Блінкен про заяви Росії щодо України: Як лис би стверджував, що йому загрожують кури
Державний секретар Сполучених Штатів Ентоні Блінкен прокоментував підсумки зустрічі міністрів закордонних справ Північноатлантичного альянсу.
Блінкен назвав дипломатичне рішення ситуації навколо російської агресії «все ще є можливим та бажаним, якщо Росія його обере». Він нагадав, що Москва нарощує сили на кордоні з Україною з березня 2021 року.
«І як Москва пояснює ці дії? Дезінформацією. Вона заявляє, що це Україна провокує Росію, що Україна намагається спровокувати конфлікт, і що концентрація російських військ, танки та важка артилерія є лише обороною. Це все одно, якби лис стверджував, що мусив напасти на курятник, тому що його мешканці якимось чином становили загрозу. Ми бачили ці маніпуляції раніше», – зазначив державний секретар.
Він припустив, що Росія може вдатися до провокацій, щоб використати їх як привід для вторгнення «в надії, що, доки світ зрозуміє трюк, буде надто пізно».
«Ідея, що Україна може бути агресором у цій ситуації, абсурдна. Це Росія вторглася до України майже вісім років тому, це Росія окупувала Крим, розпалює війну на сході України, не змогла виконати свої зобов’язання за Мінськими домовленостями... Це Росія постійно становить загрозу українській демократії і знову надсилає війська до українських кордонів. Всі ці дії є порушенням українського суверенітету і становлять загрозу для безпеки Європи», – заявив Блінкен.
Він також згадав про заяви Кремля про те, що НАТО нібито порушує свої зобов’язання, відмовляючись надати гарантії, що не розширюватиметься на схід, і загрожує безпеці Росії.
«Всі ці заяви неправдиві. НАТО – це оборонний альянс, він існує, щоб захищати, а не нападати. Ось чому після Холодної війни НАТО відчутно знизило свої конвенційні та ядерні озброєння, тому що не потребувало таких оборонних позицій. З того часу НАТО не посилювало свої оборонні позиції, доки Росія не вторглася до України в 2014 році», – нагадав він.
Блінкен розкритикував вимоги Росії гарантій нерозширення, які вона висуває Сполученим Штатами та НАТО. На його думку, Москва «намагається сфокусувати увагу на дебатах про НАТО замість сконцентруватися на нагальній проблемі – її агресії поти України».
«Ми не дозволимо відволікти нас від цієї проблеми, тому що те, що відбувається в Україні – це не тільки про Україну. Це частина ширшого патерну дестабілізації, небезпечної і часто нелегальної поведінки Росії, яка намагається побудувати сферу впливу з країн, які раніше були під домінуванням СРСР, і не дозволити їм втілити свої демократичні прагнення повністю суверенних, незалежних країн», – вважає голова Державного департаменту.
Він нагадав про агресію Росії також проти Грузії, причетність до сепаратистського руху в Молдові, а також закиди щодо втручання у вибори (в тому числі в США) та застосування хімічної зброї у Великій Британії. За його словами, ці дії Росії підважують «базові міжнародні принципи», у тому числі принцип права демократичних країн самостійно обирати своє майбутнє.
«Ці принципи виходять за межі України та Європи, вони є фундаментальними правилами, які лежать в основі міжнародного порядку, який ми разом працювали, щоб збудувати, підтримувати і за необхідності адаптувати. Кидаючи їм виклик, Росія намагається кинути виклик міжнародній системі як такій і зруйнувати наш трансатлантичний альянс, знищити нашу єдність і підштовхнути демократії до провалу. Дипломатія – це єдиний відповідальний шлях для вирішення цієї кризи», – повторив він.
Блінкен також знову зазначив, що НАТО, так само як і Європейський Союз та «Група семи», готові в разі ескалації запровадити проти Росії економічні санкції, «які не застосовувалися раніше».
«Що мене дивує: повертаючись до 2014 року – дії Росії викликають саме те, чого Володимир Путін, за його словами, так хоче уникнути. Доки Росія не вторглася до України в 2014-му, публічна підтримка членства України в НАТО була близько 25%. Зараз це 60%. НАТО після вторгнення мусив посилити свій східний фланг та наростити потужності там, аби захиститися від можливої російської агресії. Думаю, чесно сказати, дивлячись назад і вперед, що це неефективний спосіб для Росії досягнути того, чого вона намагається досягнути», – поділився міркуванням він.
Відповідаючи на питання журналістів, державний секретар додав, що мав телефонну розмову з головою МЗС України Дмитром Кулебою перед брифінгом, повторивши принцип «нічого про Україну без України».
Захід висловлює занепокоєння щодо десятків тисяч російських військових, сконцентрованих біля кордону України, а також на тлі вимог президента Росії Володимира Путіна гарантій, що НАТО не дозволить Києву долучитися до Альянсу.
Москва у відповідь звинувачує Сполучені Штати в дестабілізації Чорного моря та інших прилеглих регіонів і заявляє, що переміщення її військ є внутрішньою справою.
Джерело: Радіо Свобода
Блінкен назвав дипломатичне рішення ситуації навколо російської агресії «все ще є можливим та бажаним, якщо Росія його обере». Він нагадав, що Москва нарощує сили на кордоні з Україною з березня 2021 року.
«І як Москва пояснює ці дії? Дезінформацією. Вона заявляє, що це Україна провокує Росію, що Україна намагається спровокувати конфлікт, і що концентрація російських військ, танки та важка артилерія є лише обороною. Це все одно, якби лис стверджував, що мусив напасти на курятник, тому що його мешканці якимось чином становили загрозу. Ми бачили ці маніпуляції раніше», – зазначив державний секретар.
Він припустив, що Росія може вдатися до провокацій, щоб використати їх як привід для вторгнення «в надії, що, доки світ зрозуміє трюк, буде надто пізно».
«Ідея, що Україна може бути агресором у цій ситуації, абсурдна. Це Росія вторглася до України майже вісім років тому, це Росія окупувала Крим, розпалює війну на сході України, не змогла виконати свої зобов’язання за Мінськими домовленостями... Це Росія постійно становить загрозу українській демократії і знову надсилає війська до українських кордонів. Всі ці дії є порушенням українського суверенітету і становлять загрозу для безпеки Європи», – заявив Блінкен.
Він також згадав про заяви Кремля про те, що НАТО нібито порушує свої зобов’язання, відмовляючись надати гарантії, що не розширюватиметься на схід, і загрожує безпеці Росії.
«Всі ці заяви неправдиві. НАТО – це оборонний альянс, він існує, щоб захищати, а не нападати. Ось чому після Холодної війни НАТО відчутно знизило свої конвенційні та ядерні озброєння, тому що не потребувало таких оборонних позицій. З того часу НАТО не посилювало свої оборонні позиції, доки Росія не вторглася до України в 2014 році», – нагадав він.
Блінкен розкритикував вимоги Росії гарантій нерозширення, які вона висуває Сполученим Штатами та НАТО. На його думку, Москва «намагається сфокусувати увагу на дебатах про НАТО замість сконцентруватися на нагальній проблемі – її агресії поти України».
«Ми не дозволимо відволікти нас від цієї проблеми, тому що те, що відбувається в Україні – це не тільки про Україну. Це частина ширшого патерну дестабілізації, небезпечної і часто нелегальної поведінки Росії, яка намагається побудувати сферу впливу з країн, які раніше були під домінуванням СРСР, і не дозволити їм втілити свої демократичні прагнення повністю суверенних, незалежних країн», – вважає голова Державного департаменту.
Він нагадав про агресію Росії також проти Грузії, причетність до сепаратистського руху в Молдові, а також закиди щодо втручання у вибори (в тому числі в США) та застосування хімічної зброї у Великій Британії. За його словами, ці дії Росії підважують «базові міжнародні принципи», у тому числі принцип права демократичних країн самостійно обирати своє майбутнє.
«Ці принципи виходять за межі України та Європи, вони є фундаментальними правилами, які лежать в основі міжнародного порядку, який ми разом працювали, щоб збудувати, підтримувати і за необхідності адаптувати. Кидаючи їм виклик, Росія намагається кинути виклик міжнародній системі як такій і зруйнувати наш трансатлантичний альянс, знищити нашу єдність і підштовхнути демократії до провалу. Дипломатія – це єдиний відповідальний шлях для вирішення цієї кризи», – повторив він.
Блінкен також знову зазначив, що НАТО, так само як і Європейський Союз та «Група семи», готові в разі ескалації запровадити проти Росії економічні санкції, «які не застосовувалися раніше».
«Що мене дивує: повертаючись до 2014 року – дії Росії викликають саме те, чого Володимир Путін, за його словами, так хоче уникнути. Доки Росія не вторглася до України в 2014-му, публічна підтримка членства України в НАТО була близько 25%. Зараз це 60%. НАТО після вторгнення мусив посилити свій східний фланг та наростити потужності там, аби захиститися від можливої російської агресії. Думаю, чесно сказати, дивлячись назад і вперед, що це неефективний спосіб для Росії досягнути того, чого вона намагається досягнути», – поділився міркуванням він.
Відповідаючи на питання журналістів, державний секретар додав, що мав телефонну розмову з головою МЗС України Дмитром Кулебою перед брифінгом, повторивши принцип «нічого про Україну без України».
Захід висловлює занепокоєння щодо десятків тисяч російських військових, сконцентрованих біля кордону України, а також на тлі вимог президента Росії Володимира Путіна гарантій, що НАТО не дозволить Києву долучитися до Альянсу.
Москва у відповідь звинувачує Сполучені Штати в дестабілізації Чорного моря та інших прилеглих регіонів і заявляє, що переміщення її військ є внутрішньою справою.
Джерело: Радіо Свобода
Теґі:
