Міжрегіональну науково-практичну конференцію «Героїчні сторінки Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років у патріотичному вихованні української молоді: Чернігівсько-Прип’ятська операція» (до 70-річчя визволення Чернігівщини від німецько-фашистських загарбників) проведено 18 вересня 2013 року у Чернігові в обласному інституті післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського.
Науковий захід відбувся на виконання Указу Президента України «Про заходи у зв'язку з відзначенням 70-ї річниці визволення України від фашистських загарбників та 70-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 років» від 19 жовтня 2012 року № 604 та відповідного плану заходів, затвердженого головою Чернігівської облдержадміністрації.
У конференції взяли участь науковці Чернігова і Києва, вчителі шкіл області, журналісти.
Організатори: Український інститут національної пам’яті, Чернігівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського, Інститут історії, етнології та правознавства імені О. М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка за сприяння Чернігівської облдержадміністрації.
Під час відкриття наукового форуму Володимир Тандура, депутат Чернігівської обласної ради, ректор Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського, кандидат історичних наук, професор, наголосив на важливості дослідження періоду окупації та визволення Чернігівщини та всієї України в контексті Другої світової війни та Великої Вітчизняної війни, використання наукових результатів у педагогічній та просвітницькій роботі, патріотичному вихованні української молоді.
У своєму вітальному слові Дмитро Вєдєнєєв, заступник директора Українського інституту національної пам’яті, доктор історичних наук, професор, підкреслив, що одним з головних театрів військових дій Другої світової війни була українська земля. Близько 7 мільйонів вихідців з України стали до лав Червоної армії, половина з них за свободу і майбутнє прийдешніх поколінь заплатила власним життям. Загалом війна і терор окупантів забрали у вічність 8–10 мільйонів мешканців України, її матеріальні збитки становили 40% від втрат СРСР. Українську землю вкрили 280 концтаборів, 180 таборів для військовополонених. Близько 2 млн. українців потрапили до фашистського рабства. У 1944 р. в Україні воювала половина сухопутних військ радянських Збройних сил, у т.ч. 80% бронетанкових сил. У лавах чотирьох Українських фронтів, які визволяли республіку та країни Східної Європи, частка українців доходила до 70-80%.
У науковій доповіді «Війна і міф»: маніпуляції на тему Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр. в контексті війн пам’яті на пострадянському просторі» Олександр Штоквиш, науковий співробітник Українського інституту національної пам’яті, кандидат філософських наук, проаналізував міфи про війну, обставини та причини їх виникнення. Він наголосив, що найкращими ліками у розвінчанні міфології і маніпулятивних технологій зацікавлених сторін є повноцінне дослідження та знання всіх фактів, архівних документів.
У науковій доповіді «Війна і міф»: маніпуляції на тему Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр. в контексті війн пам’яті на пострадянському просторі» Олександр Штоквиш, науковий співробітник Українського інституту національної пам’яті, кандидат філософських наук, проаналізував міфі про війну, обставини та причини їх виникнення. Він наголосив, що найкращими ліками у розвінчанні міфології і маніпулятивних технологій зацікавлених сторін є повноцінне дослідження та знання всіх фактів, архівних документів.
Ростислав Пилявець, кандидат історичних наук, доцент, провідний науковий співробітник Українського інституту національної пам’яті висвітлив тему «Чернігівсько-Прип’ятська наступальна операція 1943 р. як складова битви за Дніпро». Ця фронтова операція Центрального фронту під командуванням генерала армії Костянтина Рокоссовського під час визволення Чернігівщини показала, що радянські війська швидко вчаться воювати з досвідченим противником. Після захоплення німецького вузлу оборони в районі Новгород-Сіверська вони вийшли на оперативний простір і швидко досягли Дніпра, відкривши шлях на Київ. Історик відзначив роль радянських партизанів у захопленні переправ через річки Прип’ять та Дніпро до підходу наступаючих військ Червоної армії для успішної організації форсування цих складних водних рубежів. Водночас, наголосив військовий дослідник, треба пам’ятати, що ці перемоги над ворогом були здобуті ціною життів десятків тисяч радянських воїнів: понад 20 тисяч вбитих тільки на теренах Чернігівської області.
У доповіді «Визволення Чернігова за матеріалами Чернігівського історичного музею ім. В. В. Тарновського» Віктор Негода, науковий співробітник військово-історичного відділу Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського, на основі спогадів безпосередніх учасників визволення обласного центру показав, як впродовж фактично трьох днів із 19 до 21 вересня окупанти були вибиті із Чернігова.
Трагічну тему долі мирних жителів підняв у доповіді «Знищення населених пунктів Чернігівщини німецькими військами під час Чернігівсько-Прип’ятської наступальної операції 1943 року як злочин проти цивільного населення» Сергій Бутко, науковий співробітник Українського інституту національної пам’яті. Він поінформував, що свідоме знищення сіл разом із їхніми мешканцями під час відступу військ Вермахту з українських земель стало наслідком реалізації злочинної тактики «спаленої землі». Скорботний список спалених населених пунктів України, складений фахівцями Українського інституту національної пам’яті (а це, за неповними підрахунками, понад 670 сіл і містечок), на совісті каральних формувань нацистської окупаційної влади, німецьких та угорських військ. За останніми результатами досліджень, в Чернігівській області із встановлених даних про 63 спалені населені пункти 4 села знищили саме військові частини Вермахту. Враховуючи, що за час нацистської окупації Чернігівщини та під час відступу окупанти повністю знищили 75 населених пунктів, а частково – 587, історик наголосив на активізації досліджень для з’ясування їхніх назв та обставин трагедій.
Він також привернув увагу до факту, що саме швидкій наступ радянських військ врятував села та міста Чернігівщини від ще жахливіших масштабів знищення, унеможливив у повній мірі реалізувати злочинну тактику «спаленої землі».
У доповіді «Провідні напрями розвідувального та контррозвідувального забезпечення бойових дій з визволення України» відомий фахівець із історії спецслужб, доктор історичних наук Дмитро Вєдєнєєв привів чисельні факти та оцінки керівників розвідувальних та контррозвідувальних служб нацистської Німеччини, зробив висновок про успішну діяльність радянських спецслужб щодо забезпечення наступальних операцій Червоної армії під час визволення України та країн Східної Європи.
Він поінформував про маловідомий громадськості факт, коли розвідник держбезпеки УРСР «Мельник» – М. Порай-Кошиця врятував 31 січня 1944 року місто Вінницю від знищення. Радянський агент організував підрив 10 тонн вибухівки та 7 тонн мін, внаслідок чого загинула німецька саперна команда числом до 100 осіб. Дослідник нагадав, що загальновідоме врятування польського міста Краків іншим радянським розвідником «майором Вихорем» – Євгеном Березняком сталося пізніше.
Ірина Еткіна, доцент кафедри історії Центрально-Східної Європи Інституту історії, етнології та правознавства імені О. М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.Г.Шевченка, кандидат історичних наук, виступила на тему «Щоденник учителя села Авдіївка Понорницького району Браженка Д. З. як джерело з історії окупації Чернігівщини». Вона, проаналізувавши понад 900 сторінок особистого щоденника Дмитра Браженка, показала життя пересічної людини, вчителя під час нацистської окупації на Чернігівщині та Полтавщині. Аналіз цього унікального документа вказує, що мирні беззахисні люди постійно відчували страх, а їхньою головною метою була щоденна боротьба за виживання.
Лідія Нестеренко, доцент кафедри суспільних дисциплін та методики їх викладання Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. К. Д. Ушинського, кандидат історичних наук, у доповіді «Срібнянщина у вересні 1943 р.» розповіла про непрості, часто трагічні обставини життя мирних жителів під час визволення Чернігівщини. Вона на прикладах показала не тільки злочинні дії окупантів та їхніх холуїв – колабораціоністів, а також й героїчні вчинки людей в умовах смертельної небезпеки, які врятували не одне життя.
Під час підбиття підсумків конференції завідувач кафедри суспільних дисциплін та методики їх викладання, кандидат педагогічних наук Олександр Мокрогуз та заступник директора Українського інституту національної пам’яті, доктор історичних наук, професор Дмитро Вєдєнєєв рекомендували педагогам активно використовувати результати сучасних досліджень з історії визволення рідного краю, Чернігівщини та всієї України в навчальному процесі та патріотичному вихованні української молоді.
Вони закликали колег взяти участь у збиранні інформації, документів, свідчень, експонатів для організації експозиції про знищені нацистськими карателями населені пункти Чернігівської області разом із мешканцями у Всеукраїнському пантеоні спалених сіл та селищ України Меморіального комплексу пам’яті жителів населених пунктів України, знищених фашистськими окупантами, що споруджується зараз у місті Корюківка.

Михайло Коропатник
кандидат історичних наук,
доцент Чернігівського обласного інституту
післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського