Історія України ХХ століття: виховний потенціал історичної правди
4-6 квітня 2019 року у Чернігові в Обласному інституті післядипломної педагогічної освіти імені К.Д. Ушинського для керівників гуртків історико-краєзнавчого напряму Чернігівської, Київської та Сумської областей і співробітників головних бібліотек обласного центру проведено навчальний регіональний семінар «Історія України ХХ століття: виховний потенціал історичної правди».
Під час відкриття заходу Сергій Неділько, директор Українського державного центру національно-патріотичного виховання, краєзнавства і туризму учнівської молоді Міністерства науки і освіти України, наголосив: «Ідея таких семінарів показати освітянам - керівникам історико-краєзнавчих гуртків нові підходи в українській історичній науці, позицію держави, яку представляє Український інститут національної пам’яті, методи донесення до учнів історичної правди, боротьби зі старими і новими міфами». Він зауважив, що історичне краєзнавство – неосяжний простір для роботи у цьому плані.
«Мета – донесення до вас наших напрацювань, досвіду, щоб вивчення історії було не тільки правильним, а також і цікавим – «без брому і нафталіну», — підкреслив Володимир Тиліщак, кандидат історичних наук, заступник Голови Українського інституту національної пам’яті, у своєму виступі перед освітянами трьох областей і співробітниками Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка, Чернігівської міської централізованої бібліотечної системи.
Також привітали учасників семінару Олена Соронович, заступник начальника Управління освіти і науки Чернігівської облдержадміністрації та Петро Степовик, директор Комунального позашкільного навчального закладу «Центр національно-патріотичного виховання, туризму та краєзнавства учнівської молоді» Управління освіти і науки Чернігівської облдержадміністрації.
Робота семінару була організована за тематичними блоками.
Перший присвячено відновленню національної пам’яті та перезавантаженню краєзнавчо-пошукової діяльності.
Сергій Бутко, представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області розповів про правові засади державної політики національної пам’яті, а вже ввечері першого дня роботи у Чернігівському обласному молодіжному центрі провів огляд виставки Українського інституту національної пам’яті «Донбас. Перепрочитання образу».
Володимир Тиліщак, який є одним із упорядників книги «Людяність у нелюдяний час», що у 2018 р. видана вдруге (вперше у 2013 р.), виступив на тему «Спротив тоталітарному режиму: нові напрями краєзнавчо-пошукової роботи». Він окреслив головні уроки Голодомору, які актуальні і для сьогодення – часу російської агресії проти України: «1) злочин, агресія починається з пропаганди ненависті; 2) персональна відповідальність кожного; 3) важливість збереження людяності за будь-яких умов і обставин».
Співробітники Українського інституту національної пам’яті висвітлили наступні теми: Олена Охрімчук – «Український інститут національної пам’яті для освітнього простору»; Наталя Іванченко – «Реекспозиція музеїв військово-історичного профілю закладів освіти в контексті декомунізації суспільного життя». Дмитро Омельченко, заступник Українського державного центру національно-патріотичного виховання, краєзнавства і туризму учнівської молоді, розповів про організаційно-методичне забезпечення краєзнавчої та музейної роботи у закладах освіти.
Наступного дня у другому тематичному блоці «Історія України ХХ століття: перегляд парадигми» виступили на такі теми: Тамара Демченко, кандидат історичних наук, член Асоціації дослідників голодоморів і Національної спілки краєзнавців України, – «Події Української революції 1917–1921 років на Чернігівщині»; Олександр Бондар, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Чернігівського обласного історичного музею імені Василя Тарновського, – «Гібридні воєнні операції більшовиків проти української влади на Чернігівщині восени та взимку 1918 року»; Павло Подобєд, співробітник Українського інституту національної пам’яті – «Уродженці Чернігівщини та Сумщини в лавах Армії УНР: де шукати їхні біографії?»; Сергій Бутко – «Чорні сторінки Другої світової: чорносвитники (чорна піхота)»; Сергій Горобець, кандидат історичних наук, співробітник Українського інституту національної пам’яті – «Подолання історичних міфів про Другу світову війну»; Михайло Жирохов, науковий співробітник Чернігівського обласного історичного музею імені Василя Тарновського, – «Нові підходи у висвітленні діяльності радянських партизанів»; Ігор Кулик, співробітник Українського інституту національної пам’яті, – «Пошук історичної інформації в архівах»; Наталя Слобожаніна, співробітник Українського інституту національної пам’яті, – «Патріотичне гасло «Слава Україні!»: від витоків до сучасності». Чернігівський історик і краєзнавець Олександр Ясенчук презентував свою щойно видану книгу-довідник «600 біографій. Генерали, старшини, козаки: нариси» про воїнів українських армій часів Визвольних змагань 1917-1921 рр. – уродженців Чернігівської області.
Нові форми патріотичного виховання в освітньому просторі та позашкільному закладі на прикладі «Відеоісторії» представила Ганна Байкєніч, співробітник Українського інституту національної пам’яті, а Сергій Ільчишин, методист Українського державного центру національно-патріотичного виховання, краєзнавства і туризму учнівської молоді презентував проект «Славетні епохи України.
У практичному блоці «Роль історичної пам’яті у виховному просторі» працювали дві паралельні групи.
«Освітній шоурум», де Ганна Байкєніч та Олена Охрімчук провели практикум «Навчальні та виховні можливості проектів Інституту». На ньому Ганна Єгорова, вчитель історії, методист чернігівської міської школи № 17, розповіла і показала, як варто використовувати матеріали Українського інституту національної пам’яті у навчальному процесі. Частина колег була здивована фактом, що під час гри «Українська революція 1917-1921 рр.» на смартфонах учні швидко і якісно готуються до ЗНО.
У групі «Музейний кейс» під керівництвом Наталії Іванченко та Сергія Ільчишина учасники тренувалися оновлювати експозицію шкільного музею. Під час заняття Сергій Лаєвський, директор Чернігівського обласного історичного музею імені Василя Тарновського, поділився досвідом реекспозиції тем з історії ХХ ст.
В останній день семінару Дмитро Омельченко представив перший досвід проведення Всеукраїнської краєзнавчої акції для учнівської молоді «Українська революція: 100 років надії і боротьби», а Олександр Мокрогуз, завідувач кафедри суспільних дисциплін та методики їх викладання Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К.Д. Ушинського, розповів про національно-патріотичне виховання дітей та молоді як складової змісту післядипломної педагогічної освіти.
Після жвавого обміну досвідом і пропозиціями учасників семінару Володимир Тиліщак вручив кожному сертифікат про завершення навчання та добірку літератури і матеріалів Українського інституту національної пам’яті.
Організатори семінару: Український державний центр національно-патріотичного виховання, краєзнавства і туризму учнівської молоді Міністерства науки і освіти України, Український інститут національної пам’яті, Комунальний позашкільний навчальний заклад «Центр національно-патріотичного виховання, туризму та краєзнавства учнівської молоді» Управління освіти і науки Чернігівської облдержадміністрації, Чернігівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені К.Д. Ушинського, Управління освіти і науки Чернігівської облдержадміністрації.
Олександр МАЙШЕВ,
член Національної спілки журналістів України, Чернігів
Під час відкриття заходу Сергій Неділько, директор Українського державного центру національно-патріотичного виховання, краєзнавства і туризму учнівської молоді Міністерства науки і освіти України, наголосив: «Ідея таких семінарів показати освітянам - керівникам історико-краєзнавчих гуртків нові підходи в українській історичній науці, позицію держави, яку представляє Український інститут національної пам’яті, методи донесення до учнів історичної правди, боротьби зі старими і новими міфами». Він зауважив, що історичне краєзнавство – неосяжний простір для роботи у цьому плані.
«Мета – донесення до вас наших напрацювань, досвіду, щоб вивчення історії було не тільки правильним, а також і цікавим – «без брому і нафталіну», — підкреслив Володимир Тиліщак, кандидат історичних наук, заступник Голови Українського інституту національної пам’яті, у своєму виступі перед освітянами трьох областей і співробітниками Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка, Чернігівської міської централізованої бібліотечної системи.
Також привітали учасників семінару Олена Соронович, заступник начальника Управління освіти і науки Чернігівської облдержадміністрації та Петро Степовик, директор Комунального позашкільного навчального закладу «Центр національно-патріотичного виховання, туризму та краєзнавства учнівської молоді» Управління освіти і науки Чернігівської облдержадміністрації.
Робота семінару була організована за тематичними блоками.
Перший присвячено відновленню національної пам’яті та перезавантаженню краєзнавчо-пошукової діяльності.
Сергій Бутко, представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області розповів про правові засади державної політики національної пам’яті, а вже ввечері першого дня роботи у Чернігівському обласному молодіжному центрі провів огляд виставки Українського інституту національної пам’яті «Донбас. Перепрочитання образу».
Володимир Тиліщак, який є одним із упорядників книги «Людяність у нелюдяний час», що у 2018 р. видана вдруге (вперше у 2013 р.), виступив на тему «Спротив тоталітарному режиму: нові напрями краєзнавчо-пошукової роботи». Він окреслив головні уроки Голодомору, які актуальні і для сьогодення – часу російської агресії проти України: «1) злочин, агресія починається з пропаганди ненависті; 2) персональна відповідальність кожного; 3) важливість збереження людяності за будь-яких умов і обставин».
Співробітники Українського інституту національної пам’яті висвітлили наступні теми: Олена Охрімчук – «Український інститут національної пам’яті для освітнього простору»; Наталя Іванченко – «Реекспозиція музеїв військово-історичного профілю закладів освіти в контексті декомунізації суспільного життя». Дмитро Омельченко, заступник Українського державного центру національно-патріотичного виховання, краєзнавства і туризму учнівської молоді, розповів про організаційно-методичне забезпечення краєзнавчої та музейної роботи у закладах освіти.
Наступного дня у другому тематичному блоці «Історія України ХХ століття: перегляд парадигми» виступили на такі теми: Тамара Демченко, кандидат історичних наук, член Асоціації дослідників голодоморів і Національної спілки краєзнавців України, – «Події Української революції 1917–1921 років на Чернігівщині»; Олександр Бондар, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Чернігівського обласного історичного музею імені Василя Тарновського, – «Гібридні воєнні операції більшовиків проти української влади на Чернігівщині восени та взимку 1918 року»; Павло Подобєд, співробітник Українського інституту національної пам’яті – «Уродженці Чернігівщини та Сумщини в лавах Армії УНР: де шукати їхні біографії?»; Сергій Бутко – «Чорні сторінки Другої світової: чорносвитники (чорна піхота)»; Сергій Горобець, кандидат історичних наук, співробітник Українського інституту національної пам’яті – «Подолання історичних міфів про Другу світову війну»; Михайло Жирохов, науковий співробітник Чернігівського обласного історичного музею імені Василя Тарновського, – «Нові підходи у висвітленні діяльності радянських партизанів»; Ігор Кулик, співробітник Українського інституту національної пам’яті, – «Пошук історичної інформації в архівах»; Наталя Слобожаніна, співробітник Українського інституту національної пам’яті, – «Патріотичне гасло «Слава Україні!»: від витоків до сучасності». Чернігівський історик і краєзнавець Олександр Ясенчук презентував свою щойно видану книгу-довідник «600 біографій. Генерали, старшини, козаки: нариси» про воїнів українських армій часів Визвольних змагань 1917-1921 рр. – уродженців Чернігівської області.
Нові форми патріотичного виховання в освітньому просторі та позашкільному закладі на прикладі «Відеоісторії» представила Ганна Байкєніч, співробітник Українського інституту національної пам’яті, а Сергій Ільчишин, методист Українського державного центру національно-патріотичного виховання, краєзнавства і туризму учнівської молоді презентував проект «Славетні епохи України.
У практичному блоці «Роль історичної пам’яті у виховному просторі» працювали дві паралельні групи.
«Освітній шоурум», де Ганна Байкєніч та Олена Охрімчук провели практикум «Навчальні та виховні можливості проектів Інституту». На ньому Ганна Єгорова, вчитель історії, методист чернігівської міської школи № 17, розповіла і показала, як варто використовувати матеріали Українського інституту національної пам’яті у навчальному процесі. Частина колег була здивована фактом, що під час гри «Українська революція 1917-1921 рр.» на смартфонах учні швидко і якісно готуються до ЗНО.
У групі «Музейний кейс» під керівництвом Наталії Іванченко та Сергія Ільчишина учасники тренувалися оновлювати експозицію шкільного музею. Під час заняття Сергій Лаєвський, директор Чернігівського обласного історичного музею імені Василя Тарновського, поділився досвідом реекспозиції тем з історії ХХ ст.
В останній день семінару Дмитро Омельченко представив перший досвід проведення Всеукраїнської краєзнавчої акції для учнівської молоді «Українська революція: 100 років надії і боротьби», а Олександр Мокрогуз, завідувач кафедри суспільних дисциплін та методики їх викладання Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К.Д. Ушинського, розповів про національно-патріотичне виховання дітей та молоді як складової змісту післядипломної педагогічної освіти.
Після жвавого обміну досвідом і пропозиціями учасників семінару Володимир Тиліщак вручив кожному сертифікат про завершення навчання та добірку літератури і матеріалів Українського інституту національної пам’яті.
Організатори семінару: Український державний центр національно-патріотичного виховання, краєзнавства і туризму учнівської молоді Міністерства науки і освіти України, Український інститут національної пам’яті, Комунальний позашкільний навчальний заклад «Центр національно-патріотичного виховання, туризму та краєзнавства учнівської молоді» Управління освіти і науки Чернігівської облдержадміністрації, Чернігівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені К.Д. Ушинського, Управління освіти і науки Чернігівської облдержадміністрації.
Олександр МАЙШЕВ,
член Національної спілки журналістів України, Чернігів
