29 жовтня 2009 р. в Українському інституті національної пам’яті проведено "круглий стіл" на тему: «Звільнення України від нацистських загарбників (до 65-ї річниці)» під головуванням в.о. голови Інституту, академіка Ігоря ЮХНОВСЬКОГО.
Відомий український історик з проблематики Другої світової війни, автор першої ще в СРСР біографії А. Гітлера Віктор КОВАЛЬ зазначив, що «внесок України в перемогу був вирішальним». Він також підкреслив, що якби українці зберегли свою державу у 1917 – 1921 рр., нацизм у Німеччині не переміг і не було б цієї страхітливої війни. Доктор історичних наук, професор, академік Міжнародної слов’янської академії наук, професор Київського національного університету культури і мистецтв Віктор КОРОЛЬ наголосив на необхідності поглиблення досліджень ціни звільнення України, яка на думку більшості із присутніх була занадто великою. Говорячи про звільнення Києва, кандидат історичних наук, директор Центру дослідження матеріалів з історії визвольного руху Галузевого державного архіву СБ України Олександр ІЩУК акцентував на тому, що операція була погано спланована, а виконання вказівки Сталіна щодо швидкого звільнення столиці України до річниці жовтневої революції мало результатом не виправдану загибель сотень тисяч солдат. У свою чергу, доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник науково-організаційного управління Національного університету оборони України Василь ШЕВЧУК підкреслив, що трагічні втрати українців у 1943 – 1944 рр. пов’язані і з свідомою політикою радянської держави, він обґрунтував недоцільність використання терміну «визволення» України і запропонував термін «звільнення». Під час жвавої дискусії цієї термінологічної проблеми майже всі учасники круглого столу його підтримали. Так, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри новітньої історії України Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка, директор музею історії Київського університету Іван ПАТРИЛЯК заявив, що відбулася заміна одного тоталітарного режиму іншим, тому ні про яке «визволення» мова йти не може. Історик нагадав присутнім неприємний факт – Сталін форсував вигнання нацистів з України з метою швидше потрапити на Балкани, щоб випередити Великобританію та інших союзників і тому втрати власних військ не мали суттєвого значення. Його підтримав представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області Сергій БУТКО. Він обґрунтував думку щодо відокремлення героїчної боротьби вояків Червоної армії проти нацистських окупантів від злочинної політики СРСР у цій віні. Всі сумні факти у діях сталінського режиму щодо України наводяться мають системний характер.
Болючу тему підняли представники Меморіального комплексу «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 рр.». Завідувач науково-дослідного відділу Ірина ВАСИЛЬЄВА і завідувач науково-дослідного відділу Людмила РИБЧЕНКО ознайомили присутніх з дослідження ми щодо роботи польових військкоматів і часто відсутності будь-якого обліку мобілізованих на території України у 1943 – 1944 рр. Вони, зокрема, з’ясували, що значна частина загиблих мобілізованих українців у ті роки оформлювалися виключно як «без весті зниклі». На підтвердження останнього, за їх словами, у Меморіальному комплексі «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 рр.» є велика кількість документів.
Завершуючи круглий стіл Ігор ЮХНОВСЬКИЙ зазначив, що потрібно вшановувати як вояків Червоної армії так і Української повстанської армії, вони всі герої. «Ні один українець не може бути забутий, пам’ять повинна бути збережена» – підкреслив в. о. Голови Українському інституті національної пам’яті.

На фото:
1) Зліва на право корифеї української науки напередодні круглого столу історик Віктор Коваль і фізик Ігор Юхновський;
2) і 3) під час проведення "круглого столу".

Джерело: Сергій Бутко, представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області