20 березня 2016 року на території чернігівського Валу були проведені заходи з нагоди 377-ї річниці з дня народження видатного гетьмана України Івана Мазепи.
У них взяли участь представники громадських, релігійних та політичних організацій, державних установ і місцевих органів влади.

«…Опальний гетьмане Іване?
Воскреслий гетьмане Іване,
Поглянь: свічок тих міріади.
Тож знов божественно — принадним
Перед очима нам постанеш.
І будеш довго так стояти —
Тамує подих УКРАЇНА,
Летить від янгола пір’їна
Таємним знаком благодаті», —
лунали вірші біля пам’ятника Іванові Мазепі. Їх дарувала гетьману Надія Галковська — депутат Чернігівської райради, поетеса, просвітянка, кавалер ордена княгині Ольги.

А розпочалися заходи богослужінням. Заупокійну літію за великим українським патріотом і покровителем православної церкви Іваном Мазепою відслужив секретар Чернігівського єпархіального управління Української православної церкви Київського патріархату, протоієрей, настоятель кафедрального собору святої Катерини, отець Роман Кіник.
Чернігівці поклали квіти до пам’ятника гетьману Іванові Мазепі.

«Іван Мазепа — знакова постать в українському національно-визвольному русі, в історії українського державотворення. Його ім’я навічно закарбовано у національній пам’яті Українського народу», — відзначив у своєму виступі представник Українського інституту національної пам’яті в Чернігівській області Сергій Бутко.
«Він став прикладом і надихнув на боротьбу багатьох видатних український діячів впродовж понад трьох століть, у тому числі й Леся Танюка, громадського, політичного і культурного діяча, активного учасника українського дисидентського, національного руху 1960—1990-х років, рухівця, який днями, 18 березня, відійшов в інші світи…
Видатний державно-політичний і культурний діяч кінця XVII — початку XVIII ст. виграв безпрецедентну у світовій історії інформаційно-психологічну війну, яку московський агресор вів і веде проти нього вже понад три століття. Спроба оббрехати світлу пам’ять Мазепи, виставити його зрадником виявилися марними, зазнали фіаско. А це означає, що вигравала і виграє Українська національна ідея, перемагає Український народ», — наголосив промовець.

Життєвий шлях гетьмана Мазепи ще й досі недостатньо вивчений, має багато білих плям. Відомий історик-мазепознавець, дослідник Гетьманщини, головний редактор наукового журналу «Сіверянський літопис» Сергій Павленко навів кілька наочних фактів відвертих фальсифікацій російськими «істориками» щодо життя та діяльності Івана Мазепи, Полтавської битви.
Він повідомив, що готує нову книгу про славетного гетьмана України.

Про щедре меценатство Мазепи в Чернігові розповіла кандидат історичних наук, завідувач музейної та науково-фондової діяльності Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» Ольга Травкіна. За її словами епіцентром уваги гетьмана в Чернігові був Борисоглібський монастир — резиденція чернігівських архієпископів. Гетьман надав 10000 золотих на розбудову кафедрального монастиря. Особливо він протегував чернігівському архієпископу Іоану Максимовичу, який за сприяння та фінансування Мазепи розпочав у кафедрі будівництво цілого комплексу приміщень, що складався з монастирської трапезної, дзвіниці та корпусу колегіуму. Один із найстаріших навчальних закладів в Лівобережній Україні — Чернігівський колегіум — відкривався за допомогою та дозволом гетьмана Івана Мазепи. На дзвіниці була влаштована закладна дошка, яка збереглася до нашого часу, з гербом Мазепи та записом про пожертвування гетьмана.

Чернігівці шанують Івана Мазепу за його добрі справи. І нещодавно одна з головних вулиць міста була перейменована на честь гетьмана. А на стародавньому Валу, історичному центрі Чернігова, у 2009 році було встановлено пам’ятник Мазепі. Його автор, скульптор Геннадій Єршов, також завітав на мітинг і подякував чернігівцям за добрі слова про його творчість.

Про роль Івана Мазепи в державотворчому процесі Української держави розповіли заступник голови Чернігівської обласної організації Народного Руху України Сергій Соломаха та заступник керівника Чернігівської міської організації Всеукраїнського об’єднання «Свобода» Маргарита Омельяненко.

Постать гетьмана Івана Мазепи оповита леґендами й міфами. Про його листи до коханої Мотрі Кочубеївни розказав представник Всеукраїнської громадської організації «Сокіл» Андрій Слобожанюк.

Доба гетьмана Івана Мазепи (1687—1709 рр.) — людини виняткових дипломатичних та адміністративних здібностей посідає особливе місце в історії нашої країни. Його діяльність була направлена на створення власної незалежної держави на те, щоб Україну підняти на рівень європейської культури.
Іван Мазепа був першим українським гетьманом, який незмінно тримав гетьманську булаву протягом майже 22 років (8081 днів). Цей період, зокрема, характеризувався динамічним соціально-економічним розвитком України-Гетьманщини, піднесенням церковно-релігійного життя, освіти і культури.

Організатори заходів з нагоди 377-ї річниці з дня народження Івана Мазепи: Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній», Чернігівська обласна організація Народного Руху України.

Прес-служба Чернігівської обласної організації Народного Руху України.