Про це свідчить аналіз ринку споживання лікарських засобів за 2018, 2019 та 2020 роки. Автори дослідження проаналізували всю публічну інформацію від Міністерства охорони здоров’я України, Державного експертного центру МОЗ України «Державний реєстр лікарських засобів України», European Medicines Agency, Food and Drug Administration, а також отримали доступ до бази даних ТОВ «Системні маркетингові дослідження» щодо об’ємів продажів лікарських засобів в Україні.

Висновки невтішні: 4 з 10 придбаних найпопулярніших препаратів — неефективні та відсутні в сучасних стандартах лікування. Чверть коштів українці витрачають на препарати, які не мають достатніх доказів безпеки та ефективності. Серед них: біологічно-активні добавки (БАДи), гомеопатичні засоби, рослинні препарати та деякі популярні лікарські засоби.

2020 р. витрати громадян на лікарські засоби становили понад 48 млрд грн, що на 2 млрд більше, ніж у 2019 р. та на 6 млрд більше, ніж у  2018 р.

Витрати на лікарські засоби

На ліки, ефективність яких не доведена, рослинні, гомеопатичні препарати та добавки громадяни витратили 28,93% (2018), 29% (2019) та 28,24% (2020) коштів від загальних витрат в аптеках.

Ліки без доведеної ефективності, на які громадяни у 2020 р витратили найбільше коштів:

• мікронізована очищена флавоноїдна фракція (діосмін+гесперидин)
• S-аденозин-L-метіонін
• Інозину пранобекс
• Тилорон
• Фенібут
• Депротеїнізований гемодериват із крові телят
• ARGININE
• розчин ментолу в ментиловому ефірі кислоти ізовалеріанової
• Метилетилпірідинолу сукцитат

Загалом у 2020 році українці витратили понад 13,7 млрд грн. на препарати, ефективність та безпека яких не доведена або сумнівна.

В інструкціях до застосування таких «ліків» може міститися хибна інформація про їхні лікувальні властивості, маніпулятивні твердження та щире зізнання у відсутності проведення якісних досліджень. 

Особливо небезпечно виглядає ситуація з закупівлями закладів охорони здоров’я, адже ці кошти можна було б використати на ліки з доведеною ефективністю. 

У звіті також йдеться і про препарати, які не були включені до протоколу «Надання медичної допомоги для лікування коронавірусної хвороби (COVID-19)», але завдяки агресивній фармацевтичній рекламі просувалися як засоби лікування та профілактики COVID-19.

Немає жодного систематичного огляду, метааналізу чи якісного рандомізованого клінічного випробування, які підтверджували б їхню безпеку та ефективність. Наявні окремі неякісні клінічні випробування та думка окремих експертів не можуть бути достатньою підставою для медичного використання цих препаратів.

Дослідження проведено за підтримки Міжнародного фонду Відродження та ГО «Центр протидії корупції»

Автори: Федір Лапій, Назар Лавровський, Олена Щербан, Юрій Гармашев, Аліна Денисенко, Павло Коновалов.

Посилання на дослідження https://bit.ly/3CmD4kx

пресслужба Міністерства охорони здоров'я