На виконання Закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» депутати Щорської міськради утворили комісію з питань перейменування міста Щорс та його вулиць.
Аналізуючи пропозиції згаданої комісії можна зробити висновки, що суперечок з перейменування було багато. Є позитивні пропозиції щодо змін назв вулиць, але маємо, на жаль, і негативні…

Щорс – стане Сновськом
З історії Сновська знаємо, що воно виникло як робітниче селище у 70-х роках ХІХ ст., поблизу хутора Коржівка, заснованого смоленським селянином Коржом після реформи 1861 року. Містечко розташоване на березі річки Сновськ – звідси і його історична назва.
У травні 1935 року місто було перейменовано в м. Щорс, на честь діяча періоду громадянської війни, Щорса Миколи Олександровича.
Хто такий Микола Щорс? Теж відомо. Народився, до речі, у Сновську. Активний учасник знищення українського національного руху у 1918–1919 рр., його підлеглі жорстоко знущалися над полоненими і творили насильства над мирним населенням. Далі продовжувати не варто…

Відтак, позитивно, що комісія міськради запропонувала повернути Щорсу його історичну назву – Сновськ.

Вулицям міста повернуть історичні найменування: Костьольна, Старопоштова
Комісія міськради пропонує перейменувати вулицю Володарського (справжнє ім’я Мойсей Маркович Гольдштейн, родом з Рівненської області, діяч російського революційного руху) – на Костьольну. Провулок Володарського теж отримає назву – Костьольний.
Вулиця Якова Свердлова (народився у Нижньому Новгороді, російський радянський політичний і державний діяч) також отримає історичне найменування – Старопоштова.
Але на цьому і закінчується повернення до історичних назв, витоків містечка. Хоча, у минулому в Сновську були вулиці: Велика Олексіївська (тепер Леніна), Новопісчана (Люксембург), Чернігівська (Калініна), Новобазарна (Щорса)…

Проте, комісія запропонувала перейменувати вулицю Леніна – на вулицю Незалежності, Рози Люксембург – Інтернаціоналістів, Щорса – Музейну.
І хитра зміна назви: вулиця на честь комуністичного діяча Михайла Калініна – отримає назву Калініна, вірніше Бориса Калініна.

Довідка: Калінін Борис Петрович (1913–1943 рр.) – гвардії молодший лейтенант, командир вогневого взводу 45-мм протитанкових гармат. Відзначився у боях за с. Кучинівка та при переправі через р. Снов у районі с. Смяч. Був тяжко поранений в боях за Дніпро. Посмертно удостоєний звання Героя Радянського Союзу у грудні 1943 р.

Вулиці Зелена, Соснова, Виноградна, Яблунева, Вишнева
Читаю пропозиції комісії Щорської міськради і пригадую колись популярну пісню «На улице Каштановой», її співав Юрій Антонов.
«…Пройду по Абрикосовой сверну на Виноградную
И на Тенистой улице я постою в тени.
Вишневые Грушевые
Зеленые Прохладные
Как будто в детство давнее ведут меня они…»
Милозвучні назви може отримати містечко Снов. І аргументи «залізні»: закон виконали, комуністичних назв позбулися і яка б влада не була, а ці вулиці вже не перейменує!
Комісія пропонує перейменувати вулиці Щорса: Антошина – Яблунева, Дзержинського – Зелена, Комсомольська – Соснова, Куйбишева – Виноградна, Фрунзе – Вишнева…
Щодо вулиці Соснової, то тут є пояснення. У ХІХ столітті у Сновську переважали дерев’яні будинки, їх споруджували переважно із соснового матеріалу, адже довкола було безліч соснових лісів. Тому й не варто особливо сперечатися щодо нової назви вулиці Комсомольської. Але щодо інших назв, то щорсівцям доцільно задуматись і не «купуватись» на колись популярну пісеньку Юрію Антонова.

Вулиця Володимира Винниченка, провулок Олександра Пушкіна
Комісія міськради запропонувала також і низці вулиць надати патріотичні назви, на честь визначних українських діячів. Хоча, не забули і про російського поета Олександра Пушкіна, пропонуючи його іменем назвати провулок (замість Жовтневого). Не будемо сперечатися чи пов’язаний його життєвий шлях із Щорсом (Сновськом), жодної згадки про це містечко у його біографії.
Подібна ситуація і з Володимиром Винниченком, українським політичним та державним діячем, а також прозаїком, драматургом, художником. Він народився у Кіровограді. Тож, на його честь названо місцевий педагогічний університет, створено краєзнавчий музей, а 17 вересня 2010 року у Кіровограді урочисто відкрито перший в Україні пам’ятник Володимиру Винниченку. На його честь є вулиці у Львові, Чернівцях, Вінниці. Хочуть вулицю Винниченка і у Щорсі (замість Орджонікідзе).

Чому забули Василя Полевика, Андрія Карнабіда, Бориса Коваленка?…
Комісія міськради забула про визначних діячів району. Зокрема, не вшановані у назвах вулиць Щорса Василь Полевик (1925–1999, заслужений діяч культури, фольклорист, музикант, керівник багатьох самодіяльних художніх колективів, уродженець села Займища); Лідія Вакуловська (1926–1991, письменниця, журналістка, народилася в м. Щорс); Андрій Карнабед (1927–2005, архітектор, краєзнавець, охоронець чернігівських старожитностей, народився у селі Рогізки Щорського району); Яків Жданович (1885–1953, український архівіст, мистецтвознавець, мемуарист, народився у селі Хріновка Городянського повіту, нині – Щорський район); Борис Коваленко (1903–1937, український поет, літературний критик та літературознавець, народився у селі Хотуничі Щорського району).
Перелік славетних земляків – уродженців Щорського району, можна продовжувати. А комісії, якій доручили важливу справу щодо перейменування вулиць міста, повернення історичної справедливості, доцільно ще раз переглянути свої пропозиції і не забувати визначних діячів району та історичні назви Сновська (Щорса). Ще є час…

Сергій Черняков, вчений секретар Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній», член експертної групи при Чернігівській ОДА для обговорення та надання пропозицій щодо перейменування населених пунктів та районів області, вулиць, площ та інших об’єктів топоніміки.