Досі трапляються випадки, коли необізнаність органів місцевого самоврядування положень Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» або інші причини порушують право громади зробити власний вибір у справі перейменування населеного пункту.

В інформації Катерини Дроздової «Жовтневое или Баба?», оприлюдненій у газеті «Гарт» №44 (2744) від 29 жовтня 2015 р. і на сайті «Gorod.cn.ua (Городской сайт Чернигова)», взнаємо, що Жовтневий сільський голова Менського району Чернігівської області Геннадій Біндік на громадські слухання виніс серед варіантів нової назви і стару назву «Жовтневе». Більшістю голосів вирішили залишити стару назву. Пояснення сільський голова дав таке: «На сході села всією громадою вирішили залишити назву Жовтневе. Але зовсім не на честь революції. За часів козацтва наше село єдине в окрузі не мало свого пана, бо було козацьким. Покрова завжди була головною покровителькою козаків, в її честь і вирішили залишити цю назву».

Таким чином, констатуємо грубе порушення Закону і політики засудження комуністичного тоталітарного режиму.
Правовий аспект проблеми. Сільський голова, сільська рада не мали права виносити на громадські слухання стару назву села, яка містить комуністичну символіку. Підпункт «є» пункту 4 частини 1 статті 1 та пункт 7 статті 7 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», а також стаття 5 Закону України «Про географічні назви», однозначно вимагають перейменування таких назв на НОВУ назву.

Отже, рішення громадських слухань і наступне подання пропозиції щодо збереження старої назви з нібито новим змістом до Верховної Ради України, яка повинна прийняти рішення, втрачає статус власне пропозиції і розглядатися по суті не буде. Громада втрачає можливість обрати своєму селу нову назву…

Політичний і моральний аспекти перейменування. Вперше у документах село Баба сучасного Менського району Чернігівської області згадується у середині 17 століття – під 1654 р. – славетні часи гетьмана Богдана Хмельницького.
У 1936 р., тобто після Голодомору 1932–1933 рр. (за списками Мартирологу вбито голодом 209 односельців) і напередодні «Великого терору» 1937–1938 рр., комуністична влада перейменувала його в с. Жовтневе. Це сталося напередодні 20-річчя Жовтневого перевороту 25 жовтня 1917 р. і на його честь. Саме того більшовицького перевороту, який не був підкріплений волевиявленням виборців. У січні 1918 р. на Всеросійських установчих зборах більшовицька партія програла вибори, але замість того, щоб це визнати і передати владу переможцям, розігнала їх, зброєю придушила протест робітників Петрограду.

Як можна наповнити цей символ перевороту і узурпації влади більшовиками, що обернувся у 20-му столітті для Українського народу вбивством щонайменше 10 млн. людей, новим змістом?

До речі, в Україні комуністичний режим на назву «Жовтневе» перейменував 89 населених пунктів, з них 6 (одне з яких «Жовтень») у Чернігівській області! Ось так зомбували цілі покоління українців…

Висновок. Суто з точки зору інтересів українського суспільства та його держави подібні маніпуляції з комуністичними назвами є дискредитацією процесу декомунізації, неповагою до жертв комуністичного тоталітарного режиму.
До 21 листопада 2015 р. у громади і сільської ради ще є час зробити власний вибір і визначитися з дійсно новою назвою села, яка їм співзвучна.

Сергій Бутко, представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області