Влітку 1942 р. у Чернігові розклеїли оголошення начальника місцевої поліції, який зобов’язував ромів Чернігівщини прибути в місто, щоб «всі цигани були готові зареєструватися для переселення». Наприкінці липня ошатно вбрані чоловіки й жінки, люди похилого віку й діти караванами возів стікалися в Чернігів – одні з думками про нові домівки (нацисти обіцяли ромам переселення в Сербію), інші з надією на концертні виступи. Однак всіх їх забрали до в’язниці і 1-3 серпня 1942 р. безжально розстріляли в урочищі Подусівка. Щонайменше 2-3 тисячі чоловік (за всю Другу світову війну більше ромів було розстріляно лише в Берліні на концтаборі Аушвіц). Є відомості про масові розстріли також у Бахмачі та Борзні. Всього ж жертвами людожерської політики нацистів на Чернігівщині стали близько 5 тисяч ромів. Саме на Чернігівщині німці звітували про остаточне вирішення «циганського питання» – тобто повне винищення цілого етносу. На всій території України влаштований нацистами геноцид ромів забрав понад 20 тисяч жертв.
Тож 2 серпня, коли весь світ вшановує пам’ять жертв ромського геноциду 1933-1945 років, чернігівці прийшли на околицю Подусівського лісу до пам’ятника загиблим ромам, встановленого в 2009 р. на місці їх розстрілу. Акцію організували громадська організація «Романо дром» та Чернігівська облдержадміністрація.
Марина Казанська, виконавчий директор громадської організації «Романо дром», Олексій Степаненко, начальник відділу у справах національностей та релігій Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської облдержадміністрації, Олександр Коваленко, директор Навчально-науковому Інституту історії, етнології та правознавства імені О.М. Лазаревського Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка, та інші виступаючі наголошували на важливості усвідомлення цієї жахливої трагедії, продовження досліджень, підготовки виставки та видань про цей «Чорний жах», адже лише пам’ять про безвинні жертви стане надійним запобіжником повторенню проявів геноциду.
«Тема пам’яті жертв геноциду ромів не закрита, це не тільки історія, але й гостроактуальне сьогодення. Забутий нацистський злочин проти цілого народу, про який і зараз мало хто знає в Україні і світі, у 2014 році з початком російської агресії проти нашої країни обернувся новими випробуваннями для ромського народу. Так, у Слов’янську російські окупанти почали репресії проти них саме за національною ознакою. Ситуацію врятувало те, що за них заступилася держава Україна, її Збройні Сили, злочинні дії російських фашистів стали відомі на весь світ. Наше спільне завдання – гідне вшанування пам’яті жертв геноциду ромів, регулярне інформування вітчизняної та міжнародної громадськості про цю трагедію», – наголосив Сергій Бутко, представник Українського інституту національної пам’яті в Чернігівській області.
Отець Роман (Кіник), настоятель храму Святої Великомучениці Катерини, секретар Чернігівської єпархії Православної Церкви України, відправив заупокійну літію за загиблими ромами.
Учасники заходу поклали квіти до пам’ятного знаку знищеним на цьому місці представникам ромської національності. Завершилося дійство на берегах річки Стрижень, де, за давньою ромською традицією, пустили по воді квіти в пам’ять жертвам геноциду.

Сергій ГОРОБЕЦЬ, Український інститут національної пам’яті