У Брюсселі триває саміт Євросоюзу. Серед головних тем - молодіжне безробіття. Очікується, що лідери країн ЄС обговорять і питання про асоціацію з Україною.

Які настрої панують серед європейських політиків?
До дати проведення Вільнюського саміту Східного партнерства, на яке мають винести питання про підписання угоди про асоціацію, залишається шість місяців. Проте поки що жодна зі сторін не може зі стовідсотковою впевненістю стверджувати, що документ буде скріплено підписами. Брюссель не до кінця вірить у щирість української влади і вимагає виконання всіх передумов, які довели б відданість Києва європейським цінностям. Україна натомість ображається на критику і вдається до улюбленого дипломатичного маневру - загравання з Росією. Крім того, тінь справи Юлії Тимошенко продовжує відчутно охолоджувати тональність усіх двосторонніх зустрічей між Києвом та Брюсселем.

Три проби на демократію
Колишній президент Європарламенту, член Європейської Народної Партії Єжи Бузек вважає, що наразі відповідальність за долю угоди про асоціацію рівною мірою лежить на обох сторонах. "Але ми очікуємо позитивних результатів від переговорів про укладення Угоди у листопаді, - заявив він в інтерв’ю DW. - Я не кажу, що ми готові так просто її підписати, бо для цього Україна повинна виконати кілька чітких передумов".
Єжи Бузек назвав ці три головні умови, що їх представники ЄС різних рангів озвучують щоразу, коли мова заходить про асоціацію з Україною: реформування юридичної системи, удосконалення виборчого законодавства та припинення практики вибіркового правосуддя. Проте санкції проти українських чиновників, котрі причетні до порушень прав людини та масштабних корупційних схем, на які ще зовсім недавно недвозначно натякали у Брюсселі, Києву наразі не загрожують. "Наскільки я знаю, у поточній ситуації ми не бачимо необхідності у введенні санкцій", - сказав Єжи Бузек.
За його словами, Європарламент дослухається до особистої позиції Юлії Тимошенко з приводу угоди про асоціацію. "Її недавня порада з цього приводу була такою: підписати угоду, - сказав Єжи Бузек. - Проте це не зменшує нашої стурбованості практикою вибіркового правосуддя в Україні". Він також висловив думку, що направлення Юлії Тимошенко на лікування у німецьку клініку могло б бути ефективним рішенням у справі колишньої прем’єр-міністра. "Це було б добре, передусім, з міркувань її особистого здоров’я, - наголосив Єжи Бузек. - Крім того, такий крок міг би позитивно вплинути на рішення ЄС щодо угоди про асоціацію з Україною під час Вільнюського саміту".

Геостратегічний підхід
За словами експерта групи глобальної розвідки “Geostrategy” Сергія Даниленка, ставлення ЄС до України дещо пом’якшилося після того, як недавні внутрішньополітичні події в Грузії та Молдові знову відкинули ці країни в обійми Росії. У зв'язку з цим Єжи Бузек запевнив, що в Європарламенті добре розуміють усі геополітичні аспекти угоди про асоціацію. "Ми побоюємося деяких кроків з українського боку, які можуть позбавити нас можливості підписати цю угоду і тісно співпрацювати з Україною, - зауважив він, маючи на увазі плани українського керівництва на зближення з Митним союзом. - Існує ймовірність, що ці два вектора зовнішньої політики виявляться несумісними, що поставить у складне становище передусім саму Україну".

Депутат від Нідерландів, член політичної групи "Альянс лібералів та демократів Європи" Йоганес Корнеліс ван Баален дотримується думки, що далеко не всі європейські політики мислять геостратегічними категоріями. "Але я вважаю, що ми не можемо собі дозволити втратити Україну, і ЄС не повинен визнавати терміну "близьке зарубіжжя", який Росія застосовує до незалежних країн, таких, як Україна чи Молдова", - наголосив він у розмові з DW.
На переконання Йоганеса ван Баалена, якщо українська влада продемонструє незворотні кроки, спрямовані на встановлення верховенства права та реформування виборчого законодавства, якщо український уряд офіційно гарантуватиме неупереджений перегляд справи Юлії Тимошенко, то цього буде достатньо для того, щоб угода про асоціацію була підписана у листопаді.

Ратифікація може тривати довго
Проте підписи Києва та Брюсселя під угодою ще не зроблять її чинною. Документ ще має пройти процедуру ратифікації у Європарламенті та національних парламентах країн-членів ЄС. "Я особисто працюватиму для того, що угода з Україною була ратифікована ще за каденції нинішнього Європарламенту, тобто до травня наступного року", - пообіцяв Йоганес ван Баален.
Водночас його колега з парламенту Нідерландів, член делегації цієї країни у ПАРЄ Пітер Омзіхт (Європейська народна партія) доволі скептично налаштований щодо демократичного розвитку України. Він вважає, що її влада переслідує своїх політичних опонентів і, маніпулюючи судовою системою, ув’язнює їх за кримінальними статтями, хоча ці справи повністю підпадають під ознаки терміну "політичний в’язень", чітко визначені резолюцією ПАРЄ. Тому, як сказав у розмові з DW Пітер Омзіхт, на його думку, процес ратифікації угоди про асоціацію з Україною на рівні національних парламентів буде доволі проблематичним.

Джерело: Німецька хвиля