Так сказав митрополит Київський і всієї України Володимир (Сабодан) після канонізації архієпископа Філарета (Гумілевського). Чин канонізації відбувся в неділю, 25 жовтня, в Свято-Троїцькому кафедральному соборі.
Митрополит наголосив на тому, що “ця людина давно заслужила те, що сьогодні проголошено церквою. Це великий подвижник віри і благочестя, милостивий до нас”. Окрім митрополита участь в божественній літургії взяли архієпископ Чернігівський та Новгород-Сіверський Амвросій (Полікопа), а також архієреї з різних міст України, Росії та Білорусі.
Як повідомив владика Амвросій, рішення про висвячення архієпископа Філарета було прийняте Синодом Української православної церкви в квітні 2009 року на основі наданих єпархією документів. Архієпископ розповів, що востаннє така подія відбулась на Чернігівщині більше ста років тому – в 1905 році канонізували Святителя Феодосія, нетлінні мощі якого зараз зберігаються в Свято-Троїцькому кафедральному соборі. Мощі Святителя Філарета також зберігатимуться в Троїцькому соборі.
Говорячи про історичну постать архієпископа Філарета, владика Амвросій розповів, що Філарет керував Чернігівською єпархією з 1859 до 1866 року. Архієпископ зробив великий внесок у розбудову православної Церкви на Чернігівщині. “Період служіння преосвященного Філарета в сані архієпископа є “золотим періодом” Чернігівської єпархії”, - наголосив владика. За правління Філарета в Чернігові спорудили новий корпус Чернігівської духовної семінарії, перебудували семінарський храм, створили бібліотеку. Окрім того, відремонтували майже всі храми й монастирі Чернігова.
Архієпископ Чернігівський і Ніжинський Філарет був видатним богословом та істориком Церкви, одним із найосвіченіших архієреїв XIX століття. Він є автором 160 різноманітних творів. Владика також жертвував значні кошти на благодійність, допомагав нужденним, сприяв розвитку освіти. Зокрема, завдяки його зусиллям на Чернігівщині було відкрито 848 церковнопарафіяльних шкіл, яких до цього було лише 20.
Остання путь архієпископа Філарета була праведною, переконаний владика Амвросій. Влітку 1866 року він вирішив здійснити подорож Чернігівською губернією, яка на той момент була охоплена епідемією холери. Під час оглядин єпархії Філарет захворів та після ночі передсмертних страждань віддав свій дух Господу. Знаменним є те, що після його смерті епідемія холери зупинилась - вона так і не дійшла до Чернігова.

Оксана Клименко

Довідка.
Преосвященний Філарет (Гумілевський), архієпископ Чернігівський та Ніжинський
(1805 – 1866)
Архієпископ Філарет народився 23 жовтня 1805 року в селі Конобєєвка, Шацького повіту Тамбовської губернії в родині священника. Новонародженого назвали Димитрієм на честь святого Димитрія Солунського. Перше виховання та освіту він отримав в родині батьків. Хлопчик дуже рано проявив свої здібності. Так у віці 5 років він вже читав у церкві Псалтир. У 7 років батько віддає Дмитра до Вишенської пустині до вченого Никона, після двох років перебування з яким він вступає до Шацького духовного училища. Під час навчання в училищі Тамбовський преосвященний Іона (Василевський) змінив прізвище хлопчика з Конобєєвський на Гумілевський.
1826 року Дмитро Гумілевський вступає до Московської духовної академії, по закінченні якої 19 серпня 1829 року був пострижений в монахи. Митрополит Московський Філарет, який уважно слідкував за навчанням юнака, під час постригу дав йому своє ім’я. Під час навчання Філарет був призначений бібліотекарем академії. По закінченні його залишили в бібліотеці. 1831 року Філарет зайняв кафедру церковної історії та був зарахований до собору ієромонахів московського Донського монастиря. Наступного року він був переведений на кафедру Священного Писання. Ще за рік він був призначений на кафедру пастирського богослов’я. Тоді ж його призначили інспектором академії – окрім викладацьких занять Філарета залучили і до адміністративної праці. Також йому доручили бути настоятелем в Богоявленському монастирі.
27 січня 1835 року Філарет був возведений в сан архімандрита. Того ж року його призначили ректором Московської духовної академії.
В жовтні 1841 року Філарет Гумілевський був призначений до Ризької кафедри. За два місяці в Казанському соборі Петербургу була здійснена хіротонія Філарета в єпископа Ризького. В липні 1842 року він відправився до Риги, де і прослужив 7 років – до 1848 року. За час його перебування в Ризі до православ’я приєдналось понад 100 тисяч чоловік, а кількість приходів виросла з 6 до 98!
Наприкінці 1848 року Філарет був переведений до Харкова в сані єпископа Харківського та Охтирського. 11 років свого життя Філарет розбудовував православ’я в Харківській єпархії.
1859 року він був призначений архієпископом Чернігівським та Ніжинським. Архієпископ зробив великий внесок у розвиток православної Церкви на Чернігівщині. Період служіння преосвященного Філарета в сані архієпископа вважається “золотим періодом” Чернігівської єпархії. Філарета в Чернігові спорудили новий корпус Чернігівської духовної семінарії, перебудували семінарський храм, створили бібліотеку. Окрім того, відремонтували майже всі храми й монастирі Чернігова. Завдяки його зусиллям на Чернігівщині було відкрито 848 церковнопарафіяльних шкіл, яких до цього було лише 20.
Архієпископ Чернігівський і Ніжинський Філарет був видатним богословом та істориком Церкви, одним із найосвіченіших архієреїв XIX століття. Він є автором 160 різноманітних творів. Владика також жертвував значні кошти на благодійність, допомагав нужденним, сприяв розвитку освіти.
Остання путь архієпископа Філарета була праведною, переконаний владика Амвросій. Влітку 1866 року він вирішив здійснити подорож Чернігівською губернією, яка на той момент була охоплена епідемією холери. Під час оглядин єпархії Філарет захворів та після ночі передсмертних страждань віддав свій дух Господу. Знаменним є те, що після його смерті епідемія холери зупинилась - вона так і не дійшла до Чернігова.