Дніпропетровська область. У Кривому Розі назріває масштабна екологічна катастрофа
Масштабна екологічна катастрофа назріває у Кривому Розі. Екологи стверджують, регіон до неї наближається “семимильними кроками”.
І все через небезпечні солі у воді. Люди страждають від страшних хвороб, села та містечка в буквальному сенсі вимирають. Вирішити цю проблему можуть лише в Києві.
Жителям села Тернівка Криворізького району чайники та каструлі слугують лише кілька місяців. За цей час утворюється такий товстий шар накипу, що далі готувати в них неможливо.
Тут не тримають худобу. Від отруйної води вона просто гине. Уже давно забули і про власну городину.
Забруднення води небезпечними солями в районі перевищує норму майже у 100 разів. Люди виживають, збираючи дощову воду, узимку розтоплюють сніг. Або ж беруть просто з річки - де вона ще гірша, ніж у криницях. Воду, звісно, можна купити, раз на тиждень по селах їздить водовіз. Проте для більшості жителів така вода - на вагу золота: за один кубометр 30-40 грн.
Від “штучної” посУхи потерпають майже 10-ть тисяч людей.
Причиною усьому є відстійник, куди місцеві підприємства скидають технологічну воду. Від тривалої експлуатації, його дно вкрилося тріщинами, які пропускають у ґрунт дедалі більше отруйної води.
Ремонту потребують і десятки кілометрів трубопроводів, якими викиди помпують із підприємств у відстійник.
На підприємстві, яке дбає про відстійник, інформацію про його стан охороняють, сильніше за військову таємницю. Керівництво підприємства відмовляється спілкуватися. Навіть телефоном.
Проте наслідків уже не приховати. Щороку з мапи району зникають одне-два села.
І все через небезпечні солі у воді. Люди страждають від страшних хвороб, села та містечка в буквальному сенсі вимирають. Вирішити цю проблему можуть лише в Києві.
Жителям села Тернівка Криворізького району чайники та каструлі слугують лише кілька місяців. За цей час утворюється такий товстий шар накипу, що далі готувати в них неможливо.
Тут не тримають худобу. Від отруйної води вона просто гине. Уже давно забули і про власну городину.
Забруднення води небезпечними солями в районі перевищує норму майже у 100 разів. Люди виживають, збираючи дощову воду, узимку розтоплюють сніг. Або ж беруть просто з річки - де вона ще гірша, ніж у криницях. Воду, звісно, можна купити, раз на тиждень по селах їздить водовіз. Проте для більшості жителів така вода - на вагу золота: за один кубометр 30-40 грн.
Від “штучної” посУхи потерпають майже 10-ть тисяч людей.
Причиною усьому є відстійник, куди місцеві підприємства скидають технологічну воду. Від тривалої експлуатації, його дно вкрилося тріщинами, які пропускають у ґрунт дедалі більше отруйної води.
Ремонту потребують і десятки кілометрів трубопроводів, якими викиди помпують із підприємств у відстійник.
На підприємстві, яке дбає про відстійник, інформацію про його стан охороняють, сильніше за військову таємницю. Керівництво підприємства відмовляється спілкуватися. Навіть телефоном.
Проте наслідків уже не приховати. Щороку з мапи району зникають одне-два села.
Джерело: ТСН