Єдина валюта може вижити тільки у тому випадку, якщо її політичний фундамент забезпечує згуртованість, упевнений старший економіст британського банку HSBC Стівен Кінг. Європа, позбувшись цієї згуртованості, може повторити шлях СРСР, а євро тоді піде шляхом зниклого радянського рубля.
Говорячи про теперішню ситуацію в Європі, Кінг проводить паралелі з розпадом СРСР на початку 1990-х. Тоді "послаблення політичної єдності у результаті спричинило крах єдиної валюти, хоча вона була єдиним законним платіжним засобом у багатьох новонароджених республіках". Здавалося, майже усі колишні республіки СРСР, за винятком прибалтійських, прекрасно почували себе в рублевій зоні, але впродовж 1993 року вони ввели національні валюти.
Причини були різні: одні республіки вважали, що власна валюта - символ незалежності. Інші обзавелися своєю валютою під тиском колосальних бюджетних дефіцитів. Ці країни не мали доступу до міжнародних ринків капіталу і були вимушені фінансувати дефіцит або за рахунок позик у інших частин колишньої імперії, або включаючи друкарський верстат.
Спочатку вони робили це з чорного ходу, створюючи так звані рублеві "доповнення", говориться в статті. Але влітку 1993 року ЦБ Росії вивів із обігу паперові рублі, випущені до 1992 року, і "двері чорного ходу" закрилися.
Інші республіки вважали за краще друкувати власну валюту для фінансування своїх держборгів, багато хто зірвався в гіперінфляцію.
Помилки бюджетної політики в єврозоні нині менш масштабні, ніж в деяких колишніх республіках СРСР у минулому, підкреслюють аналітики, але і європейські країни зіткнулися зі значним падінням надходжень до бюджету, уповільненням росту, в деяких випадках їх перестали пускати на міжнародні ринки капіталу.
Причому у багатьох випадках заходи жорсткої економії не спрацьовують, фінансова і політична обстановка загострюється. Розпад єврозони за зразком рублевої зони здається маловірогідним. "Але на початку 1992 року теж ніхто не чекав, що рублева зона розвалиться", - відмічає фахівець.
Щоб євро не повторив долю рубля, країни єврозони повинні створити загальні бюджетні механізми, які дозволяли б переказ бюджетних коштів в інші країни, врегулювали б конфлікти кредиторів з позичальниками і наслідували б принцип Бостона "без представництва немає оподаткування", рекомендує Кінг.
Як повідомлялось, експерт аналітичного департаменту X-Trade Brokers Ukraine Володимир Олексюк вважає, що боргова криза країн єврозони може негативно вплинути на економіку України.
Тільки експорт товарів з країни до Євросоюзу може скоротитися на 2-3% до 12,7 млрд доларів у порівнянні 14 млрд доларів у 2010 році. Імпорт при цьому скоротиться на 7% до 17,8 млрд дол. (19,1 млрд дол. у 2010 році).
Оскільки понад 35% банків, що працюють в Україні - це банки з Євросоюзу, банківська система може також постраждати.

Джерело: ТСН-світ