На диво систематично злітають у повітря арсенали України – Сватове, Балаклея, Калинівка, а тепер ще і Ічня. При цьому, кожного разу знаходиться хтось винний, однак вищий ешелон командування Збройних Сил завжди залишається осторонь.

Лише одного високопосадовця було звільнено за численні пожежі та вибухи на військових об’єктах – начальника Генерального штабу генерал-лейтенанта Володимира Хижого, який мав здійснювати контроль за військовими складами.

Проте, навіть такі "покарання" можуть насправді виявитися звичайним відволікаючим маневром. Наприклад, Харківський апеляційний суд залишив у силі рішення про поновлення на посаді начальника арсеналу зберігання боєприпасів у Балаклеї Сергія Кравченка, якого звільнили після вибухів на території складів.

Скоріш за все, цього разу ніхто з командирів також не понесе відповідальності за ічнянську трагедію. Вже сьогодні можна спрогнозувати результати службового розслідування. Вони будуть аналогічні матеріалам попередніх справ щодо знищених складів у Сватовому, Балаклеї тощо. Змінять тільки прізвища та імена, ось і все.

Звичайно, не можна виключати, що причина трагедії – саботаж або диверсія. Однак це жодним чином не знімає провини з військовиків. Річ у тім, що чимала кількість рішень командування Збройних Сил України щодо посилення охорони арсеналів на практиці не виконується. Кожного разу після чергового аналогічного інциденту на місце події виїжджають комісії, які здійснюють перевірки та намагаються розібратися в деталях, але в результаті ситуація повторюється із регулярністю, що викликає заздрість.

А причина в тому, що всі ці заходи посилення охорони мають формальних характер. По суті ніхто не розбирається в ситуації. П’ятий рік війни не залишає місця для виправдань на зразок ДРГ противника, ворожих безпілотників, сигнальних ракет тощо.

Безпринципність, маячня та злочинна недбалість!

Якщо військові не вживатимуть кардинальних заходів та кардинально не змінять саму систему підходу до зберігання боєприпасів, країну чекає ще не один такий «феєрверк»!