Не перший рік весь світ живе в умовах нової реальності, коли пандемія COVID-19  вплинула на всі сфери суспільного життя.  Вона також впливає і на тих, хто не хворів на COVID-19. Втома від карантину, втрата рідних та друзів, зміна формату роботи, поширення фейків та негативно забарвленої інформації чинять вплив на психічний стан людей. Реакція на пандемію COVID-19 з боку психічної системи людини є цілком нормальною. 

До наслідків впливу пандемії на людину відносять депресію, тривожність, безсоння, психічні розлади, невпевненість, фрустрацію, страх. 

Психологічні реакції на пандемію можуть відрізнятись, залежно від тих наслідків, які COVID-19 спричинив для конкретної людини. 

Найбільш поширеними є неконтрольований страх, тривожність, розчарування, нудьга та самотність. 

Неконтрольований страх – одна із найбільш поширених реакцій на пандемію. Кілька досліджень вже свідчать, що ті люди, хто переніс коронавірус, можуть мати постійний страх за своє здоров’я, страх інфікувати інших, зокрема членів родини. Ті, хто вже перехворів, більш вразливі до прояву страху та занепокоєння навіть через кілька місяців після хвороби. Деякі дослідження також говорять, що особливо йдеться про жінок, які мають дітей та переживать за їхнє життя.

Підвищена тривожність, зокрема, через карантин може спричинити відчуття невпевненості у майбутньому, страх перед іншими інфекціями, подальшу депресію та посттравматичний стрес. 

Розчарування, нудьга та самотність. Соціальна ізоляція та фрустрація пов’язані із карантином, зменшенням соціальних контактів та втратою щоденних звичок. Це все може стати причиною поганого фізичного та психічного благополуччя людини. Доведено, що тривалі періоди соціальної ізоляції та самотність можуть стати також причиною депресії, суїцидальної поведінки та мати негативні наслідки для психічного благополуччя. Водночас, це не вичерпний перелік реакцій на пандемію, а лише найбільш поширені стани та реакції. 

Всесвітня організація охорони здоров’я надає низку рекомендацій для піклування про психічне здоров’я: 

·    - Користуйтесь порадами офіційних органів влади. Слідкуйте на надійними джерелами інформації. Це можуть бути офіційні канали МОЗ (Telegram/Facebook чи сайт) або місцевих органів влади. 

·     - Не полишайте щоденні заняття та справи. Йдеться про дотримання розпорядку дня або створення нового: лягайте та прокидайтесь в однаковий час, дотримуйтесь особистої гігієни, їжте здорову їжу, займайтесь спортом, знайдіть час на відпочинок та хобі.

·     - Мінімізуйте споживання кількості новин. Спробуйте зменшити кількість переглядів та прочитань новин, які викликають у вас тривогу. Шукайте найновішу інформацію один-два рази на день, якщо потрібно. 

·     - Якщо не маєте змоги підтримувати соціальні контакти в умовах карантину, регулярно зв’язуйтесь із родичами та друзями по телефону чи в онлайн-каналах.

·     - Не вживайте алкоголь і наркотики. Пам’ятайте, безпечної дози не існує, а алкоголь та наркотики не є способом боротьби із нудьгою та страхом. Так само вони не можуть захистити вас від вірусу, а навпаки можуть лише погіршити результати лікування, якщо ви раптом інфікуєтесь.

·     - Зверніть увагу на те, скільки часу проводити перед екраном гаджетів щодня. Переконайтесь, що робите регулярні перерви.

·     - Не присвячуйте багато часу відеоіграм. Дотримуйтесь балансу із онлайн та офлайн-розвагами.

·     - Використовуйте соцмережі для отримання позитивних новин. Повідомляйте про дезінформацію, якщо раптом десь її бачите.

·     - Допомагайте іншим. До прикладу, якщо ви можете допомогти літнім людям купити продукти, щоб не наражати їх на ризик інфікуватись, зробіть це. 

·     - Будьте добрим, не дискримінуйте людей через свої страхи щодо поширення COVID-19. Також не дискримінуйте медиків, їм зараз якомога більше потрібна наша подяка та вдячність.

пресслужба Міністерства охорони здоров'я