Збільшення незалежності від російських енергоносіїв – головна мета газопроводу «Набукко». Один з членів консорціуму, однак, вирішив полишити цей проект.
Зустріч, яка відбулася 2002 року, напевно була гармонійною. На завершення всіх її учасників запросили відвідати ще й Віденську державну оперу. В театрі йшла якраз «Набукко» Джузеппе Верді. І, судячи з усього, представникам енергетичних концернів з Туреччини, Болгарії, Румунії, Угорщини та Австрії вистава сподобалась. Інакше як пояснити, чому вони щойно народжений проект раптом назвали на честь саме цієї опери Верді. Тоді йшлося про амбітний план, спрямований на зменшення залежності від російського монополіста «Газпрому». Досягти такої мети вирішили за допомогою газопроводу «Набукко», який зусиллями членів спеціального створеного для цього консорціуму планується протягнути від Азербайджану до Австрії.

А от кризу не врахували
Через десять років не лишилося й натяку на колишню гармонію та ейфорію. Німецький енергетичний концерн RWE критично дивиться на цю ідею і розмірковує, а чи не варто все ж таки відмовитися від участі в проекті. Як стало відомо цього тижня, угорський енергетичний концерн MOL уже навіть і не розмірковує, а просто взяв і відмовився від сплати свого внеску з огляду на зростання кошторису проекту. За даними поінформованих джерел, «Набукко» обійдеться не у вісім мільярдів євро, як планувалося раніше, а в цілих п'ятнадцять. Головна причина - подорожчання будівельних матеріалів і насамперед - сталі.
Крім того, члени консорціуму повинні заощаджувати. «Угорщина нині переживає економічну кризу, - нагадав у розмові з Deutsche Welle експерт цюріхського Центру досліджень проблем безпеки Йонас Гретц. - Водночас Угорщина, яка є також частиною російського проекту Південний потік, отримала цікаві пропозиції від Росії. Оскільки Угорщина є вкрай залежною від російського газу, для неї, на думку фахівця, на цьому етапі виходить вигіднішим співпрацювати саме з російською стороною, ніж займатися проектом «Набукко».
Конкуренцію майбутньому газопроводу складе не лише «Південний потік», по якому російське блакитне паливо має колись постачатися через Угорщину до Італії. Варто згадати ще про турецький проект «Tanap» і газогін, який хоче протягнути концерн BP. «На мою думку, вихід Угорщини послабив проект «Набукко». За таких умов, альтернативний проект від BP має більші шанси», - вважає Ґретц.

«Набукко» доведеться скоротити
Однак, незважаючи на партнерів, що відкололися, проект «Набукко» ще можна врятувати від загибелі. Для цього його доведеться дещо скоротити. Існує ідея прокладання нової труби тільки на європейській території. Замість того, аби тягнути гілку через усю Туреччину до Азербайджану й Грузії, пропонується використати для «Набукко» ті турецькі газотранспортні потужності, які вже існують. «У будь-якому разі «Набукко» доведеться скоротити», - переконаний Ґретц.
Шкодить проекту «Набукко» і той факт, що поки нема чітких гарантій з боку потенційних постачальників газу для цього трубопроводу, так само як і чіткої відповіді Брюсселя. Через подорожчання проекту ставлення до «Набукко» в Комісії ЄС тепер далеко неоднозначне.
Тоді 2002-го року, коли за столом переговорів у Відні ідея «Набукко» набула конкретних обрисів, учасники зустрічі висловлювали сподівання, що газопровід запрацює 2012 року. Тепер навіть експерти не наважаються робити чітких прогнозів. Оптиміст Йонас Ґрец виходить з того, що постачання блакитного палива до Центральної Європи за допомогою газопроводу «Набукко» розпочнеться не раніше 2018-го року.

Джерело: Німецька хвиля