Як у столиці України старше покоління п’ятої колони російського імперіалізму святкувало день народження злочинця Сталіна
«Й.В. Сталін і революційне перетворення світу» — під такою назвою 21 грудня 2019 року в день 140-ї річниці народження Йосипа Сталіна у столиці незалежної й демократичної держави Україна відбулася науково-практична конференція на тему: «Й.В. Сталін і революційне перетворення світу». Про це повідомила «Історична правда» з посиланням на сайт КПУ.
Цікаво, що 80 років тому Червона армія саме на день народження комуністичного диктатора Йосипа Сталіна планувала захопити незалежну державу Фінляндію і провести в Гельсінкі парад перемоги.
Нагадаємо, що СРСР без формального оголошення війни вже 30 листопада 1939 року почав агресію проти маленької мирної країни. Проте, фінський народ дав гідну відсіч російсько-комуністичному імперіалісту. Як влучно написав Борис Соколов, російський історик із Москви, професор: «Фінляндія втратила низку прикордонних територій, зокрема Виборг, але зберегла незалежність і армію».
Але повернемося до згаданої конференції. Звертає увагу не тільки назва цього публічного заходу у Києві, організованого і проведеного «за рішенням Центрального Комітету Комуністичної партії України», а також і виголошені доповіді: 1) «Сталінський досвід соціалістичних перетворень радянської країни»; 2) «І.В. Сталін як теоретик марксизму-ленінізму»; 3) «Внесок І.В. Сталіна в національно-державне будівництво СРСР»; 4) «І. В. Сталін і Україна на переломному історичному етапі»; 5) «Сталінський план вирішення продовольчої проблеми СРСР в дії»; 6) «І. В. Сталін - як військовий стратег і організатор Перемоги над фашизмом».
У виступах і підсумках цього зібрання тих, хто нічого не забув і нічого не зрозумів, звичайно НЕ було названо фактів і загальновідомих, визнаних в Україні та цивілізованому світі оцінок, що: «Комуністичний тоталітарний режим 1917-1991 років в Україні визнається злочинним і таким, що здійснював політику державного терору, яка характеризувалася численними порушеннями прав людини у формі індивідуальних та масових вбивств, страт, смертей, депортацій, катувань, використання примусової праці та інших форм масового фізичного терору, переслідувань з етнічних, національних, релігійних, політичних, класових, соціальних та інших мотивів, заподіянням моральних і фізичних страждань під час застосування психіатричних заходів у політичних цілях, порушенням свободи совісті, думки, вираження поглядів, свободи преси та відсутністю політичного плюралізму, та у зв’язку з цим засуджується як несумісний з основоположними правами і свободами людини і громадянина». А це повністю стосується діяльності Йосипа Сталіна.
Варто також нагадати і постанову Апеляційного суду міста Києва за кримінальною справою, порушеною за фактом вчинення геноциду в Україні в 1932-1933 роках від 13 січня 2010 року. Там суд незалежної України визнає його злочинцем, який разом із подєльніками «з метою придушення національно-визвольного руху в Україні та недопущення побудови і утвердження незалежної української держави, шляхом створення життєвих умов, розрахованих на фізичне винищення частини українців спланованим ними Голодомором 1932-1933 років, умисно організували геноцид частини української національної групи, внаслідок чого було знищено 3 млн. 941 тис. осіб, тобто безпосередньо вчинили злочин, передбачений ч. 1 ст. 442 Кримінального кодексу України».
Із сумом читаємо: «По завершенню заходу Перший секретар ЦК Компартії України П.М. Симоненко вручив пам'ятну медаль до 140-річчя І.В. Сталіна Солдатенку Валерію Федоровичу». Так, саме йому, доктору історичних наук, член-кореспонденту НАН України, Голові Українського інституту національної пам'яті в 2010-2011 роках, директору цього Інституту у 2011-2014 роках. Людина приємна у спілкуванні, інтелігентна, ввічлива… Проте, саме він, перебуваючи на згаданих державних посадах цілеспрямовано і наполегливо заперечував, що Голодомор 1932-1933 року – геноцид Українського народу. І не тільки це… Тож заслужено нагородили…
Отже, ця акція, замаскована під виглядом «науково-практичної конференції», реально є пропагандою злочинця-людожера світового рівня, російського імперіалізму доби комуністичного тоталітарного режиму, органічно вкладається у тактику і стратегію сучасної інформаційної війни російського агресора проти України, спрямована проти нашої держави, її національної безпеки.
Сергій Бутко, Український інститут національної пам’яті
Цікаво, що 80 років тому Червона армія саме на день народження комуністичного диктатора Йосипа Сталіна планувала захопити незалежну державу Фінляндію і провести в Гельсінкі парад перемоги.
Нагадаємо, що СРСР без формального оголошення війни вже 30 листопада 1939 року почав агресію проти маленької мирної країни. Проте, фінський народ дав гідну відсіч російсько-комуністичному імперіалісту. Як влучно написав Борис Соколов, російський історик із Москви, професор: «Фінляндія втратила низку прикордонних територій, зокрема Виборг, але зберегла незалежність і армію».
Але повернемося до згаданої конференції. Звертає увагу не тільки назва цього публічного заходу у Києві, організованого і проведеного «за рішенням Центрального Комітету Комуністичної партії України», а також і виголошені доповіді: 1) «Сталінський досвід соціалістичних перетворень радянської країни»; 2) «І.В. Сталін як теоретик марксизму-ленінізму»; 3) «Внесок І.В. Сталіна в національно-державне будівництво СРСР»; 4) «І. В. Сталін і Україна на переломному історичному етапі»; 5) «Сталінський план вирішення продовольчої проблеми СРСР в дії»; 6) «І. В. Сталін - як військовий стратег і організатор Перемоги над фашизмом».
У виступах і підсумках цього зібрання тих, хто нічого не забув і нічого не зрозумів, звичайно НЕ було названо фактів і загальновідомих, визнаних в Україні та цивілізованому світі оцінок, що: «Комуністичний тоталітарний режим 1917-1991 років в Україні визнається злочинним і таким, що здійснював політику державного терору, яка характеризувалася численними порушеннями прав людини у формі індивідуальних та масових вбивств, страт, смертей, депортацій, катувань, використання примусової праці та інших форм масового фізичного терору, переслідувань з етнічних, національних, релігійних, політичних, класових, соціальних та інших мотивів, заподіянням моральних і фізичних страждань під час застосування психіатричних заходів у політичних цілях, порушенням свободи совісті, думки, вираження поглядів, свободи преси та відсутністю політичного плюралізму, та у зв’язку з цим засуджується як несумісний з основоположними правами і свободами людини і громадянина». А це повністю стосується діяльності Йосипа Сталіна.
Варто також нагадати і постанову Апеляційного суду міста Києва за кримінальною справою, порушеною за фактом вчинення геноциду в Україні в 1932-1933 роках від 13 січня 2010 року. Там суд незалежної України визнає його злочинцем, який разом із подєльніками «з метою придушення національно-визвольного руху в Україні та недопущення побудови і утвердження незалежної української держави, шляхом створення життєвих умов, розрахованих на фізичне винищення частини українців спланованим ними Голодомором 1932-1933 років, умисно організували геноцид частини української національної групи, внаслідок чого було знищено 3 млн. 941 тис. осіб, тобто безпосередньо вчинили злочин, передбачений ч. 1 ст. 442 Кримінального кодексу України».
Із сумом читаємо: «По завершенню заходу Перший секретар ЦК Компартії України П.М. Симоненко вручив пам'ятну медаль до 140-річчя І.В. Сталіна Солдатенку Валерію Федоровичу». Так, саме йому, доктору історичних наук, член-кореспонденту НАН України, Голові Українського інституту національної пам'яті в 2010-2011 роках, директору цього Інституту у 2011-2014 роках. Людина приємна у спілкуванні, інтелігентна, ввічлива… Проте, саме він, перебуваючи на згаданих державних посадах цілеспрямовано і наполегливо заперечував, що Голодомор 1932-1933 року – геноцид Українського народу. І не тільки це… Тож заслужено нагородили…
Отже, ця акція, замаскована під виглядом «науково-практичної конференції», реально є пропагандою злочинця-людожера світового рівня, російського імперіалізму доби комуністичного тоталітарного режиму, органічно вкладається у тактику і стратегію сучасної інформаційної війни російського агресора проти України, спрямована проти нашої держави, її національної безпеки.
Сергій Бутко, Український інститут національної пам’яті
Теґі:
