До Шевченківських днів у «Чернігові стародавньому». Відкриття виставки «Було колись в Україні…»
5 березня о 12.00 у Національному архітектурно-історичному заповіднику «Чернігів стародавній» (у Колегіумі, На Валу) відбудеться відкриття виставки «Було колись в Україні…». Цей проєкт, організований у співробітництві із Національним музеєм Тараса Шевченка (м. Київ), приурочений до 206-річниці з дня народження Тараса Шевченка.
Одним із аспектів виставки є знайомство зі спадщиною Тараса Григоровича Шевченка, як митця слова та пензля. Окрім художніх полотен Кобзаря презентовано видання його творів різних років, що свідчать про надзвичайну популярність шевченкового слова у всі періоди історії держави. Окремий інтерес викликають факсимільне видання «Малої книжки» та фототипне перевидання унікального позацензурного примірника «Кобзаря» 1840 року. Крім того, твори Т. Шевченка представлено у перекладах на інші мови: французьку, англійську, китайську. Шевченкіана на проекті презентована також і виданнями, які розкривають творчий і життєвий шлях Великого Кобзаря.
Тарас Шевченко був великим майстром олійного письма на полотні, малюнка свинцевим олівцем, акварелі, гравюри, сепії, офорту. Збереглися до сьогодні в оригіналах та копіях 835 творів Шевченка – художника. Майже вся мистецька спадщина Кобзаря зберігається в Національному музеї Тараса Шевченка в м. Києві, і частина її нині представлена на виставці у чернігівському Колегіумі.
У ХХ – на початку ХХІ століття з’явилося чимало репродукованих видань мистецької спадщини Кобзаря, відтворені поліграфічним способом, в тому числі й у вигляді листівок, плакатів, календарів, що також презентує проєкт.
Більшу частину експозиції складають художні полотна митців, надані Національним музеєм Тараса Шевченка. Серед них роботи сучасників Кобзаря, його друзів, що мали подібні з ним погляди, були, подібно до Т. Шевченка, співцями волі людського духу та любові до української землі. Так, Василь Штернберг – живописець-пейзажист і жанрист, перед талантом якого схилявся і Т. Шевченко, у побутових сценах правдиво передавав життя простого народу; Костянтин Трутовський – художник народився у м. Курську, але після знайомства із Т. Шевченком свідомо присвятив себе служінню українському народові. Презентовані на виставці і роботи Івана Сошенка – одного з найближчих друзів Шевченка та Фотія Красицького – класика українського малярства та графіки, внучатого небожа Т. Шевченка, який був творцем власної Шевченкіани та великої кількості портретів Кобзаря.
У другій половині ХІХ століття у передчутті втрати, на передовій боротьби за Україну, за українську самобутність постали художники – пейзажисти, чия творчість стверджувала красу буденного життя та любові до неньки-Батьківщини. Серед них: Сергій Світославський – майстер пейзажу, що вийшов із Товариства Передвижників, Сергій Васильківський – автор сонячних населених українських пейзажів, Михайло Ткаченко – мариніст, автор безлічі презентованих на паризьких салонах робіт на українську тематику, написаних на пленерах у рідних краях. На показ позитивних якостей селянства та його життя спрямовували свою творчість і художники-передвижники другої половини ХІХ століття. Як підтвердження – на виставці представлене полотно живописця-жанриста, члена Товариства Передвижних виставок Василя Максимова.
Творчість Т. Шевченка ретельно досліджували та висвітлювали у своєму доробку художники початку ХХ століття, зокрема, вершиною творчого доробку Івана Їжакевича стали ілюстрації до Шевченкового «Кобзаря» 1939 року. Багатогранною та яскравої була творчість Миколи Бурачека – не лише живописця-колориста, але і актора, письменника, відомого дослідника творчості Т. Шевченка як художника.
Презентує виставка, окрім іншого, і творчість художників ХХ – початку ХХІ століття, а саме: Матвія Донцова – майстра станкового живопису, що своїм завданням вважав передавати красу своєї Батьківщини, Василя Чегодара – майстра пейзажу та натюрморту, чудового колориста та імпресіоніста, Василя Непийпиво – яскравого художника, творця українського ліричного пейзажу, пейзажів архітектурними пам’ятками, які закарбували у своїх формах буття і діяння наших предків.
Гідними послідовниками творчості Тараса Шевченка є і презентовані на виставковому проєкті художники – лауреати Національної премії України ім. Тараса Шевченка: Сергій Шишко – майстер пейзажу та натюрморту та Феодосій Гуменюк, що своєю творчістю висвітлює є історичне минуле України, красу її природи, звичаїв та обрядів.
Виставковий проєкт «Було колись в Україні..» у Національному архітектурно-історичному заповіднику «Чернігів стародавній» – ще одне звернення до постаті Великого Кобзаря та його творчого надбання, пошук нових джерел, в яких знайшли своє відображення його життєвий шлях, погляди, думки, творча та суспільна діяльність, знайомство з творчістю яскравих митців та їх видатними роботами, натхненними спадком Тараса.
Джерело: «Чернігів стародавній».
Одним із аспектів виставки є знайомство зі спадщиною Тараса Григоровича Шевченка, як митця слова та пензля. Окрім художніх полотен Кобзаря презентовано видання його творів різних років, що свідчать про надзвичайну популярність шевченкового слова у всі періоди історії держави. Окремий інтерес викликають факсимільне видання «Малої книжки» та фототипне перевидання унікального позацензурного примірника «Кобзаря» 1840 року. Крім того, твори Т. Шевченка представлено у перекладах на інші мови: французьку, англійську, китайську. Шевченкіана на проекті презентована також і виданнями, які розкривають творчий і життєвий шлях Великого Кобзаря.
Тарас Шевченко був великим майстром олійного письма на полотні, малюнка свинцевим олівцем, акварелі, гравюри, сепії, офорту. Збереглися до сьогодні в оригіналах та копіях 835 творів Шевченка – художника. Майже вся мистецька спадщина Кобзаря зберігається в Національному музеї Тараса Шевченка в м. Києві, і частина її нині представлена на виставці у чернігівському Колегіумі.
У ХХ – на початку ХХІ століття з’явилося чимало репродукованих видань мистецької спадщини Кобзаря, відтворені поліграфічним способом, в тому числі й у вигляді листівок, плакатів, календарів, що також презентує проєкт.
Більшу частину експозиції складають художні полотна митців, надані Національним музеєм Тараса Шевченка. Серед них роботи сучасників Кобзаря, його друзів, що мали подібні з ним погляди, були, подібно до Т. Шевченка, співцями волі людського духу та любові до української землі. Так, Василь Штернберг – живописець-пейзажист і жанрист, перед талантом якого схилявся і Т. Шевченко, у побутових сценах правдиво передавав життя простого народу; Костянтин Трутовський – художник народився у м. Курську, але після знайомства із Т. Шевченком свідомо присвятив себе служінню українському народові. Презентовані на виставці і роботи Івана Сошенка – одного з найближчих друзів Шевченка та Фотія Красицького – класика українського малярства та графіки, внучатого небожа Т. Шевченка, який був творцем власної Шевченкіани та великої кількості портретів Кобзаря.
У другій половині ХІХ століття у передчутті втрати, на передовій боротьби за Україну, за українську самобутність постали художники – пейзажисти, чия творчість стверджувала красу буденного життя та любові до неньки-Батьківщини. Серед них: Сергій Світославський – майстер пейзажу, що вийшов із Товариства Передвижників, Сергій Васильківський – автор сонячних населених українських пейзажів, Михайло Ткаченко – мариніст, автор безлічі презентованих на паризьких салонах робіт на українську тематику, написаних на пленерах у рідних краях. На показ позитивних якостей селянства та його життя спрямовували свою творчість і художники-передвижники другої половини ХІХ століття. Як підтвердження – на виставці представлене полотно живописця-жанриста, члена Товариства Передвижних виставок Василя Максимова.
Творчість Т. Шевченка ретельно досліджували та висвітлювали у своєму доробку художники початку ХХ століття, зокрема, вершиною творчого доробку Івана Їжакевича стали ілюстрації до Шевченкового «Кобзаря» 1939 року. Багатогранною та яскравої була творчість Миколи Бурачека – не лише живописця-колориста, але і актора, письменника, відомого дослідника творчості Т. Шевченка як художника.
Презентує виставка, окрім іншого, і творчість художників ХХ – початку ХХІ століття, а саме: Матвія Донцова – майстра станкового живопису, що своїм завданням вважав передавати красу своєї Батьківщини, Василя Чегодара – майстра пейзажу та натюрморту, чудового колориста та імпресіоніста, Василя Непийпиво – яскравого художника, творця українського ліричного пейзажу, пейзажів архітектурними пам’ятками, які закарбували у своїх формах буття і діяння наших предків.
Гідними послідовниками творчості Тараса Шевченка є і презентовані на виставковому проєкті художники – лауреати Національної премії України ім. Тараса Шевченка: Сергій Шишко – майстер пейзажу та натюрморту та Феодосій Гуменюк, що своєю творчістю висвітлює є історичне минуле України, красу її природи, звичаїв та обрядів.
Виставковий проєкт «Було колись в Україні..» у Національному архітектурно-історичному заповіднику «Чернігів стародавній» – ще одне звернення до постаті Великого Кобзаря та його творчого надбання, пошук нових джерел, в яких знайшли своє відображення його життєвий шлях, погляди, думки, творча та суспільна діяльність, знайомство з творчістю яскравих митців та їх видатними роботами, натхненними спадком Тараса.
Джерело: «Чернігів стародавній».
Теґі:
