Грецький прем’єр планує 8 квітня зробити візит до Росії. За словами економістів та політологів, головний взаємний інтерес Москви та Афін полягає в наданні одне одному політичної ваги в очах Євросоюзу. Про це пише німецьке видання DW.

8 квітня прем’єр-міністр Греції Алексіс Ципрас здійснить візит до Москви. Там він зустрінеться з російським президентом Володимиром Путіним. Йтиметься про економічні зв’язки, фінансовий стан Греції, а також про відношення Росії та ЄС. Про те, яку допомогу могли б надати одне одному Росія та Греція, DW дізнавалась в експертів.

У чому полягають інтереси Москви
Алексіс Ципрас, який очолив уряд Греції в кінці січня, вважає, що санкції відносно Росії в кінцевому рахунку вдарили по грецьких виробниках. Ця його позиція, не залишилась непоміченою в Москві. Як заявив агентству ТАСС прес-секретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков, на зустрічі "будуть обговорюватись відношення між Москвою та Євросоюзом на зламі санкційної політики Євросоюзу та достатньо прохолодним ставленням до неї Афін".

Експерти згодні з тим, що тема санкцій може стати однією з головних, проте вони переконані в тому, що Греція не може зіграти яку-небудь роль у плані їх скасування, а це означає, що з її боку далі слів справа не зайде. "Греція не збирається виходити з ЄС, і їй потрібно демонструвати не тільки наявність союзників за межами Євросоюзу, але ще й у якійсь мірі солідарність з Брюсселем", - переконаний партнер консалтингового агентства RusEnergy Михайло Крутихін.

Проте, як заявив DW колишній прем’єр-міністр Росії, співголова опозиційної партії "РПР-ПАРНАС" Михайло Касьянов, Кремлю достатньо й цього, адже своєю незгодою з загальною лінією Євросоюзу Греція вносить розкіл у його єдність. "У ситуації, в яку Володимир Путін себе поставив, а це - самоізоляція від цивілізованого світу, - у нього є одна задача - зруйнувати внутрішньо європейську консолідацію, говорить Касьянов. - Путін хотів би, щоб ЄС відступив від своїх рішень, тоді в Росії залишиться один ворог - США. Усю наступну політику можна буде будувати на цьому".

"Політичне надування щік"
Є в російського уряду й ще один мотив, додає Михайло Крутихін: "Росія відчуває серйозну нестачу союзників і просто керівників, які згодні з нею сидіти за одним столом переговорів. Якщо ж вона радіє появі таких союзників, як республіка Науру та Вануату, то знайти згодних потиснути російським керівникам руки в Європі - це вершина бажань".
Аналогічне бажання, судячи з усього, є й у голови грецького уряду. Як говорить Крутихін, "переговори з Росією покликані вплинути на керівництво Євросоюзу, продемонструвавши, що в Греції є союзники, і що вона не пропаде без допомоги ЄС. Складається враження взаємного надування політичних щік".

"Грошове питання"
Експерти одностайні в тому, що Москва намагається "купити" лояльність окремих держав у Європі. Це не тільки Греція, але й Угорщина, яка нещодавно заручилася обіцянкою в отриманні кредиту в 10 мільярдів євро. І все ж, сумніви в тому, що 8 квітня будуть досягнуті якісь домовленості про фінансування допомоги Афін, мають місце. Касьянов вважає, що справа обмежиться обіцянками. "Надання кредиту пов’язано з певними труднощами - гроші в Росії, звісно ж, не закінчаться, але можуть початися проблеми з резервами", - припускає він.

Завідувач лабораторією міжнародної торгівлі Інституту Гайдара Олександр Кнобель додає, що звернення за фінансовою допомогою до Москви неприпустимо для Греції, якщо вона не хоче остаточно розсваритися з грошовою владою ЄС. "За моїми відчуттями, напряму Грецію перекупити не вдасться. У довгостроковій перспективі вона зав’язана на Єврозону", - впевнений Кнобель.

Варто зазначити, що поки Греція про надання їй кредиту в Москві не просила, не дивлячись на заяву російського міністра фінансів Антона Силуанова, який в кінці січня повідомив, що, якщо таке прохання надійде, міністерство фінансів його уважно розгляне.

Енергетика?
Не виключено, що у ході візиту сторони обговорять енергетичні питання. Правда, як говорить Михайло Крутихін, революційних домовленостей у цій сфері чекати не варто. "Колись "Газпром" робив спроби купити контроль над газорозподільною мережею Греції, але зараз це питання закрито не на його користь", - говорить він.
"Додаткових поставок російського газу до Греції також не очікується, навіть не дивлячись на проект турецько-грецького хабу, який мав стати кінцевим пунктом газпромівського "Турецького потоку", - додав експерт. Жодних шансів на відродження, за його словами, нема й у закритого проекту нафтопроводу "Бургас-Александруполіс", у якому брала участь грецька сторона. "Для його заповнення в Росії нема нафти, - зазначає Крутихін. Експорт через Новоросійськ та Туапсе скорочується, а не збільшується".

Правда, можливо, Ципрас привезе до Росії детальні пропозиції щодо участі російських компаній у тендерах на право роботи на грецькому шельфі. Таку ідею оголосив міністр енергетики Греції Панайотіс Лафазаніс, який навідувався до Москви в кінці березня. Тоді його пропозиції здались російському міненерго занадто розпливчастими.

Можлива допомога
З можливих акцій дружньої допомоги може виявитися знижка цін на газ та контрактних обсягів поставок для Греції. Минулого року "Газпром" вже скоротив їх, однак цього виявилось для Афін недостатньо. Зараз Греція просить про нові послаблення. Можливо, в ході візиту нове зниження ціни буде документально оформлене.

Також, зазначає Олександр Кнобель, певні преференції можуть бути надані грецьким підприємствам. "Мова не йде про повне скасування контрсанкцій, можливе лише виключення для грецької сільськогосподарської сировини, яка буде завозитись для переробки до Росії, при цьому при умові, що вагома доля інвестицій на виробництві буде грецькою. Правда, гроші на виконання цих інвестицій можуть бути виділені й російськими банками", - зазначає він.

Такою є, за словами Кнобеля, складна комбінація, кінцева мета якої – "підгодувати свого лобіста в середині ЄС, щоб використати його як інструмент для внесення суперечностей у Євросоюзі".