Минуло трохи менше двох років з початку проведення робіт з першої черги оздоровлення р. Стрижень під назвою «Реконструкція шахтного водоскиду в гирлі річки». Вартість цього «оздоровлення» склала майже 1,5 млн. грн., які було виділено з міського природоохоронного фонду.
Тоді ж міською владою було оголошено, що наступний етап робіт буде включати реконструкцію русла р. Стрижень від вул. Г. Полуботка до проспекту Перемоги.
Однак, замість «реконструкції русла Стрижня» на цій ділянці, як обіцяла міська влада, на початку літа 2011 року відбулися скандальні вирубки дерев від проспекту Перемоги до вул. Г. Полуботка під будівельний майданчик для офісно-житлового будинку. Сьогодні тут, на березі Стрижня, повним ходом йдуть будівельні роботи.
Щойно стало відомо про черговий проект Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради щодо «розчищення русла» Стрижня. Як минулого разу, заплановано використати два мільйони гривень з природоохоронного фонду. Планується розчищення русла річки Стрижень на ділянці 625 метрів від проспекту Перемоги до вулиці Київської.

Виникає питання: чи не є це черговою інженерною підготовкою заплави річки для забудови шляхом «оптимізації» русла, його звуження і спрямлення шляхом поглиблення ?
На жаль, вкотре все це буде здійснено без затвердженої (вже не першій рік!) міською радою водоохоронної зони та меж прибережної захисної смуги р. Стрижень, яке, до речі, також здійснено за кошти природоохоронного фонду.
Але при чому тут екологія і оздоровлення річки ?
Основним фактором забруднення річки є площинний змив з забрудненої території водозбору. А це – більш ніж третина міста. Таким чином, насамперед мають виконуватися роботи з будівництва мережі зливової каналізації, очисних споруд зливових вод та роботи по землеустрою щодо встановлення максимально можливих меж прибережної захисної і водоохоронної смуг р. Стрижень на місцевості.
Нагадаю, що у 80-ті роки XX століття також під гаслами «розчистки і збереження Стрижня» вже було здійснено масштабні меліоративні роботи у заплаві р. Стрижень. Тоді у руслі річки було створено два кар’єри для намиву піску для будівництва житлового масиву в заплаві річки Десна по вул. Савчука та Будинку урочистих подій, побудовано дамбу для дороги з району Рокосовського через урочище Ялівщина до вул. Бойової, а також трубопровід і водозабірну станцію на р. Десна для забезпечення технологогічною водою Чернігівського заводу карданних валів.
Невже ці заходи «з очистки» річки ліквідували хоч одне джерело забруднення річки ?
Більш того, після такої «розчистки» зараз не можливо спустити воду з річки природним шляхом, що й створило у 2010 році ще й «рибну» проблему.
Вважаю, що необхідно негайно переглянути послідовність виконання конкретних заходів по оздоровленню р. Стрижень. В першу чергу треба встановити водоохоронну зону і прибережну захисну смуги, бо всі інші роботи, які вже здійснили або намагається здійснити міська влада, насправді не мають ніякого відношення до поліпшення екологічного стану річки Стріжень.
На жаль, складається враження, що під демагогією щодо захисту багатостраждального Стрижня, міська влада за кошти природоохоронного фонду насправді вирішує завдання не поліпшення санітарно-екологічного стану річки Стрижня, а «законної» забудови його заплави.
Залишається сподіватися, що третій за останні два роки міністр екології та природних ресурсів Едуард Ставицький або природоохоронна прокуратура нарешті звернуть увагу на витрачання не за призначенням коштів природоохоронного фонду в місті Чернігові.

Сергій Соломаха
Прес-служба Чернігівської обласної організації Української народної партії