Розмиваючи берег у селі Змітнєві Сосницького району Чернігівщини, річка Десна вже впритул підійшла до об’єктів соціальної інфраструктури – школи, медичної амбулаторії, сільради, відділення зв’язку і АТС. “До них їй залишилось вимити 10-20 метрів берега, а до кладовища – 40 м”, – повідомив начальник відділу техногенно-екологічної безпеки на водних об’єктах Деснянського басейнового управління водних ресурсів Вадим Потапенко.
Він розповів, що Змітнів багато років потерпає від руйнівної дії вод річки Десни, яка врізається в село дугою і щовесни “відкушує” 3-5 метрів обривчастого берега разом із будівлями. За останнє десятиліття кинути свої домівки на кручі мусили з півтора десятка сімей. Після того роботи, спрямовані на захист населеного пункту, були включені до Державної програми захисту грунтів від руйнівної дії вод, і справа нарешті зрушила з місця.
“Там планується спрямувати русло Десни шляхом прокопування штучного каналу. Через перебої з фінансуванням цього проекту на сьогодні виконано лише 30% запланованих робіт. Хоча зволікати не можна, інакше школа й медпункт обваляться”, – сказав кореспонденту УКРІНФОРМу В. Потапенко.
За його словами, станом на 1.01.11 р. в Змітнєві виконано робіт на суму 4,8 млн грн. Для їх завершення потрібно ще близько 10 млн. Нестабільне надходження коштів змушує планувати закінчення прокопу аж на 2015 рік. Чи чекатиме стільки річка – невідомо.
Розмив берегів Десни у населених пунктах – одна з головних проблем області, зазначив В. Потапенко. Породжена вона наявністю піщаних грунтів у прибережній смузі та досить швидкою течією річки, яка легко вимиває ці піски. За попередньою оцінкою, сьогодні протяжність деснянських берегів, які потребують укріплення, сягає 100 км. З них на 30 км зміцнювати треба першочергово.
“Раніше, коли Десна була судноплавною, – працювали земснаряди, і це знижувало інтенсивність розмиву. А тепер берег підмиває, великі маси грунту обвалюються в річку, відкладаються десь, утворюють перекати й обміління”, – пояснив фахівець.
Він зазначив, що роботи з укріплення берегів проводяться в низці районів області і є досить результативними. Єдина біда – фінансово вони дуже затратні, а коштів на це традиційно виділяється недостатньо.

Джерело: Потапчук Наталія, УКРІНФОРМ