Донецько-Криворізька Республіка. Російська пропаганда та історична реальність.
Й раніше, а тим паче зараз, російська пропаганда каже: "Во время революции 1917–1920 гг. Донбасс входил в состав Донецко-Криворожской Республики, а не Украины".
А що насправді є так звана "Донецько-Криворізька Республіка"?
Донецько-Криворізька Республіка - короткочасне і переважно віртуальне політичне утворення, «історична роль» якого очевидно переоцінюється.
Українські уряди часів революції 1917-1920 рр. завжди вважали Донбас невід'ємною частиною України. Ватажки білого руху, які воювали в Україні, також не бажали чути про якусь окрему ДКР.
У грудні 1917 р більшовики, перебуваючи в Харкові, проголосили (але не встановили) радянську владу на всій території України в межах ІІІ Універсалу Центральної Ради (тобто, і на Донбасі). Після того як радянське український уряд виїхав у захоплений червоними Київ, інша група товаришів заявила в Харкові «о выделении Донецкого Бассейна».
Малося на увазі створення автономної радянської республіки, правда, вона так і не знайшла єдиного узгодженого найменування. Вживалися такі назви як: «Донецька Республіка», «Донецька республіка Рад», «Республіка Донецького і Криворізького басейнів», «Федеративна республіка Донецького басейну», «Донецька Федерація». В історію ця освіта увійшло під назвою «Донецько-Криворізька республіка» (ДКР).
Говорити про чітке територіальне розмежування між радянською Україною та ДКР не доводиться. Харківські більшовики претендували на великі території Лівобережної України і Донбасу, а київські - на всю Україну, включаючи більшість земель ДКР.
В своїй правоті були впевнені як представники радянської України, так і керівництво ДКР. Фактично ж у кожному «радянському» повіті влада належала місцевим радам, нікому не підкорявся.
У середині березня 1918 на Другому всеукраїнському з'їзді рад більшовики заявили, що розглядають «Українську Радянську Республіку як республіку федеративну, що об'єднує всі радянські об'єднання - вільні міста і республіки, як автономні частини Української Федеративної Радянської Республіки». У подальших рішеннях було підтверджено входження ДКР до складу радянської України.
Незабаром радянська влада на території України впала, а на Донбасі встановилася гетьманська адміністрація. Керівники ДКР виїхали в Росію. Пізніше багато з них проявили себе як керівні діячі радянської України і Комуністичної партії (більшовиків) України.
Під час другого наступу більшовиків на Україну, в січні 1919 р радянський уряд України (Раднарком) своїм декретом оголосив про створення Донецької губернії (у складі Бахмутського і Слов'яносербського повітів Катеринославської губернії), що стала основою економічного об'єднання Донбасу, замість ДКР.
10 березня 1919 український Раднарком затвердив «Договір про кордони з Російською Соціалістичною Федеративною Радянською Республікою», який підтверджує, що території дореволюційних Харківської та Катеринославської (а, значить, і згаданої вище Донецької) губерній є складовою частиною України.
А що насправді є так звана "Донецько-Криворізька Республіка"?
Донецько-Криворізька Республіка - короткочасне і переважно віртуальне політичне утворення, «історична роль» якого очевидно переоцінюється.
Українські уряди часів революції 1917-1920 рр. завжди вважали Донбас невід'ємною частиною України. Ватажки білого руху, які воювали в Україні, також не бажали чути про якусь окрему ДКР.
У грудні 1917 р більшовики, перебуваючи в Харкові, проголосили (але не встановили) радянську владу на всій території України в межах ІІІ Універсалу Центральної Ради (тобто, і на Донбасі). Після того як радянське український уряд виїхав у захоплений червоними Київ, інша група товаришів заявила в Харкові «о выделении Донецкого Бассейна».
Малося на увазі створення автономної радянської республіки, правда, вона так і не знайшла єдиного узгодженого найменування. Вживалися такі назви як: «Донецька Республіка», «Донецька республіка Рад», «Республіка Донецького і Криворізького басейнів», «Федеративна республіка Донецького басейну», «Донецька Федерація». В історію ця освіта увійшло під назвою «Донецько-Криворізька республіка» (ДКР).
Говорити про чітке територіальне розмежування між радянською Україною та ДКР не доводиться. Харківські більшовики претендували на великі території Лівобережної України і Донбасу, а київські - на всю Україну, включаючи більшість земель ДКР.
В своїй правоті були впевнені як представники радянської України, так і керівництво ДКР. Фактично ж у кожному «радянському» повіті влада належала місцевим радам, нікому не підкорявся.
У середині березня 1918 на Другому всеукраїнському з'їзді рад більшовики заявили, що розглядають «Українську Радянську Республіку як республіку федеративну, що об'єднує всі радянські об'єднання - вільні міста і республіки, як автономні частини Української Федеративної Радянської Республіки». У подальших рішеннях було підтверджено входження ДКР до складу радянської України.
Незабаром радянська влада на території України впала, а на Донбасі встановилася гетьманська адміністрація. Керівники ДКР виїхали в Росію. Пізніше багато з них проявили себе як керівні діячі радянської України і Комуністичної партії (більшовиків) України.
Під час другого наступу більшовиків на Україну, в січні 1919 р радянський уряд України (Раднарком) своїм декретом оголосив про створення Донецької губернії (у складі Бахмутського і Слов'яносербського повітів Катеринославської губернії), що стала основою економічного об'єднання Донбасу, замість ДКР.
10 березня 1919 український Раднарком затвердив «Договір про кордони з Російською Соціалістичною Федеративною Радянською Республікою», який підтверджує, що території дореволюційних Харківської та Катеринославської (а, значить, і згаданої вище Донецької) губерній є складовою частиною України.