Порошенка, як і ключовою вимогою західних партнерів, була боротьба з корупцією.
За наполяганням США, ЄС та західних кредиторів, Україна створила та запустила роботу низки нових антикорупційних органів. Запрацювало Національне антикорупційне бюро, яке займається розслідуванням корупції на найвищому рівні.
У межах ГПУ створили автономну спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, а для контролю способу життя чиновників та моніторингу електронних декларацій створили Національне агентство запобігання корупції.
В останні тижні президентства Петра Порошенка був створений спеціальний антикорупційний суд, який буде займатися справами, що розслідуватиме НАБУ.
Для боротьби з корупцією у сфері державних закупівель запустили систему електронних торгів ProZorro.
Водночас до ефективності роботи усіх новостворених органів є дуже великі питання. Адже на повну силу вони так і не запрацювали.
Яскравий приклад – фініш президентських перегонів та корупційний скандал в оборонній сфері за участю близького соратника Петра Порошенка Олега Гладковського, де проявилась бездіяльність антикорупційних органів.
Попри все, за 5 років президентства Петра Порошенка прогрес у боротьбі з корупцією був, і його чітко зафіксували міжнародні організації.
Якщо за результатами 2013 року в міжнародному індексі сприйняття корупції від Transparency International Україна посідала аж 144 місце, то за п'ять років держава покращила свій результат й піднялась на 120 місце.
Армія
Весь час президентства Петра Порошенка минув на фоні війни на Донбасі.
Порошенко наголошував на розвитку Збройних сил України та посиленні обороноздатності країни.
Якщо в бюджеті 2013 року на армію виділяли майже 19 млрд грн, що за тодішнім курсом становило 2,4 млрд дол., то в 2019 році військовий бюджет склав понад 100 млрд грн (3,7 млрд дол.).
В Уряді наголошують, що загальний бюджет безпеки та оборони, куди зараховують усі силові відомства, склав аж 210 млрд грн – понад 5% ВВП країни.
Як звітують у Генштабі, з 2014 року кількість бойових частин Збройних сил зросла з 99 до 143 на кінець 2018 року.
Чисельність Збройних сил з 2013 до 2018 року зросла від 168 тисяч осіб до 255 тисяч осіб.
За даними Міноборони, середнє грошове утримання у Збройних силах 2014 року складало від 2 тис. грн., а в 2019 році – від 10-12 тис. грн.
За даними опитувань фонду "Демократичні ініціативи" та центру Разумкова, рівень довіри до армії з 2013-го по 2019 рік зріс із 21% до 61%.
Проте, попри всі позитивні показники, значна частина військових залишається невдоволеною умовами служби та звільняється.
Окрім того, суттєво по репутації військових ударило те, що з 2014 року згоріли одні з найбільших військових складів: у Калинівці на Вінниччині, в Балаклії на Харківщині, в Ічні на Чернігівщині та в Сватовому на Луганщині.
Донбас
На момент інавгурації Президента проросійські бойовики на Донбасі контролювали більшу частину Донецької та Луганської областей, включно з такими великими містами, як Маріуполь, Краматорськ, Слов'янськ, Бахмут, Лисичанськ та Сєвєродонецьк.
Після перемир'я і спроби домовитись сили АТО розпочали наступ, зайняли всі перелічені міста і звільнили від бойовиків велику частину регіону. Проте наступ закінчився заходом російських військ, Іловайським котлом і першими Мінськими домовленостями.
На початку 2015 року відбулось нове загострення й відступ українських військ із міста Дебальцеве й підписання так званих "других Мінських угод".
З того часу лінія розмежування і бойових дій на Донбасі змінювалась не надто суттєво, і відбувалось це за рахунок зайняття окремих сіл у так званій "сірій зоні".
Внаслідок анексії Росією Криму та через події на Донбасі з 2014 року країни Заходу застосовують щодо РФ економічні та політичні санкції.
Томос
В останній рік президентства Петра Порошенка в Україні з'явилась канонічна незалежна православна церква – Православна Церква України.
Петро Порошенко доклав максимальних зусиль, щоби Вселенський патріарх визнав українську церкву та надав томос про автокефалію.
15 грудня 2018 року під наглядом представників Вселенського патріархату в Україні відбувся Об'єднавчий собор, на якому створили Православну Церкву України та обрали митрополитом Київським Епіфанія. 6 січня він отримав томос про автокефалію.
Щоправда, УПЦ Московського патріархату, як і Російська Православна Церква загалом, практично проігнорувала створення автокефальної церкви й називає весь цей процес незаконним та неканонічним.
Угода про асоціацію
У перший місяць президентства Петро Порошенко підписав Угоду про асоціацію з Європейським Союзом, робота над якою тривала ще з часів Віктора Ющенка.
Спочатку запрацювала її економічна частина щодо зони вільної торгівлі, а з вересня 2017 угода запрацювала в повному об'ємі.
Угода про асоціацію з ЄС – це величезний документ на сім розділів і понад тисячу сторінок, який чітко регулює поступове економічне та політичне зближення України з Європейським Союзом.
Але там немає чіткої гарантії майбутнього вступу України до ЄС.
Українська влада звітує про виконання угоди за 4 роки її дії на рівні 42%, але громадські організації оцінюють рівень виконання у 24%.
Загалом, повністю угоду мають виконати до 2025 року, проте вкластись у ці строки, на думку експертів, навряд чи вдасться.
Безвізовий режим
Після тривалих багаторічних перемовин і виконання Україною низки вимог Європейського союзу, 11 червня 2017 року запрацював безвізовий режим для громадян України.
На початку цього року прикордонники прозвітували, що на той момент можливістю безвізових подорожей скористались понад 2 млн громадян України, а загалом українці здійснили 33 млн безвізових подорожей.
Велику підготовчу роботу для безвізового режиму з ЄС зробили ще за попередніх президентів, проте фінальні й найважливіші рішення у багатьох сферах були втіленні в життя вже після 2014 року.
Надання безвізового режиму стимулювало прихід до України та активізацію роботи на ринку іноземних лоу-кост-авіакомпаній.
Зокрема, на український ринок зайшов найбільший авіаперевізник Європи Ryanair та відновила на "довоєнному" рівні перельоти компанія Wizzair.
В свою чергу, було припинено пряме авіаційне сполучення з Росією.
Судова реформа
За роки президентства Петра Порошенка в Україні розпочалась масштабна судова реформа.
Ще влітку 2016 року Верховна Рада ухвалила президентські зміни до Конституції та новий закон про статус суддів та судоустрій.
Вона передбачала часткове зняття суддівської недоторканності, скасування низки старих судів та створення нових з обранням суддів на конкурсах.
Також запустили переатестацію суддів, суттєве збільшення зарплат і формальне посилення незалежності судової системи.
Ключовим етапом реформи став повний перезапуск Верховного Суду – найголовнішого в системі правосуддя.
Суддів до нього обирали на прозорому конкурсі за участі громадської ради доброчесності.
Проте перебіг судової реформи різко критикують українські експерти та громадські організації. Там незадоволені процесом переатестації суддів, а до складу Верховного Суду потрапляє дуже багато суддів, яких активісти називають недоброчесними.
Навіть генпрокурор Юрій Луценко після низки резонансних судових рішень заявив, що попри реформу, "судова система тяжко хвора".
А рішення Окружного адміністративного суду Києва щодо визнання незаконною націоналізації "ПриватБанку" шокувало не тільки українську владу, а й іноземних партнерів України.
Дуже багато українських та іноземних експертів виступають за перезавантаження судової реформи.
Мова і квоти
За п'ять років президентства Петра Порошенка Верховна Рада ухвалила зміни до законодавства і встановила мінімальні квоти на українську мову на радіо та телебаченні.
Після закінчення перехідних періодів квота українських пісень на радіо становить 35%, а радіопередач українською – 60%.
На телебаченні після закінчення перехідного періоду загальнонаціональні телеканали мають виконувати квоту 75% україномовного контенту, а регіональні – 60%.
За час президентства Петра Порошенка в Україні заборонили російські соціальні мережі та демонстрацію практично всіх російських телеканалів.
Теґі:
