Прогноз появи «замороженого» конфлікту на сході України раніше вважали б спекуляцією, а зараз такий варіант подій на Заході вже розглядають як один із сприятливих.

МЕНШЕ ЗЛО
«Припинення вогню - краще, ніж війна», - аргументує колишній глава МЗС Франції Бернар Кушнер. «Давайте поставимо питання іншим чином, - запропонував він у розмові з журналістом Укрінформу. - Чи прийнятно мати окрему частину України? Якщо федерація, якщо є справжній проект, - так, це краще, ніж війна».
«Кращим» рішенням на даний момент називає заморожування конфлікту на Донбасі і німецький політолог, доцент Національного університету «Києво-Могилянська академія» Андреас Умланд. «Зараз Україні просто потрібен спокій. Коли Україна отримає назад ці території - вони настільки зруйновані, люди там настільки стали жертвами пропаганди, - це буде великий головний біль», - сказав Умланд у коментарі Укрінформу. На його думку, якби Європа запропонувала на відновлення Донбасу якусь велику суму в мільярдах євро, то «це була б інша справа». Проте політолог не впевнений, що трапиться саме так.
Якщо Українській державі самій доведеться відновлювати зруйноване, це буде сильно відволікати уряд від проведення внутрішніх реформ, додав він. Разом із тим, за словами Умланда, українській владі потрібно зараз сконцентруватися саме на реформах, «а не займатися виключно будівництвом на Донбасі і переконанням людей там, що Україна - хороша».
Політолог вважає, що Володимир Путін не хоче «заморожувати» конфлікт на сході України. «Він не хоче, щоб в Україні був спокій, щоб вона могла сфокусуватися на реформах», - підкреслив Умланд. На переконання експерта, Кремль не стільки стурбований Донбасом, скільки тим, щоб не дати Україні стати успішною.
«Заморожений конфлікт завжди розморожується. Рано чи пізно. Виходом це бути не може, але, можливо, це менше зло», - зазначила в коментарі Укрінформу російський політолог, позаштатний співробітник американського Інституту Брукінгса Лілія Шевцова. Разом з тим, вона звертає увагу на те, що "заморозка" може бути різна. Один із варіантів - Донбас стане "сірою зоною, яку Україна повинна субсидувати газом". Інший - за прикладом Придністров'я, приклеєного до бюджету Росії. Шевцова не береться прогнозувати, що в підсумку «викристалізується», і стверджувати з упевненістю, чи на руку такий сценарій Путіну. «У нього стратегія: що ми робимо сьогодні ввечері. Зараз у нього, очевидно, стратегія: почекаємо, поки Україна сама, як гниле яблуко, звалиться», - припустила політолог.

ЯК "ОХОЛОДИТИ" КОНФЛІКТ?
«Температура досі ще надто висока, і її зростання не виключене, якщо говорити про Маріуполь і прагнення Москви отримати сухопутний шлях до Криму», - підкреслив в інтерв'ю агентству співдиректор Інституту глобальних та європейських студій Лейпцігського університету, член Німецького товариства зовнішньої політики (DGAP ), професор Стефан Троебст.
Причому, говорячи про перспективи миротворців на Донбасі, Троебст виключає з числа ймовірних поліцейську місію ЄС з мандатом ООН. Зате «дуже корисним» він вважає відправку в Україну військових радників - не тільки британських та польських, а й, насамперед, американських, канадських, німецьких, французьких. А в разі загострення ситуації навколо Маріуполя - поставки оборонних озброєнь і розвідувальних систем при одночасному посиленні санкцій проти Росії.

А ось генсек ОБСЄ Ламберто Заньєр раніше висловлював упевненість у тому, що введення миротворчого контингенту стане вирішенням конфлікту і переведе його з активної в заморожену фазу. "Спроби перетворити подібні конфлікти в затяжні політичні ситуації, політичний глухий кут - не обов'язково найгірший варіант, враховуючи те, яку альтернативу цьому ми зараз спостерігаємо в Східній Україні", - підкреслював він.

ВІЧНА МЕРЗЛОТА?
«Заморожування» конфлікту не принесе вирішення проблеми, переконаний американський історик, професор Єльського університету Тімоті Снайдер. «Питання не в тому, щоб заморозити конфлікт, як ми морозимо продукти. Питання в тому, що він (Путін - ред.) Використовує конфлікт, щоб завдати шкоди Європейському Союзу. Це дуже погано, звичайно. Потрібне якесь рішення, при якому Росія і Україна і, можливо, інші дійові особи, врегулюють питання своїх територій. Не тільки заради українців, а й заради європейців», - сказав Снайдер кореспондентові Укрінформу.

Раніше американські ЗМІ критикували переговори «нормандської четвірки» за те, що досягнуті Мінськом-2 домовленості не виключають можливості створення такого "замороженого" конфлікту на сході України, який Росія завжди в змозі розморозити. "Сама загроза цього дозволить Путіну тримати Київ під контролем, якщо він буде і далі намагатися налагодити більш тісні зв'язки з ЄС і НАТО", - зазначало видання The Wall Street Journal. «Угода, укладена з Володимиром Путіним за посередництва лідерів Німеччини і Франції, майже ніяк не обмежує його амбіції щодо створення маріонеткової держави в Східній Україні, яку можна використовувати для саботажу на решті території країни", - вторила газета The Washington Post.

Ті, хто вважає, що Путін не зацікавлений у появі ще однієї підконтрольної квазідержави, наводять чисто фінансові аргументи. Адже прогодувати себе "республіки" на Донбасі не зможуть, а утримувати близько 4 млн осіб у практично повністю зруйнованому регіоні - це не те ж саме, що годувати кілька сотень тисяч придністровців, і близько десятка тисяч жителів Абхазії і Південної Осетії. Особливо в нинішньому незавидному економічному становищі Росії. Крім того, аж ніяк не все населення на окупованих українських територіях з радістю сприйме заступництво Москви, особливо якщо та не забезпечить в найкоротші терміни гідний рівень життя. Однак, як сказала Лілія Шевцова, ще є можливість створення "сірої зони", коли Росія повністю повісить на Київ утримання регіону, але при цьому буде продовжувати тримати в сфері свого впливу керівництво "республік".

"Заморожений" конфлікт - це, звичайно, перепочинок для України, бойові дії в якій тривають уже багато місяців і привели до настільки численних жертв. Це можливість хоч якось зайнятися економічними і соціальними проблемами. Але це і "бомба сповільненої дії", яка може рвонути невідомо коли. Якщо в короткостроковій перспективі очевидним виграшем виглядає припинення кровопролиття, то в довгостроковій наявність «замороженого» конфлікту не пустить Україну ні в ЄС, ні в НАТО.

Більше того, прикладів вирішення «заморожених» конфліктів поки навести практично неможливо. Навіть якщо питанням займаються вельми серйозні гравці світової політики. Не випадково канцлер Німеччини Ангела Меркель днями визнала, що всі міжнародні зусилля з урегулювання Придністровського конфлікту досі не призвели до бажаного результату.

Жоден із «заморожених» конфліктів на пострадянському просторі не обійшовся без участі Росії. Однак перебіг подій в Україні зруйнував уже не один російський сценарій...

Ольга Танасійчук, Берлін, Укрінформ