Березень розпочався Масницею, а вона, як відомо, несе яскравий карнавальний колорит. Не дарма її місце так само, як і в бразильського карнавалу, напередодні посту. Публіка має награтися перед суворим періодом, розпрощатися з усіма мирськими справами та почати турбуватися про духовне. Між тим у Донецьку карнавал триває. Але молитви і покори тут замінили на суди й маніфести.
На день св. Патрика, 17 березня, мало відбутися чергове слухання у справі № 2а-7002/10. Вона стосується передачі земельної ділянки у сквері ім. Калініна під забудову релігійній громаді Різдва Богородиці приходу донецької єпархії Української Православної Церкви Московського Патріархату. Позивачі, а це група громадян, що мешкають біля скверу, воліють скасувати рішення Донецької міської ради № 49/197 від 22 жовтня 2010 року, яким релігійній громаді УПЦ МП віддали у постійне користування шматок землі та дозволили розробляти проект будівництва храму по проспекту Павших Комунарів.
На думку позивачів, виділення ділянки посеред скверу не є законним, оскільки суперечить нормам Земельного кодексу, а також Законам України «Про основи містобудування» та «Про планування і забудову територій». Крім того, щодо забудови не відбувалося громадських слухань, які мали б легітимізувати передання ділянки релігійній громаді (про яку, до речі, навіть серед місцевих мешканців не всі знають). А от громадські слухання, які дійсно відбувалися, дійшли висновку про недопущення будь-якої забудови. Це було підтверджено рішенням тієї ж Донецької міськради від 23 січня 2009 р. №27/19 «Об итогах проведения общественных слушаний на тему: «О сохранении целостности сквера имени Калинина у здания ООО «Трест «Донецкшахтопроходка» по пр. Павших Коммунаров в Калининском районе г. Донецка и о запрете его застройки».
Проблеми з приводу цієї землі поставали вже давно, проте раніше на неї претендували цілком світські діячі, які намагалися побудувати тут торгівельний центр. Нині ж, коли сквер планується переформатувати на користь релігійної споруди, далеко не всі місцеві мешканці наважуються протестувати проти цього. Позов, який подали жителі сусідніх будинків, продиктований, перш за все, побоюванням, що після того, як влада дасть дозвіл на забудову, до церковної будівлі додадуть ще суміжні. Можливо навіть, що релігійна громада змінить рішення про будівництво храму та замість скверу все ж виросте торгівельний центр.
Щодо думки позивачів, то її довідатися поки не вдалося, оскільки засідання 17 березня відмінили через відсутність представників відповідачів та перенесли на 4 травня. До речі, та ж доля спіткала перше засідання у цій справі, яке мало відбутися 3 лютого. Тож чекатимемо розвитку.

Цезаропапізм по-донецьки
Ще одна карнавальна подія, що відбулася, – нова дія у драмі суперечки між УПЦ МП та УПЦ КП щодо церкви в селищі Кам’янка. 14 березня з’явився лист митрополита Донецького і Маріупольського УПЦ МП Іларіона до керівника Управління СБУ в Донецькій області (з копією до Прокурора Донецької області). У зверненні Голова Донецької єпархії закликає владу не дозволяти представникам Київського Патріархату розпалювати релігійну ворожнечу, через те, що ці звинувачення ведуть до втрати позитивного іміджу Московського Патріархату. Наостанок митрополит Іларіон висловлює прохання до керівника Управління СБУ в Донецькій області дати офіційну оцінку правомірності дій УПЦ КП, захистити Конституційні права вірян Донецької єпархії УПЦ та не дозволяти розпалювати міжрелігійну ворожнечу.
На жаль, представники двох конкуруючих церковних юрисдикцій не в змозі вирішити проблему порозуміння без допомоги третьої сторони – державної влади, від якої релігійні організації в Україні відокремлені. Можна, звичайно, стверджувати, що православний ієрарх дотримався норм правового вирішення конфлікту, звернувшись до державного контролюючого органу. Проте в такому випадку не зрозумілим є тон, у якому йдеться про суперника – адже перед законом всі представники релігійних організацій рівні, навіть якщо вони конкурують щодо канонічності в межах власне церковного права. Тому правильніше тут говорити про звернення до звичайної православної політики симфонії з державною владою. Послання в такому дусі може скоріше не прояснити конфлікт, а підняти його на новий рівень, коли кожна зі сторін проситиме допомоги від політичних і владних кіл, замість шукати компромісу шляхом братської любові. Тож далі буде…

Руслан Халіков, редактор Вікторія Іщенко
Джерело: http://www.ngo.donetsk.ua