Саміт "Східного партнерства" ЄС для України може стати провальним. Зате представники Молдови і Грузії їдуть до Вільнюса у піднесеному настрої. На особливі компліменти Брюсселя сподіваються у Кишиневі.
Саміт "Східного партнерства" 28-29 листопада у Вільнюсі мав стати історичним. Очікувалося, що Україна першою серед східних сусідів ЄС підпише угоду про асоціацію і вільну торгівлю з ЄС. Після останніх подій у Києві саміт стане історичним хіба що для південних сусідів України. Молдова, а також Грузія парафують у Вільнюсі угоди про асоціацію з ЄС. А підписано їх буде наступної осені. Для уряду Молдови важливо встигнути підписати угоду про асоціацію до наступних парламентських виборів, які заплановані на листопад 2014 року.
Підписання стало би важливим сигналом підтримки для проєвропейської коаліції країни. Адже ліберали і демократи ризикують програти вибори потужній опозиції – Комуністичній партії Молдови, яка виступає за приєднання до Митного Союзу. "Євросоюз зацікавлений не стільки в демократії як такій, скільки у політичній стабільності у сусідніх країнах, яку несе демократизація", - зазначила у розмові з Deutsche Welle берлінська політологиня Таня Берцель.
Як і Україна, Молдова через свій курс на зближення з ЄС опинилася під економічним тиском Росії. Москва, посилаючись на порушення санітарних норм, у вересні заборонила імпорт молдавського вина. Саме на вино припадає левова частка експорту країни. Європейський Союз у відповідь на економічний тиск Росії невдовзі зняв обмеження на ввезення вина з Молдови. "Я скуштував ваше вино – зі мною все гаразд, навіть дуже смачно", - пожартував у жовтні єврокомісар з питань розширення і політики сусідства Штефан Фюле, перебуваючи з візитом у Кишиневі. Підтримує Євросоюз і зменшення залежності Молдови від російського газу. У серпні розпочалося будівництво газогону, який поєднає Молдову і Румунію. Більшу частину витрат на цей проект взяли на себе Єврокомісія і уряд Румунії.

Взірцеві учні "Східного партнерства"
Ще однією "цукеркою" Брюсселя для проєвропейського уряду у Кишиневі може стати скасування візового режиму для молдаван. Одразу після саміту у Вільнюсі Єврокомісія представить відповідну рекомендацію, повідомив днями голова комісії Жозе Мануель Баррозу. Спершу планувалося, що власники біометричних паспортів зможуть їздити в ЄС без віз з 2015 року, але з огляду на швидке просування реформ в Молдові це стало можливо раніше.
Реформаторський запал Кишинева підтверджує і громадський моніторинг. Молдова вже третій рік поспіль є лідером Індексу європейської інтеграції країн "Східного партнерства". Особливо експерти відзначають успіхи уряду у боротьбі з корупцією та реформуванні системи судочинства. Не відстає від молдавських колег на шляху реформ і уряд Грузії, що дає Тбілісі підстави сподіватися на підписання угоди про асоціацію з ЄС вже за рік.

Україна: асоціація після Януковича?
Коли Україна і Європейський Союз зможуть повернутися до питання угоди про асоціацію? Таня Берцель припускає, що це станеться лише після зміни влади у Києві. "Ефективна боротьба з корупцією (як наслідок асоціації з ЄС – Ред.) неабияк підірвала би основу влади Януковича. Це значно болючіше для президента питання, ніж звільнення Юлії Тимошенко. Він не стане пиляти гілляку, на якій він сидить", - переконана Берцель. Заяви Віктора Януковича про неприйнятно високі економічні втрати від підпитання угоди з ЄС вона вважає не більше, ніж "ширмою" українського президента.
Помилкою відмову від асоціації з ЄС вважає і колишній посол Німеччини в Україні Дітмар Штюдеманн. "Я особисто гадаю, що Росія насправді розглядає непідписання угоди, цей попередній внесок Януковича, як ознаку слабкості. Це дуже типово, і Москва радше посилить тиск, аби відносно швидко затягнути Київ у євразійський Митний союз", - спрогнозував Штюдеманн у розмові з DW. Таня Берцель, своєю чергою, застерігає: якщо у недалекому майбутньому не буде підписано угоду про асоціацію між Україною і Європейським Союзом, Брюссель зі своїм дітищем "Східним партнерством" опиниться біля "розбитого корита".

Поза грою: Вірменія і Білорусь
Болючим ударом по "Східному партнерству" став раптовий розворот Вірменії. Уряд у Єревані ще декілька місяців тому планував разом з Грузією і Молдовою парафувати у Вільнюсі угоду про асоціацію з ЄС. Утім, під тиском Росії керівництво країни, не попередивши європейських партнерів, в результаті залаштункових переговорів з Москвою ухвалило рішення про приєднання до Митного союзу.
Немає сподівань на повноцінний діалог і з іншим учасником "Східного партнерства" – Білоруссю. Брюссель у жовтні ще на рік подовжив дію санкцій проти керівництва країни через порушення прав людини у Білорусі та продовження політичних репресій. Обмеження щодо в'їзду на територію ЄС та здійснення будь-яких фінансових операцій у країнах спільноти поширюються на більше двохсот білоруських посадовців, яких вважають причетними до репресій.
Натомість з Азербайджаном відносини у Євросоюзу "нейтральні". Підтримка демократичних перетворень на порядку денному відносин Баку і Брюсселя – далеко не на першому місці. Азербайджан ніколи не вів переговорів про асоціацію з ЄС. Хоча і до Митного союзу азербайджанське керівництво не збирається. Головний акцент у відносинах з Баку робиться на енергетиці. У червні цього року було ухвалено рішення про будівництво Трансадріатичного газогону, який має у майбутньому через Туреччину, Грецію і Албанію поєднати Європу з газовими родовищами Азербайджану. Для Євросоюзу це важливий проект, який дозволить зменшити енергетичну залежність від Росії.

Пріоритет - громадянське суспільство
Незалежно від політичної ситуації у країнах "Східного партнерства" Європейський Союз підтримує громадянське суспільство Східної Європи. У Брюсселі наголошують, що важливою платформою для діалогу з країнами-сусідами є Форум громадянського суспільства східного партнерства. "Громадські організації не лише підтримують демократичні перетворення у своїх країнах, але й контролюють, як здійснює реформи влада", - наголосив у жовтні на форумі громадянського суспільства у Кишиневі єврокомісар Штефан Фюле.
На період з 2010 до 2013 роки на проекти із захисту прав людини, ефективного урядування, захисту довкілля та боротьби з корупцією Брюссель виділив 600 мільйонів євро. Ще 200 мільйонів євро щороку отримав у своє розпорядження Європейський фонд підтримки демократії, який розпочав роботу на початку цього року. Фонд підтримує локальні громадські ініціативи.

Джерело: Німецька хвиля