Сьогодні, 19 лютого, міський голова Чернігова Владислав Атрошенко підписав останнє розпорядження щодо перейменування топоніміки обласного центру відповідно Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». Таким чином, нові назви отримали ще 35 об'єктів. Всього в Чернігові перейменовано 103 топоніми.

Раніше розпорядженням міського голови від 24 грудня 2015 року було відновлено історичні назви 9 вулиць; від 12 лютого 2016 року – відновлено історичні та надано нові назви ще 59-ти топонімам.

Нові назви відображають понад тисячолітню історію міста. Чи не найбільш колоритна вул Гонча. За оцінками фахівців, вона – одна з найстаріших у столиці Чернігіво-Сіверщини, перша письмова згадка – у двадцяті роки 17 століття. На цій вулиці була поштова станція, що і стало причиною появи такої назви.

Одна з найбільших вулиць – колишня Щорса тепер імені Івана Мазепи. Гетьман і досі вважається, мабуть, найбільшим меценатом Чернігова. Поява цієї назви викликала міжнародний резонанс: у соцмережах у сусідній Білорусі активно обговорюють можливу російську реакцію.

Тепер у місті, наприклад, є вулиці Козацька, на честь славетних козаків Івана Богуна, Мартина Небаби, діячів і вояків часів Української революції 1917-1921 рр. Дмитра Дорошенка, Миколи Міхновського, Євгена Онацького, Романа Бжеського. Міському голові за увічнення пам'яті Романа Бжеського щиро подякувала Маргарита Андраде-Бжеська, його донька, що проживає у Бразилії.

Нагадаємо, що Роман Бжеський (1897 — 1982) — видатний український письменник, історик, публіцист, громадський діяч. Юнацькі роки провів у Чернігові, де, разом з Василем Елланським, Павлом Тичиною, Аркадієм Казкою був членом таємної молодіжної організації «Братство самостійників», а в 1917 р. – одним з організаторів у Чернігові добровольчого українського полку ім. гетьмана Петра Дорошенка. Брав активну участь у політичній та воєнній боротьбі. Після поразки Українських національно-визвольних змагань початку 20-го століття переїхав до Крем’янця на Волині, потім жив у Кракові, Празі та Мюнхені. З 1950-х рр. і до кінця своїх днів мешкав у м. Детройт (США).

У міській топоніміці з’явилася і вулиця на честь Максима Загривного (літературний псевдонім – Максим Грива), уродженця с. Козел під Черніговом, повстанця, воїна Армії УНР, поета Празької школи в еміграції, одного із засновників ОУН. За спогадами члена Союзу Української Нацiоналiстичної Молодi Степана Ленкавського, саме на віршах Гриви виховувалося покоління Бандери-Шухевича до безоглядної боротьби за волю України.

Завдяки перейменуванню топонімічне обличчя міста тепер розповідає про видатних постатей та історію Сіверського краю.

Прес-інформація Українського інституту національної пам’яті