Цього року виповнюється 975 років від часу першої літописної згадки про найдавніший кам’яний храм Київської Русі – Спасо-Преображенський собор м. Чернігова.
Тож, керівництво області та міста, а також громадськість готуються до відзначення річниці унікальної пам’ятки. В Національному архітектурно-історичному заповіднику «Чернігів стародавній» заплановано провести низку заходів, зокрема Міжнародну наукову конференцію «Спас Чернігівський у всесвітній історико-культурній спадщині», видати ілюстровану книгу про Спаський собор, відкрити виставки «Спас Чернігівський в образотворчому мистецтві» та «Археологічні дослідження Спасо-Преображенського собору».
Церковна громада Спаського собору вирішила причепурити споруду. Ще у травні фахівці заповідника разом з директором Державного науково-технологічного центру консервації та реставрації пам’яток «Конрест» Романом Гуцуляком обстежили технічний стан собору. Визначили, що необхідно здійснити заміну відмостки навколо пам’ятки та ремонт фасадів храму.
Відтак, у червні будівельники під контролем працівників заповідника розпочали ремонтні роботи. Здійснено часткове пофарбування покрівлі, ремонт системи водовідведення та штукатурки, проводиться пофарбування вапняними сумішами фасадів. Планується також зробити ремонт відмостки, фарбування дверей та вікон олійними фарбами.
Разом з тим, у соборі продовжується реставрація іконостасу – головної і найбільш цінної окраси давньоруського храму. Він створений в 1793-98 роках за проектом архітектора І.Яснигіна. Каркас та різьблення іконостасу (висота 12 м, ширина 20 м) виконували майстри з м. Ніжина С.Волощенко і С.Білопольський. 63 ікони для нього написав священик Воскресенської церкви м. Борзни Т.Мизько.
З 1998 року майстрами церковної громади під наглядом фахівців ДНТЦ «Конрест» та Національного заповідника «Чернігів стародавній» здійснюється реставрація унікального іконостасу. У жовтні цього року у Чернігів приїдуть дослідники старожитностей з різних областей України та з-за кордону. Тож Спасо-Преображенський собор має постати у всій величі та красі.

Джерело: "Чернігів стародавній"