Європейські газети: Росія стоїть на порозі рецесії, у Чечні йдуть бої...
Європейські газети з неприхованою критичністю аналізують промову російського президента, у якій він озвучив низку націоналістичних постулатів. Путін залишається собі вірним, пишуть видання. Також вони дискутують про можливість членства України в НАТО.
Про це йдеться в огляді преси, опублікованому DW.
«Це небезпечно не лише для Росії»
Швейцарська газета Neue Zürcher Zeitung коментує випади Путіна на адресу західних країн. «Росія стоїть на порозі рецесії, в Чечні йдуть бої, Росія перебуває у найглибшій за останні десятиріччя міжнародній ізоляції. Справді, для серйозної промови до нації назбиралося достатньо. Але що робить Путін, правитель цієї нації? Він вигадує свою власну реальність, дозволяючи еліті країни купати себе в оплесках. «Ампутація» України подається ним як провина Заходу. Росія – не агресор, а жертва, яка мусить боротися проти свого розчленування темними силами. Путін висуває грубу ідеологічну конструкцію, яка має легітимізувати незаконну анексію чужої території», – коментує Neue Zürcher Zeitung.
Німецька Mittelbayerische Zeitung з Регенсбурга вважає, що Путін уже не збирається звертати із взятого ним курсу. «Президент в черговий раз налаштував свій народ на курс конфронтації із Заходом. Непримиренний тон лунав і щодо Києва. Криму він надав статус святині, сказавши, що для росіян він має таке ж «сакральне значення, як Храмова гора для юдеїв та мусульман». Заходу він закинув спроби за допомогою української кризи ослабити його країну через санкції. Послання до народу зрозуміле: ворог – на Заході. Там існує «неправильна суспільна модель», в якій традиційні цінності, як-от сім’я, нація і релігія, вже не мають значення. Схоже, що Путін повністю робить ставку на ультранаціоналістичний курс. Це небезпечно не лише для Росії та її сусідів, а й для Європи з її ліберальними цінностями», – підсумовує Mittelbayerische Zeitung.
Рецепти часів «холодної війни»
Тему продовжує австрійська Der Standard. «У своєму зверненні до нації Володимир Путін різко розкритикував Захід. США він закинув агресію, а Європі – запопадливу слабкість... Багато з озвучених ініціатив зі зміцнення свободи підприємництва та верховенства права можна привітати. Але окремих заходів недостатньо для того, щоб гарантувати Росії прогрес, економічне зростання та благополуччя, якщо країна і надалі ізолюватиметься від зовнішнього світу», – застерігає Der Standard.
Французька La Charente Libre пропонує звертати увагу на справжній стан справ у російській економіці радше, ніж на грізну риторику господаря Кремля. «Уперше від часу його приходу до влади у 1999-му Володимирові Путіну після довгих років зростання доводиться протистояти економічній кризі. З огляду на вибуховий коктейль з падіння цін на нафту та санкцій Володимир Путін звертається до старих рецептів «холодної війни»... Досі своїм енергійним, націоналістичним курсом у міжнародних відносинах він радше досягав популярності в самій Росії. Але якщо він робить ставку на подальшу ескалацію ситуації в Україні, Володимир Путін ризикує отримати ослаблення внутрішніх позицій, першою ознакою якого є економічна рецесія», – аналізує La Charente Libre.
Безальтернативне завдання для України
Серед інших тем європейські газети цього тижня дискутували і щодо намірів України відмовитись від позаблоковості на користь членства у НАТО. Німецька Westdeutsche Allgemeine Zeitung з Ессена з цього приводу пише: «2008-го року у НАТО постановили, що Україна одного дня зможе стати членом, якщо цього захоче. Але за правління президента Януковича країна визначила себе позаблоковою і дистанціювалася від НАТО. Нині дедалі більше ознак того, що з новим урядом в Києві та з огляду на українсько-російський конфлікт ця тема знову стане актуальною. Бажання вступу поставить НАТО перед вибором: обирати між принципом (вільний вибір союзників) та політичною мудрістю (не провокувати Путіна). При цьому НАТО може тільки програти, адже інтерес Альянсу в тому, щоб уникнути цієї дилеми й утримати Київ від подання заявки на членство», – пише Westdeutsche Allgemeine Zeitung.
Данська ліберальна газета Jyllands-Posten аналізує ситуацію в Україні через шість тижнів після парламентських виборів і доходить не дуже оптимістичних висновків. «Українській еліті і надалі важко поставити національні інтереси над приватними. Минуло вже шість тижнів після історичних парламентських виборів, і хоча країна балансує на межі, лише тепер вона отримала новий уряд. Причому досі незрозуміло, чи достатньо наявної політичної волі для проведення необхідних, але болісних реформ, які мають гарантувати Україні виживання як самостійній державі. Це гігантське завдання, але альтернативи йому немає, якщо Україна хоче вижити як держава», – читаємо на сторінках Jyllands-Posten.
Про це йдеться в огляді преси, опублікованому DW.
«Це небезпечно не лише для Росії»
Швейцарська газета Neue Zürcher Zeitung коментує випади Путіна на адресу західних країн. «Росія стоїть на порозі рецесії, в Чечні йдуть бої, Росія перебуває у найглибшій за останні десятиріччя міжнародній ізоляції. Справді, для серйозної промови до нації назбиралося достатньо. Але що робить Путін, правитель цієї нації? Він вигадує свою власну реальність, дозволяючи еліті країни купати себе в оплесках. «Ампутація» України подається ним як провина Заходу. Росія – не агресор, а жертва, яка мусить боротися проти свого розчленування темними силами. Путін висуває грубу ідеологічну конструкцію, яка має легітимізувати незаконну анексію чужої території», – коментує Neue Zürcher Zeitung.
Німецька Mittelbayerische Zeitung з Регенсбурга вважає, що Путін уже не збирається звертати із взятого ним курсу. «Президент в черговий раз налаштував свій народ на курс конфронтації із Заходом. Непримиренний тон лунав і щодо Києва. Криму він надав статус святині, сказавши, що для росіян він має таке ж «сакральне значення, як Храмова гора для юдеїв та мусульман». Заходу він закинув спроби за допомогою української кризи ослабити його країну через санкції. Послання до народу зрозуміле: ворог – на Заході. Там існує «неправильна суспільна модель», в якій традиційні цінності, як-от сім’я, нація і релігія, вже не мають значення. Схоже, що Путін повністю робить ставку на ультранаціоналістичний курс. Це небезпечно не лише для Росії та її сусідів, а й для Європи з її ліберальними цінностями», – підсумовує Mittelbayerische Zeitung.
Рецепти часів «холодної війни»
Тему продовжує австрійська Der Standard. «У своєму зверненні до нації Володимир Путін різко розкритикував Захід. США він закинув агресію, а Європі – запопадливу слабкість... Багато з озвучених ініціатив зі зміцнення свободи підприємництва та верховенства права можна привітати. Але окремих заходів недостатньо для того, щоб гарантувати Росії прогрес, економічне зростання та благополуччя, якщо країна і надалі ізолюватиметься від зовнішнього світу», – застерігає Der Standard.
Французька La Charente Libre пропонує звертати увагу на справжній стан справ у російській економіці радше, ніж на грізну риторику господаря Кремля. «Уперше від часу його приходу до влади у 1999-му Володимирові Путіну після довгих років зростання доводиться протистояти економічній кризі. З огляду на вибуховий коктейль з падіння цін на нафту та санкцій Володимир Путін звертається до старих рецептів «холодної війни»... Досі своїм енергійним, націоналістичним курсом у міжнародних відносинах він радше досягав популярності в самій Росії. Але якщо він робить ставку на подальшу ескалацію ситуації в Україні, Володимир Путін ризикує отримати ослаблення внутрішніх позицій, першою ознакою якого є економічна рецесія», – аналізує La Charente Libre.
Безальтернативне завдання для України
Серед інших тем європейські газети цього тижня дискутували і щодо намірів України відмовитись від позаблоковості на користь членства у НАТО. Німецька Westdeutsche Allgemeine Zeitung з Ессена з цього приводу пише: «2008-го року у НАТО постановили, що Україна одного дня зможе стати членом, якщо цього захоче. Але за правління президента Януковича країна визначила себе позаблоковою і дистанціювалася від НАТО. Нині дедалі більше ознак того, що з новим урядом в Києві та з огляду на українсько-російський конфлікт ця тема знову стане актуальною. Бажання вступу поставить НАТО перед вибором: обирати між принципом (вільний вибір союзників) та політичною мудрістю (не провокувати Путіна). При цьому НАТО може тільки програти, адже інтерес Альянсу в тому, щоб уникнути цієї дилеми й утримати Київ від подання заявки на членство», – пише Westdeutsche Allgemeine Zeitung.
Данська ліберальна газета Jyllands-Posten аналізує ситуацію в Україні через шість тижнів після парламентських виборів і доходить не дуже оптимістичних висновків. «Українській еліті і надалі важко поставити національні інтереси над приватними. Минуло вже шість тижнів після історичних парламентських виборів, і хоча країна балансує на межі, лише тепер вона отримала новий уряд. Причому досі незрозуміло, чи достатньо наявної політичної волі для проведення необхідних, але болісних реформ, які мають гарантувати Україні виживання як самостійній державі. Це гігантське завдання, але альтернативи йому немає, якщо Україна хоче вижити як держава», – читаємо на сторінках Jyllands-Posten.
Теґі:
