Дерусифікація в Чернігові. Чому вулиця Стародубського полку замість Білоруської?
«Імена наших вулиць»
від чернігівського товариства «Просвіта» імені Т.Шевченка
Історія 1.
Чому у Чернігові назву вулиці Білоруська змінили на вулицю Стародубського полку?
Вулиця Білоруська названа на честь Республіки Білорусь ще в радянський час. Це географічна назва держави, яка бере участь в агресивній, загарбницькій війні на боці Російської Федерації проти України. З її території з 24 лютого 2022 р. російська армія здійснює авіанальоти та ракетні удари практично по всій Україні включно з Чернігівською областю. Білоруські військовослужбовці у російській формі брали участь у спробах захопити Чернігів у березні 2022 р. Їх бачили місцеві мешканці селища Михайло-Коцюбинське Чернігівського району.
Також важливо, що з 2020 р. в країні відсутня легітимна, демократично обрана влада, яка не визнана в світі.
Вулиця Стародубського полку.
Стародубський полк – найбільша за площею адміністративно-територіальна і військова одиниця Гетьманщини 1663–1782 рр. Полковий центр – місто Стародуб. Складався із 11 сотень. Охоплював північно-східну частину історичних земель Чернігово-Сіверщини.
На території полку знаходилося багато міст, які мали Магдебурзьке право (Стародуб, Почеп, Погар, Мглин, Новгород-Сіверський). Стародубський полк був найбільшим у Гетьманщині постачальником на зовнішній ринок прядива, конопляної олії, меду, воску, хутра.
У зв’язку з остаточним скасуванням російським урядом полкового устрою у Лівобережній Україні Стародубський полк у 1782 ліквідовано, а його територія увійшла до складу Новгород-Сіверського намісництва, а згодом до Чернігівської губернії.
У 1919 р. у ході радянсько-української війни територія Стародубщини була анексована на користь РРФСР, незважаючи на переважно українське населення та рішення повітів про приєднання до Української Народної Республіки і тепер знаходиться у складі Брянської області (РФ). На території Стародубщини знаходяться багато українських (архітектурно) храмів, рештки палацу гетьмана Розумовського у Почепі, зі Стародубщини походили багато видатних українських діячів – скажімо, уродженцем Мглина був батько Лесі Українки Петро Косач. На Стародубщині писав свій літопис Самовидець. Є версія про написання саме там «Історії русів». У Стародубській гімназії навчався гетьман України Павло Скоропадський.
В той же час як на будинку нинішньої Чернігівської обласної державної адміністрації, так і на Тріумфальній арці у Новгороді- Сіверському досі розміщені герби Стародуба та інших міст Стародубщини, нагадуючи про належність їх до України і Чернігівщини, зокрема.
На фото: козацький полковий собор Різдва Христового, зведений у 1677 році
Василь Чепурний
від чернігівського товариства «Просвіта» імені Т.Шевченка
Історія 1.
Чому у Чернігові назву вулиці Білоруська змінили на вулицю Стародубського полку?
Вулиця Білоруська названа на честь Республіки Білорусь ще в радянський час. Це географічна назва держави, яка бере участь в агресивній, загарбницькій війні на боці Російської Федерації проти України. З її території з 24 лютого 2022 р. російська армія здійснює авіанальоти та ракетні удари практично по всій Україні включно з Чернігівською областю. Білоруські військовослужбовці у російській формі брали участь у спробах захопити Чернігів у березні 2022 р. Їх бачили місцеві мешканці селища Михайло-Коцюбинське Чернігівського району.
Також важливо, що з 2020 р. в країні відсутня легітимна, демократично обрана влада, яка не визнана в світі.
Вулиця Стародубського полку.
Стародубський полк – найбільша за площею адміністративно-територіальна і військова одиниця Гетьманщини 1663–1782 рр. Полковий центр – місто Стародуб. Складався із 11 сотень. Охоплював північно-східну частину історичних земель Чернігово-Сіверщини.
На території полку знаходилося багато міст, які мали Магдебурзьке право (Стародуб, Почеп, Погар, Мглин, Новгород-Сіверський). Стародубський полк був найбільшим у Гетьманщині постачальником на зовнішній ринок прядива, конопляної олії, меду, воску, хутра.
У зв’язку з остаточним скасуванням російським урядом полкового устрою у Лівобережній Україні Стародубський полк у 1782 ліквідовано, а його територія увійшла до складу Новгород-Сіверського намісництва, а згодом до Чернігівської губернії.
У 1919 р. у ході радянсько-української війни територія Стародубщини була анексована на користь РРФСР, незважаючи на переважно українське населення та рішення повітів про приєднання до Української Народної Республіки і тепер знаходиться у складі Брянської області (РФ). На території Стародубщини знаходяться багато українських (архітектурно) храмів, рештки палацу гетьмана Розумовського у Почепі, зі Стародубщини походили багато видатних українських діячів – скажімо, уродженцем Мглина був батько Лесі Українки Петро Косач. На Стародубщині писав свій літопис Самовидець. Є версія про написання саме там «Історії русів». У Стародубській гімназії навчався гетьман України Павло Скоропадський.
В той же час як на будинку нинішньої Чернігівської обласної державної адміністрації, так і на Тріумфальній арці у Новгороді- Сіверському досі розміщені герби Стародуба та інших міст Стародубщини, нагадуючи про належність їх до України і Чернігівщини, зокрема.
На фото: козацький полковий собор Різдва Христового, зведений у 1677 році
Василь Чепурний