Перший прикордонний знак на північному кордоні з Росією відкрили у листопаді 2012 року. Під Сеньківкою Городнянського району Чернігівщини. За наступний рік чернігівські прикордонники розставили стовпчики й центрові знаки по всій лінії кордону з РФ (а це - 183 км). І хоча знаки ще не взяті на баланс, важливо те, що вони є і стоять згідно з чітко визначеними в двосторонніх документах координатами. Втім Російська Федерація зі свого боку рубіж досі не позначила.
Події останнього року змусили взятися за облаштування кордону. Відтак тут з’явився суцільний 11-кілометровий рів із супутніми спорудами - бліндажами, дотами та іншими об’єктами. Подробиці будівництва захисної смуги кореспондентові Укрінформу розповів начальник Чернігівського прикордонного загону, підполковник Ігор Тимчук.

За символічну плату
- Почали будувати рів у травні, а закінчили у листопаді, в морози. Роботи виконували два екскаватори, надані місцевими підприємцями за символічну плату - 1 гривню. На таку суму з ними був укладений формальний договір. З паливом допомагала, здається, вся область - влада, приватний бізнес, банківські установи, лісгоспи...
Копати було нелегко. Адже нерідко роботи велися в лісистій і болотистій місцевості. Місцями заважали підземні води. Та й земля там дуже важка - глиниста, подекуди з камінням. На глибині 3-х метрів земля тверда як бетон. Мабуть, тому там люди ніколи й не селились - жодних археологічних знахідок не траплялося. Потужний екскаватор у тій місцині працював на максимальних можливостях.
Одночасно ми створили розгалужену систему замаскованих постів - і в тилах, і в лісах. Це десятки об’єктів з обігрівом та іншими умовами для несення прикордонної служби. Брусом і деревиною для їх будівництва нам допомагали лісогосподарські підприємства, особливо Семенівський лісгосп. Та й взагалі, все керівництво Семенівського району підтримувало, ні в чому не відмовляло. Завдяки цьому у прикордонній смузі, де діють режимні обмеження, створили й добре обладнали систему контрольних блокпостів. На них і тепло, і в фортифікаційному плані все гаразд, так що людина може там спокійно чергувати 5-6 днів і відчувати себе захищеною в разі збройного нападу.

Навіщо окопам землевпорядник?
За словами Ігоря Тимчука, рів на кордоні копався, в основному, на землях запасу - під посадками, в рівчаках та урочищах, на пустирях - там, де люди нічого не садять і худобу не випасають. Отож і конфліктів під час проведення робіт не виникало. Власники земельних ділянок (там, де вони були відомі), нічого проти рову не мали. "Рийте, хлопці, аби все було добре", - казали.
Утім, словесна згода - не документ, і тому прикордонники просять владу узаконити їхні права на землі, якими тепер користуються і які їм скоро знадобляться. Адже паралельно з ровом буде зорано контрольно-слідову смугу та збудовано рокадну дорогу - для зручності й мобільності пересування охоронців кордону.
Земельні ж питання, як відомо, в нашій державі - не з простих. А в тих місцях, на півночі серед боліт і лісів - тим паче. Землевпоряднику доведеться пройти кожен метр, визначитися з ділянкою на місцевості, дізнатися, чи є в неї власник і т. д. Робота копітка, але час не терпить. Розуміючи це, керівництво Чернігівської обласної ради пообіцяло розглянути дане питання на найближчій сесії.
"Слава Богу, що зараз уже є розуміння. Раніше нас взагалі не хотіли слухати", - зазначив командир загону.

З урахуванням водопілля
Навесні чернігівські прикордонники продовжать створення смуги основних інженерних споруд. Рухатимуться вони з урахуванням можливих розливів річок, тож місцями віддалятимуться від кордону й на 2-3 км. Так само обходитимуть ліси. У планах - будівництво суцільного рову на всіх 183 км кордону з Росією, контрольно-слідової смуги та рокадної дороги. А ще - встановлення 10-ти нових спостережних веж. На них у загоні планують витратити перші 4 млн грн, котрі надійшли в рамках реалізації проекту "Стіна". Враховуючи, що підприємства, які спеціалізуються на таких вежах, залишились на окупованому Донбасі, замовлення отримають чернігівські виробники. А це - робочі місця, зарплати і податки в місцевий бюджет. Так що нема лиха без добра.

Технікою і озброєнням забезпечені
Зміцнюючи державний рубіж, його охоронці сподіваються на мир. Одночасно готуються до оборони.
"Ми сподіваємося, що будемо охороняти державний кордон, а не обороняти. А якщо треба буде обороняти, то ми й до цього готові. Ми дуже серйозно воєнізувалися, нас забезпечили і технікою, і озброєнням, в тому числі - для боротьби з літальними апаратами. Наші прикордонники пройшли відповідну підготовку, підрозділи сформовані, і ми до всього готові. І будемо обороняти державний кордон", - завершив свою розповідь підполковник Тимчук.

Наталія Потапчук, Чернігів, Укрінформ