реклама партнерів:
Головна » 2021 » Жовтень » 21 » Декларування, корупція та «схеми»: як працювали та як працюватимуть контролюючі фінансові відомства в Україні

Декларування, корупція та «схеми»: як працювали та як працюватимуть контролюючі фінансові відомства в Україні


2021 » Жовтень » 21
Коментарі: 0 ЕКОНОМІКА

Допомога проекту Європейської України - благодійний внесок
ваша підтримка важлива для незалежного видання
стань патроном
В інтерв'ю LB.ua керівник Державної податкової служби (ДПС) України Євген Олейніков розказав про конкретні приклади та схеми за якими з державного бюджету виводили мільйони гривень, корупцію в державних органах та чим закінчиться добровільне декларування статків громадян, чи потрібен контроль за покупками громадян і, головне, що податкова знає про доходи кожного з нас?

Зараз в Україні відбувається процес перетворення колишньої ДФС (Державна фіскальна служба) на фактично три структури, тобто на ДПС (Державна податкова служба), ДМС (Державна митна служба) і БЕБ (Бюро економічної безпеки).

Силова складова - податкова міліція існувала в складі ДПС з 1995 року на основі указу президента, з 1997 - на підставі тоді ще закону про ДПС.

Як людина, яка сама доволі тривалий час працювала в податковій міліції, можу сказати, що вона завжди в цій системі була такою, доволі впливовою вертикаллю. Але ніколи не домінувала над цивільною вертикаллю, до певних перетворень. Це відбувалося на інституційному рівні. Керівник відділу податкової міліції в районі або в місті чи області підпорядковувався, відповідно, керівнику територіального органу податкової, тоді ще інспекції. А на центральному рівні керівник податкової міліції був першим заступником керівника державної податкової служби. Але він не мав права давати прямі доручення цивільній вертикалі.

Це не випадково. Бо за відсутності подібних запобіжників силова вертикаль завжди підминає під себе цивільну. Знаєте - психологічні, адміністративні, інші важелі. А таких речей допускати не можна. На жаль, певні перекоси в цьому почалися вже з моменту утворення Міндоходів (центральний орган виконавчої влади, що існував з 2012 по 1 березня 2014 року, утворений шляхом реорганізації Державної митної служби України та Державної податкової служби України у єдиний орган). Скажімо так, ті, хто його утворював, не мали достатнього адміністративно-організаційного досвіду. Вони деяких речей просто не розуміли. Але і перетворення на ДФС (у березні 2014 року) так само не виправило цю помилку. Хоча маю віддати належне і пану Білоусу (Ігор Білоус, керував ДФС у березні 2014 року – березні 2015 року), і пану Насірову (Роман Насіров, керував ДФС у травні 2015 року – березні 2017 року), вони все-таки, коли були керівниками, намагалися якось втримати в певних межах силову вертикаль.

Але коли ДФС втратила повноцінного керівника, залишилися лише виконувачі обов’язків у статусі заступника (період після звільнення Насірова у 2017 році, до призначення Вадима Мельника у 2020 році), отут уже почалася халепа. І якраз силова складова просто підім’яла під себе складову цивільну.

До чого це призвело? До того, що силова складова просто перестала працювати. Нема потреби. Ти повністю контролюєш цивільних, ти за їхній рахунок можеш малювати будь-які показники. Ти можеш вимагати від них будь-яких рішень. Якщо щось не вдається - ти просто відходиш вбік і спостерігаєш, як вони (цивільні службовці) з цього виплутуються.

Фактично ми втратили цю складову, правоохоронну складову в галузі протидії економічним злочинам, у першу чергу в галузі оподаткування. Бо ступінь деградації силової вертикалі, він уже був незворотним. Хоча і виконувач обов’язків голови ДФС, це я маю на увазі Сергія Солодченка (в.о. голови ДФС у лютому-листопаді 2020 року) і Вадим Мельник (керівник ДФС у грудні 2020 року – серпні 2021 року), вони намагались у принципі це виправити. Однак, скажімо так, змінити цю ситуацію вже було фактично неможливо.

До чого призводив такий стан справ? Наприклад, у нас «малювалися» показники відшкодування шкоди) у кримінальних справах. Якого не було. Зараз цим займається Генпрокуратура, зокрема і з нашою допомогою. І найголовніше, фактично цивільна складова залишилася сам на сам з тими схемами, які функціонують не тільки на рівні порушення, але і на рівні злочину. А злочинним складовим ми протидіяти не можемо. У нас нема для цього ні повноважень, ні інструментів. Тому за той прогрес, який у нас є зараз, маємо подякувати двом відомствам - це СБУ, яка дуже активно включилася минулого року. І багато в чому саме завдяки її роботі ми досягли відчутного прогресу. Та в окремих кейсах нам допомогло Національне антикорупційне бюро. Хоча це для них взагалі невластива функція. І їхня допомога, їхня підтримка дозволила нам вирішити надзвичайно складний кейс. Він, у принципі, і досі триває.

Як приклад, в Одесі, за нашими оцінками, десь з початку 2018 року функціонувала ціла система вимивання з бюджету ПДВ, сплаченого на митниці. Вимивали його через відшкодування цього податку. Схема, я можу сказати, проста і навіть примітивна. Що відбувається? Коли ті чи інші товари завозяться на митну територію України, з них сплачується ПДВ. Далі цей ПДВ може бути поставлений у податковий кредит суб’єкта, який їх імпортував. Але ці товари зникали. Ну отут я вже не можу стверджувати, може, вони зникали, а може, їх так сховали кудись, що забули самі, де вони знаходяться. Ну, все може бути (посміхається). Однак факт залишається фактом. І цей податковий кредит системно почали заявляти для відшкодування. Тобто те, що заплатили митниці, фактично повертали вже всередині держави.

Це якраз приклад наслідків тієї деградації, про які я кажу. Цивільна складова намагалась щось зробити. Тобто люди виходили на перевірки - їх не допускали. Намагалися забрати документи - їм відмовляли. Силовикам постійно повідомляли. Вони писали, що так, вони бачать, що там є якісь ризики - і на цьому вся їхня робота закінчувалась.

Схема працювала і у 2018, і у 2019 роках. ДПС намагалася щось робити, ДФС просто ігнорувала ситуацію.

Президентські вибори змінили ситуацію, коли змінили керівника податкової служби. Ми цим кейсом почали активно займатися приблизно в червні минулого року. В Одесі, на жаль, була або неготовність працювати, або і просто острах чинного на той момент керівника. Тому керівник був змінений. Протягом місяця ми змогли почати переломлювати ситуацію.

Повторюсь, як працювала схема. Цивільні податківці виходять, намагаються провести перевірки. Їх не допускають, відмовляють, «втрачають» документи. Виноситься рішення про відміну відшкодування і рішення оскаржується до суду. Суд каже, все, мовляв, нормально. Повертаємо. І відповідно сума повертається. І так втратили приблизно 350 мільйонів гривень. Але питання полягало в тому, що далі, наступною на черзі була сума вже близько мільярда гривень. І оцей кейс у судах ми змогли виграти.

Так, нам довелося суттєво змінювати підходи до побудови нашої лінії захисту, але ми почали отримувати результат. Після цього проти нас почалася цілеспрямована інформаційна атака. Одразу всі побачили, що там якісь шалені скрутки. Їх до цього, мабуть, не було, але тут їх усі побачили. Потім, десь наприкінці року, з’явилося відео, на якому нібито Шадевська (Юлія Шадевська, начальник Головного управління ДПС в Одеській області) нібито бере нібито гроші. Потім там була дуже брудна історія з одним з керівників структурних підрозділів.

ДФС як нас не підтримувало, так і продовжило не підтримувати. Але дуже зацікавилося цією інформацією щодо роботи самих працівників податкової служби. І от у цей момент у справу втрутилося НАБУ. Втрутилося дуже активно. По-перше, вони забезпечили масові обшуки в місцях зберігання цих товарів. І в цей критичний момент вони дали нам можливість прийти в суд і сказати, даруйте, але в нас є підтверджений факт відсутності тих товарів, по яких у нас хочуть забрати з бюджету мільярд.

Крім того, долучилось ДБР (Державне бюро розслідувань). Теж допомогли нам стосовно ряду компаній. Зокрема, розкрити інформацію про рух коштів на рахунках (для порівняння – ДФС нам у такій допомозі відмовило). І от цю кризову ситуацію ми пройшли. А далі вже було простіше, бо ті, хто ініціював атаку, зрозуміли, що результату швидкого не досягли. Паралельно ми запустили процеси судових оскаржень з тими ЗМІ, які розповсюджували ці повідомлення. Ну і можу сказати, що ми маємо вже декілька виграних справ.


Щодо питання декларування… Головна, скажімо, на сьогодні проблема декларування - це врегулювання питань, пов’язаних з банківською складовою. Я можу сказати, що там уже розуміння є. Я думаю, що будуть надані всі необхідні пояснення Нацбанку. І ми будемо рухатися далі. Але навіть у цих умовах ми вже маємо 1,6 млн гривень, які сплачені. І можу сказати, що в нас ще декілька поданих декларацій, термін сплати за якими настає у жовтні.
Фото: tax.gov.ua
Сьогодні, ДПС володіє найбільшим масивом інформації про ставлення громадян до цієї процедури. У нас більше ніж 40 тис. звернень надійшло через телекомунікації, через особисті звернення.

Можу визначити три основні питання, які хвилюють громадян.

Перше питання. Чи не буде ця інформація передаватися правоохоронним органам? Тут питання однозначне. Ні. Податковий кодекс чітко захищає таємницю інформації про платника податків, яка є в податковій службі. Він взагалі захищає, а щодо нульової декларації зокрема. До речі, можу сказати, що це була одна з причин нашого конфлікту з ДФС. І навіть з певними колегами з інших правоохоронних органів. І навіть доходило до складання адмінпротоколів. Але ми в суді відстояли свою позицію. А вона полягає в наступному: інформація про платника податків може розкриватися у двох випадках - або він сам надав на це свою письмову згоду, або у вас є рішення суду, в якому написано, що вона має бути розкрита. Тільки ці випадки, а не суцільні запити, коли дайте нам усе про всіх і все, що у вас є. Ні. Даруйте, але якщо платник з цим не згоден, ми цю інформацію розкривати не будемо. Так. Тому перше було - збереження цієї таємниці. Повторюся, ми дуже обережно до цього ставимося.
Фото: Макс Требухов
Друге питання. От голова БЕБ у своєму інтерв’ю сказав, що вони потім перевірять усі декларації. Кажу, можете бути абсолютно впевненні, вони перевірять усі декларації, тільки якщо на кожну отримають по рішенню суду стосовно того, що ці дані мають бути розкриті. Тобто ця інформація не передається нікуди. Вона залишається тут. Хто, що, скільки.

Перевірка походження коштів може відбуватися двома шляхами. Перший - встановлюється фактичне джерело надходження коштів. Другий - встановлюється, що на час перевірки відсутня інформація про злочинне походження коштів. Відмінність, я думаю, зрозуміла, так. У першому варіанті ви приходите і кажете: у мене є кошти. Звідки ти їх узяв? Отримав у конверті. Від кого? Це питання перевірки походження. Інший приклад. Ви приходите і кажете: ось у мене кошти. Хочу покласти на рахунок, отримати довідку для декларування. Банк перевіряє, чи не фігуруєте ви як наркобарон, як торгівець людьми або зброєю. Усе. Тобто якщо цього нема - все, запитання закінчилися. І як це врегулювати, це і було якраз питанням.

Я просто нагадаю, що є закон про одноразове добровільне декларування (Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» № 1539-ІХ, ухвалений парламентом України 15 червня 2021 року). Він передбачає, що протягом 9 місяців з моменту набрання його чинності має бути поданий законопроєкт про так звані непрямі методи. Але можу до цього додати, що в нас ще існують вимоги МВФ, який так само ставить питання про посилення контролю за доходами і витратами. Давайте казати чесно. Це вже загальна світова практика. Принаймні для розвинених країн. Більше того, знову-таки, ми маємо на сьогодні свій досвід. Це ті самі електронні декларації держслужбовців. Вони ж саме про це - доходи і витрати. Якщо твої офіційні доходи і офіційні витрати не збігаються, ти маєш пояснити це. І якщо ти не можеш це пояснити, ти отримуєш протокол від НАЗК.

Зараз варто говорити про три категорії людей. Перша - ті, хто сплачував податки весь цей час. Їх чимало насправді. Друга категорія - ті, хто не сплачував податків через, ну, умовно об’єктивні причини. Кажу «умовно», бо якби вони були справді об’єктиві, то податків не сплачував би ніхто. Через нерозуміння, через, скажімо так, упереджене ставлення. Але, зрештою, ці люди готові сьогодні змінити свою поведінку. І от у нас залишилися серед тих, хто не сплачує, тільки ті, хто свідомо не хоче це робити. І ми їх нічим не залучимо до оподаткування. Хоч ми будемо знижувати ставки податків. А нащо? Нащо платити гривню, якщо можна її не платити.
Відповідно, щоб цю проблему вирішити, доведеться підвищувати ефективність адміністрування податків. Зокрема, систему податкового контролю.

У нас сьогодні приблизно 27 мільйонів, скажімо так, активних громадян. Це я маю на увазі тих, хто працездатного віку і т.д. З них приблизно 11 млн за останні 10 років узагалі не отримували офіційних доходів. Питання, як вони живуть? Насправді з цих 10 млн. непрямими методами ми зачепимо, ну, може, там 500 тис. максимум. Поясню - чому. Непрямі методи точно не розглядаються як метод загального контролю, який, умовно кажучи, буде застосовуватися до пересічного громадянина. Тобто ідея: давайте порахуємо скільки хлібів він купив і з’їв, - ну, це точно не про це. Ідея полягає в тому, що контролювати треба тільки дійсно реально великі витрати, які не мають відповідного джерела доходу. Тобто там, де розрив буде складати сотні тисяч гривень. А можливо, і мільйони гривень. Ніяк не менше. Тільки в цьому випадку доцільно застосовувати непрямі методи. Все решта - це буде витрачання купи ресурсів при дуже низькій ефективності.

У нас на сьогодні фактично вже є контроль за витратами. І ми його застосовуємо. Просто непрямими методами. У нас у податковій службі з 1995 року накопичується інформація про всі офіційні доходи кожного громадянина, якщо він узагалі якось мав відносини з державою, зареєстрований.

Найпростіший спосіб порахувати: ми беремо всі доходи, які людина отримала протягом свого життя. Ми додаємо до них ті припущення, які закладені в законі про одноразове декларування. Тобто ще 400 тис. грн. Ще квартира, ще будинок, ще автомобіль. І після цього дивимося на відомі нам витрати. Отут більше непрямі методи будуть. Сьогодні в нас інформація про великі витрати, вона майже до нас не доходить. Отут і може виникнути питання про те, що їх треба декларувати. Ну ми бачимо, що людина здійснила витрати, які, ну скажімо, на мільйон або два перевищують її доходи.

На сьогодні більша частина бізнесу готова сплачувати податки.

Але вони ставлять питання. Ви гарантуєте рівність умов? Ви гарантуєте чесну податкову конкуренцію? Гарантуєте - ми будемо платити.

Тому сьогодні в моєму розумінні податкова - це дві функції. Перша - це реальна сервісна функція. Тобто якщо ти хочеш сплачувати податки, то в нашій особі ти знайдеш тих, хто розповість, допоможе, проконсультує. І друга складова - це гарант дотримання правил. Тобто податкова - це не про те, скільки там запланували в бюджеті, це питання про те, скільки має надійти податків, якщо всі платники належно виконали закон.

І наш підхід виявився ефективним, бо вже другий рік ми стабільно перевищуємо індикативи, які закладалися в бюджет.

Джерело: LB.ua




QR-код посилання на сторінку
Скористайтеся програмою для сканування штрих-кодів на телефоні.






Коментарі

avatar

Останні новини

21:52
02-Груд-2021
Росія намагається реанімувати сценарій 2014 року?
Цими днями ряд українських та зарубіжних високопосадовців акцентували увагу громадськ
15:04
02-Груд-2021
Народний Рух вимагає відміни антиселянського закону!
Заява проводу Чернігівської обласної організації Народного Руху України від 2 грудня
22:50
01-Груд-2021
У чому небезпека куріння кальяну?
Останнім часом куріння кальяну набуло особливого поширення. Цей спосіб відпочинку акт
21:54
29-Лис-2021
Що відомо про штам коронавірусної хвороби «Омікрон»
Штам коронавірусної хвороби «Омікрон» Всесвітня організація охорони здоров’я назвала
19:22
29-Лис-2021
На Чернігівщині вшанували пам’ять жертв Голодомору на місці поховання однієї родини
27 листопада в Ічнянській об’єднаній міській громаді Прилуцького району Чернігівської
12:42
29-Лис-2021
Удар по серцю: вплив COVID-19 на серцево-судинну систему
Коронавірусна хвороба COVID-19 впливає на організм людини з різних сторін. І хоча у п
21:55
26-Лис-2021
Тромбоз як ускладнення COVID-19

Серед ускладнень коронавірусної хвороби COVID-19 дослідження все частіше називають

21:33
26-Лис-2021
Чверть коштів українці витрачають на препарати, які не мають достатніх доказів безпеки та ефективності

Про це свідчить аналіз ринку споживання лікарських засобів за 2018, 2019 та 2020 р

21:17
26-Лис-2021
Тестування на COVID-19: різновиди

Вчасне виявлення випадків захворювання на COVID-19 – важлива складова бороть

20:58
26-Лис-2021
Можливості гри на гроші без вкладень

Бажання користувачів поєднати комфортний мережевий відпочинок з отриманням профіту

Усі новини