Дванадцятий Всеукраїнський фестиваль сучасної пісні та популярної музики «Червона рута», який проводиться за підтримки Міністерства культури України, пішов в історію.
У попередньому номері «кіж» поінформувала читачів про конкурс в цілому, назвала і привітала лауреатів. Настав час підвести певні підсумки
Мабуть, ні в кого не викликає сумнівів, що «Червона рута» сьогодні – віддзеркалення сучасної української молодіжної музичної культури. До того ж цей фестиваль – єдиний україномовний з-поміж численних народжених за останні роки «клонів», і в цьому його унікальність. Нагадаємо, фінальні конкурсні прослуховування відбувалися в Києві 17–20 листопада у шести номінаціях: популярна, сучасна танцювальна, акустична, рок-, інша музика та вперше – український автентичний фольклор. Завершився фестиваль галаконцертом переможців, де виступило понад сорок солістів і гуртів із числа новітніх лауреатів. Звичайно, у порівнянні з минулим – ювілейним, цьогорічний фестиваль вийшов дещо скромнішим і зовні мало чим відрізнявся від попередніх відбірних, у тому числі регіональних, конкурсів: той самий Конгрес-холл «Президент Готелю» в Києві, знайомі обличчя в журі, не святкова, а, швидше, робоча атмосфера: вийшли на сцену – відспівали – поклонилися – зійшли. Та й зал, незважаючи на доволі потужну рекламу і вільний вхід, рідко бував заповнений більш як на половину. Утім… «Рута» розміняла третій десяток, і те, що всупереч усім негараздам фестиваль продовжує жити – велика перемога його організаторів. Порівнюючи учасників різних номінацій, мушу констатувати, що, як і на минулому конкурсі, перед вела рок-музика. Рокери вразили професійністю, драйвовістю і з першого такту «заводили» аудиторію. Судіть самі: з 27-ми «виконавських одиниць», що представляли найрізноманітніші куточки України, 26 отримали
Нагороди (6 стали лауреатами, 7 – дипломантами, решті вручили спеціальні відзнаки). Ми побачили старих знайомих – гурти «Пестициди» (м. Чернівці), «Еплсин» (м. Миколаїв), «дт-75» (м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської обл.), Які брали участь у «Руті-2009» і спробували продемонструвати нові досягнення. Розширилася «географія» конкурсу – все більше Радостєва (м. Київ), виборовши другу премію, з-поміж усіх виглядала не надто оригінальною, але найпрофесійнішою. Сучасна танцювальна музика чомусь звелася до суцільної начитки текстів. А акустична по суті втратила українську авторську пісню. Хоча тут не можна не відзначити реґґі-гурт «Вперше чую» (м. Київ), прикольну «Крапку» із Запоріжжя, яскравий житомирський «Бардрок» і клонів «Менсаунда» – чернігівський гурт «Рейнмен». Натомість «вибухнула» «інша музика». Окрім розкрученого проекту «Ілларія», що заслужено посів перше місце, слухачів зачарував «Сюрбенд» (м. Київ), представивши цілісну дванадцятихвилинну композицію із трьох «фаз» («Життя в машині», «Не хворій» і «Безхмарне небо»). Сподобалися глядачам ефектний гурт «Рома Малеротта» із Севастополя, «стьобна» «Бобовата» з Івано-Франківська та запальний «Забава-Brass» із Кам’янця- Подільського. Отже, «Червона рута» перейшла в розряд фестивалів-довгожителів. Тим не менше, як і в далекому 1989 році, форум ставить перед собою важливі для нашої культури і вельми амбітні завдання: стимулювати розвиток сучасної україномовної молодіжної музики і сформувати її яскраво національне обличчя. За умови подальшої державної (а також і спонсорської – почесно ж бо вкладати гроші у майбутнє!) підтримки, впевнена, – «Руті» це до снаги.

Ірина Cікорська
Газета «Культура і життя»
№ 48, 2011 р.