«Чернігів стародавній» запрошує на виставку ікон «Відроджена спадщина»
18 квітня о 12.30 у Національному архітектурно-історичному заповіднику «Чернігів стародавній» (у Колегіумі, на Валу) відбудеться відкриття виставки ікон XVIII — поч. ХХ ст. «Відроджена спадщина».
В експозиції, яка приурочена до Дня пам’яток історії та культури, представлені ікони із фондової збірки заповідника, відновлені в Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури (ректор, президент Академії мистецтв України, народний художник України — Андрій Володимирович Чебикін).
Національний заповідник «Чернігів стародавній» співпрацює з академією з 1987 року. За цей час фахівці кафедри техніки та реставрації творів мистецтва академії надали кваліфіковану науково-методичну допомогу у відродженні 92 пам’яток образотворчого мистецтва. Очолює кафедру професор М.Ф. Титов. У складі педагогічного колективу доценти кафедри, кандидати мистецтвознавства Ю. Коренюк, Т. Тимченко, кандидат архітектури С. Оляніна, кандидат хімічних наук, доцент М. Балакіна, старші викладачі — кандидат фізико-математичних наук В. Вольневич, заслужений художник України А. Остапчук, В. Люш, О. Вислободов, І. Сомик-Пономаренко.
У 70-80-их роки минулого століття співробітники заповідника в результаті експедицій на Чернігівщині виявили ікони, які знаходилися в закритих храмах, в аварійному стані, поточені жуком-деревоточцем, уражені пліснявою, зі значними втратами фарбового шару. На кафедрі техніки та реставрації творів мистецтва академії надають допомогу майже «безнадійним» іконам. Фахівці проводять всебічні дослідження пам’яток: мікробіологічні, хіміко-технологічні, стратиграфічні, застосовують зйомки в ультрафіолетовому випромінюванні та інфрачервоному спектрі, наукові методики у відродженні ікон. Зусиллями фахівців врятовано від загибелі значну частину із виявлених ікон.
На виставці презентуються ікони з різноманітними іконографічними сюжетами. Передусім привертають увагу барокові, величні образи Богородиці XVIII ст., з реалістичними, українізованими рисами, у пишних мафоріях на тлі тисненого орнаменту. Монументальна репрезентативність, барокова пишність тут пом’якшені ліричністю образів, м’яким колоритом.
Шанованою в цей час була й ікона «Богородиця Неопалима Купина», що оберігала від пожеж, які у ХІХ ст. були надзвичайно частим явищем. Ікона має досить складну символіко-алегоричну композицію, яка склалася у XVI ст.
Серед врятованих ікон вирізняються твори, написані на дерев’яних щитах однакової форми (прямокутна форма із фігурним завершенням), що дає можливість скласти припущення про їхню приналежність до одного іконостасного комплексу. На кафедрі техніки та реставрації творів мистецтва була зроблена спроба здійснити реконструкцію іконостаса однієї з церков Чернігівщини (автор Ю. Мачковська). Більшість ікон створені у стилі академізму під впливом західноєвропейського живопису, характерного для ХІХ ст. Досить цікава ікона «Архангел Гавриїл», написана в стилі модерн у кінці ХІХ — на початку ХХ ст.
В експозиції представлені також ікони із зображенням Ісуса Христа. Це поясні зображення Спасителя у червоному хітоні та синьому гіматії, який правою рукою благословляє, а в лівій тримає розгорнуте Євангеліє.
Серед ікон із зображенням святих найбільше присвячено Миколаю Чудотворцю, який був «всенародним святим». Іконографія Св. Миколая — одна з найбільш усталених. Святий зображений у вигляді поважного, статечного старця в архієрейському одязі, який правою рукою благословляє, а в лівій тримає закрите Євангеліє.
Одним з найулюбленіших народних святих був також великомученик Георгій або Юрій. Ікони із зображенням Св. Юрія — доблесного лицаря на білому коні, який перемагає змія-дракона, належать до найбільш поетично піднесених, позначених казковістю та героїзацією творів майстрів.
На виставці презентуються також ікони «Іоанн Предтеча», «Св. Миколай Чудотворець, пр. Феодосія, вмуч. Параскева, пр. Аркадій», двостороння ікона — хоругва «Св. Миколай» і «Воскресіння Христове» та інші.
Експозиція «Відроджена спадщина» — яскраве свідчення та наочний результат копіткої роботи кваліфікованих спеціалістів Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, які зробили чималий внесок у відродження образотворчої спадщини Чернігівщини.
Джерело: «Чернігів стародавній».
В експозиції, яка приурочена до Дня пам’яток історії та культури, представлені ікони із фондової збірки заповідника, відновлені в Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури (ректор, президент Академії мистецтв України, народний художник України — Андрій Володимирович Чебикін).
Національний заповідник «Чернігів стародавній» співпрацює з академією з 1987 року. За цей час фахівці кафедри техніки та реставрації творів мистецтва академії надали кваліфіковану науково-методичну допомогу у відродженні 92 пам’яток образотворчого мистецтва. Очолює кафедру професор М.Ф. Титов. У складі педагогічного колективу доценти кафедри, кандидати мистецтвознавства Ю. Коренюк, Т. Тимченко, кандидат архітектури С. Оляніна, кандидат хімічних наук, доцент М. Балакіна, старші викладачі — кандидат фізико-математичних наук В. Вольневич, заслужений художник України А. Остапчук, В. Люш, О. Вислободов, І. Сомик-Пономаренко.
У 70-80-их роки минулого століття співробітники заповідника в результаті експедицій на Чернігівщині виявили ікони, які знаходилися в закритих храмах, в аварійному стані, поточені жуком-деревоточцем, уражені пліснявою, зі значними втратами фарбового шару. На кафедрі техніки та реставрації творів мистецтва академії надають допомогу майже «безнадійним» іконам. Фахівці проводять всебічні дослідження пам’яток: мікробіологічні, хіміко-технологічні, стратиграфічні, застосовують зйомки в ультрафіолетовому випромінюванні та інфрачервоному спектрі, наукові методики у відродженні ікон. Зусиллями фахівців врятовано від загибелі значну частину із виявлених ікон.
На виставці презентуються ікони з різноманітними іконографічними сюжетами. Передусім привертають увагу барокові, величні образи Богородиці XVIII ст., з реалістичними, українізованими рисами, у пишних мафоріях на тлі тисненого орнаменту. Монументальна репрезентативність, барокова пишність тут пом’якшені ліричністю образів, м’яким колоритом.
Шанованою в цей час була й ікона «Богородиця Неопалима Купина», що оберігала від пожеж, які у ХІХ ст. були надзвичайно частим явищем. Ікона має досить складну символіко-алегоричну композицію, яка склалася у XVI ст.
Серед врятованих ікон вирізняються твори, написані на дерев’яних щитах однакової форми (прямокутна форма із фігурним завершенням), що дає можливість скласти припущення про їхню приналежність до одного іконостасного комплексу. На кафедрі техніки та реставрації творів мистецтва була зроблена спроба здійснити реконструкцію іконостаса однієї з церков Чернігівщини (автор Ю. Мачковська). Більшість ікон створені у стилі академізму під впливом західноєвропейського живопису, характерного для ХІХ ст. Досить цікава ікона «Архангел Гавриїл», написана в стилі модерн у кінці ХІХ — на початку ХХ ст.
В експозиції представлені також ікони із зображенням Ісуса Христа. Це поясні зображення Спасителя у червоному хітоні та синьому гіматії, який правою рукою благословляє, а в лівій тримає розгорнуте Євангеліє.
Серед ікон із зображенням святих найбільше присвячено Миколаю Чудотворцю, який був «всенародним святим». Іконографія Св. Миколая — одна з найбільш усталених. Святий зображений у вигляді поважного, статечного старця в архієрейському одязі, який правою рукою благословляє, а в лівій тримає закрите Євангеліє.
Одним з найулюбленіших народних святих був також великомученик Георгій або Юрій. Ікони із зображенням Св. Юрія — доблесного лицаря на білому коні, який перемагає змія-дракона, належать до найбільш поетично піднесених, позначених казковістю та героїзацією творів майстрів.
На виставці презентуються також ікони «Іоанн Предтеча», «Св. Миколай Чудотворець, пр. Феодосія, вмуч. Параскева, пр. Аркадій», двостороння ікона — хоругва «Св. Миколай» і «Воскресіння Христове» та інші.
Експозиція «Відроджена спадщина» — яскраве свідчення та наочний результат копіткої роботи кваліфікованих спеціалістів Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, які зробили чималий внесок у відродження образотворчої спадщини Чернігівщини.
Джерело: «Чернігів стародавній».
Теґі:
