Які українські банки виживуть до кінця року
Відповідно до звітності, оприлюдненої НБУ, кількість збиткових банків в Україні в першому кварталі 2014 практично подвоїлася — зросла з 20 до 39 (у січні-березні 2013-го їх було 27 ). Примітно, що в п’ятірку фінустанов з найбільшими «мінусами» увійшли як відверто проблемні банки, в яких давно працюють тимчасові адміністрації Фонду гарантування вкладів, так і імениті банки з іноземним капіталом: «Брокбізнесбанк» (зі збитком в 2,5 млрд грн), «Райффайзен Банк Аваль» (943 млн грн), «Форум Банк» (781500000 грн), «Даніель» (686800000 грн) і «ОТП Банк» (678400000 грн).
За підсумками першого кварталу цього року 181 банк України показав сукупний збиток на рівні 1,99 млрд грн. Для порівняння: на 1 січня 2014 вони зафіксували прибуток в 1,43 млрд грн, а за січень-березень 2013 року — 334 890 000 грн.
П’ятірку ж найбільш прибуткових склали по два банки з російським і західним капіталом і один наш. На першому місці опинився «ВТБ Банк», який показав прибуток в 1,3 млрд грн, а за ним пішли «Сітібанк» (619 млн грн), «Промінвестбанк» (550 млн грн), «ПриватБанк» (294 млн грн) і «Креді Агріколь Банк» (274 млн грн).
Найпотужніший удар по банках завдала девальвація гривні. «З одного боку, «мінус» — це результат переоцінки «короткої» валютної позиції, з іншого — ефект формування резервів (вони відносяться на збитки. — Авт.) під валютні кредити внаслідок збільшення чистого кредитного ризику за ним. В результаті і нашим банком також був отриманий збиток, хоча сама операційна діяльність була прибутковою», — запевнив член правління «ОТП Банку»Тарас Проць.
Хоча через обвал курсу гривні багато банків опинилися на межі порушення ключових економічних нормативів (це загрожує не тільки перевірками Нацбанку, а й відкликанням ліцензії), однак головною проблемою все-таки стали неплатежі. Багато позичальників почали порушувати графіки погашення кредитів, в першу чергу валютних, хоча і гривневі позики платили гірше. Це стосується як людей, так і підприємств.
Згідно з офіційною статистикою, частка неповернень в загальному обсязі кредитів (населення і компаній) за перший квартал виросла з 7,7 % до 9,3 %. Неофіційно ж фінансисти говорять про те, що вона досягла 50-55%. «Кредитна дисципліна стала гірше. Прострочення є по всій Україні, але самий проблемний регіон сьогодні — це Крим. Питання стабільності гривні і банківської системи стоїть гостро», — зазначив у бесіді з заступник голови правління «УкрСиббанку» Костянтин Лежнин.
Ще одна причина зростання банківських збитків — це паніка вкладників. «Відтік депозитів спровокував підвищення процентних ставок, яке банки робили вже на шкоду собі», — сказав заступник голови правління «Укргазбанку» Станіслав Шлапак.
Заробляли ж у першому кварталі, як і колись, на кредитуванні. «Порядку 70 % прибутку — це відсотки за кредитними операціями, — підтвердив нам голова правління «Райффайзен Банку Аваль» Володимир Лавренчук. — Така тенденція в більшості банків, і поки, думаю, цей вид заробітку буде лідирувати».
Неофіційно фінансисти визнають, що левову частку доходів отримали по кредитах, виданих до 2014 року. Оскільки нові позики цього року видавали дуже рідко і в невеликих об’ємах: по-перше, через відтік депозитів населення (тобто брак грошей), а по-друге, через тотальні неплатежі за раніше виданими позиками. Деякі банки не просто перестали відкривати людям нові кредитні ліміти на картках, а й почали скорочувати або згортати відкриті торік лінії.
Банкам з великими філіальними мережами ще вдавалося заробляти на комісійних, в першу чергу з комунальних і карткових платежів населення. «Ми, наприклад, приблизно 30 % доходу отримали від комісійних. Ті ж валютні операції були настільки прибуткові», — зазначив Костянтин Лежнин.
Щоб покрити збитки, банки знову почали закривати малоприбуткові відділення та звільняти персонал. Деякі пішли на скорочення зарплат — від 5 % до 10 %. «Фінустанови, і ми в тому числі, прагнуть зменшити адміністративні витрати», — сказав Станіслав Шлапак.
Чиновники розраховують, що банки почнуть рятувати їхні власники. У кредитному меморандумі, підписаному Україною з МВФ, йдеться, що до середини липня Нацбанк проведе стрес-тести 15 найбільших банків країни, а ще 20 фінустанов проінспектує до жовтня. Однак приблизну оцінку втрат нашої банківської системи від девальвації гривні та нестабільності в економіці глава НБУ Степан Кубів дав уже наприкінці минулого тижня — від 50 млрд до 60 млрд гривень. Саме на цю суму акціонерам доведеться збільшити капітали своїх «дітищ».
У самих банках такі оцінки поки не коментують, хоча і визнають, що в нинішній ситуації в країні отримання додаткових грошових вливань від господарів — практично нереальне завдання. Так що вибір у фінансистів залишиться небагатий: або об’єднуватися з більш вдалими колегами, або згортати свою діяльність.
Банкіри не вірять у природне збільшення своїх заробітків до кінця року. «Мій прогноз, на жаль, негативний. Принаймні в короткостроковій перспективі. Подивіться самі: кредитують банки сьогодні в обмеженому масштабі, бізнес перебуває в підвішеному стані, а ставки високі (люди депозити несуть, але не так активно, як до кризи). Хоча кредитування потребують всі галузі економіки, але хто потягне такі ставки? 22-25 % річних бізнес платити не в силах, хоча є відсотки і вище», — підкреслив Костянтин Лежнин.
Важливий фактор — збитки в Криму. З одного боку, навряд чи банкам вдасться домогтися погашення кредитів, виданих на півострові. А з іншого — їм доведеться зафіксувати в балансах прямі втрати в цьому регіоні: збитки через захоплення відділень (нерухомості, що належала банкам) та майна в них. Це і банкомати з касами, які зараз не дає вивезти з кримських відділень нова влада, та готівкові кошти в сховищах, що опинилися в чужих руках. «Боюся, що за результатами цього року банківська система покаже збитки. Хоча, звичайно ж, все залежатиме від того, як справи підуть у другому півріччі. Якщо будуть різкі поліпшення, в чому я сумніваюся, то можна буде говорити про нулі або невеликий прибуток», — резюмував Станіслав Шлапак.
Рівність
За підсумками першого кварталу цього року 181 банк України показав сукупний збиток на рівні 1,99 млрд грн. Для порівняння: на 1 січня 2014 вони зафіксували прибуток в 1,43 млрд грн, а за січень-березень 2013 року — 334 890 000 грн.
П’ятірку ж найбільш прибуткових склали по два банки з російським і західним капіталом і один наш. На першому місці опинився «ВТБ Банк», який показав прибуток в 1,3 млрд грн, а за ним пішли «Сітібанк» (619 млн грн), «Промінвестбанк» (550 млн грн), «ПриватБанк» (294 млн грн) і «Креді Агріколь Банк» (274 млн грн).
Найпотужніший удар по банках завдала девальвація гривні. «З одного боку, «мінус» — це результат переоцінки «короткої» валютної позиції, з іншого — ефект формування резервів (вони відносяться на збитки. — Авт.) під валютні кредити внаслідок збільшення чистого кредитного ризику за ним. В результаті і нашим банком також був отриманий збиток, хоча сама операційна діяльність була прибутковою», — запевнив член правління «ОТП Банку»Тарас Проць.
Хоча через обвал курсу гривні багато банків опинилися на межі порушення ключових економічних нормативів (це загрожує не тільки перевірками Нацбанку, а й відкликанням ліцензії), однак головною проблемою все-таки стали неплатежі. Багато позичальників почали порушувати графіки погашення кредитів, в першу чергу валютних, хоча і гривневі позики платили гірше. Це стосується як людей, так і підприємств.
Згідно з офіційною статистикою, частка неповернень в загальному обсязі кредитів (населення і компаній) за перший квартал виросла з 7,7 % до 9,3 %. Неофіційно ж фінансисти говорять про те, що вона досягла 50-55%. «Кредитна дисципліна стала гірше. Прострочення є по всій Україні, але самий проблемний регіон сьогодні — це Крим. Питання стабільності гривні і банківської системи стоїть гостро», — зазначив у бесіді з заступник голови правління «УкрСиббанку» Костянтин Лежнин.
Ще одна причина зростання банківських збитків — це паніка вкладників. «Відтік депозитів спровокував підвищення процентних ставок, яке банки робили вже на шкоду собі», — сказав заступник голови правління «Укргазбанку» Станіслав Шлапак.
Заробляли ж у першому кварталі, як і колись, на кредитуванні. «Порядку 70 % прибутку — це відсотки за кредитними операціями, — підтвердив нам голова правління «Райффайзен Банку Аваль» Володимир Лавренчук. — Така тенденція в більшості банків, і поки, думаю, цей вид заробітку буде лідирувати».
Неофіційно фінансисти визнають, що левову частку доходів отримали по кредитах, виданих до 2014 року. Оскільки нові позики цього року видавали дуже рідко і в невеликих об’ємах: по-перше, через відтік депозитів населення (тобто брак грошей), а по-друге, через тотальні неплатежі за раніше виданими позиками. Деякі банки не просто перестали відкривати людям нові кредитні ліміти на картках, а й почали скорочувати або згортати відкриті торік лінії.
Банкам з великими філіальними мережами ще вдавалося заробляти на комісійних, в першу чергу з комунальних і карткових платежів населення. «Ми, наприклад, приблизно 30 % доходу отримали від комісійних. Ті ж валютні операції були настільки прибуткові», — зазначив Костянтин Лежнин.
Щоб покрити збитки, банки знову почали закривати малоприбуткові відділення та звільняти персонал. Деякі пішли на скорочення зарплат — від 5 % до 10 %. «Фінустанови, і ми в тому числі, прагнуть зменшити адміністративні витрати», — сказав Станіслав Шлапак.
Чиновники розраховують, що банки почнуть рятувати їхні власники. У кредитному меморандумі, підписаному Україною з МВФ, йдеться, що до середини липня Нацбанк проведе стрес-тести 15 найбільших банків країни, а ще 20 фінустанов проінспектує до жовтня. Однак приблизну оцінку втрат нашої банківської системи від девальвації гривні та нестабільності в економіці глава НБУ Степан Кубів дав уже наприкінці минулого тижня — від 50 млрд до 60 млрд гривень. Саме на цю суму акціонерам доведеться збільшити капітали своїх «дітищ».
У самих банках такі оцінки поки не коментують, хоча і визнають, що в нинішній ситуації в країні отримання додаткових грошових вливань від господарів — практично нереальне завдання. Так що вибір у фінансистів залишиться небагатий: або об’єднуватися з більш вдалими колегами, або згортати свою діяльність.
Банкіри не вірять у природне збільшення своїх заробітків до кінця року. «Мій прогноз, на жаль, негативний. Принаймні в короткостроковій перспективі. Подивіться самі: кредитують банки сьогодні в обмеженому масштабі, бізнес перебуває в підвішеному стані, а ставки високі (люди депозити несуть, але не так активно, як до кризи). Хоча кредитування потребують всі галузі економіки, але хто потягне такі ставки? 22-25 % річних бізнес платити не в силах, хоча є відсотки і вище», — підкреслив Костянтин Лежнин.
Важливий фактор — збитки в Криму. З одного боку, навряд чи банкам вдасться домогтися погашення кредитів, виданих на півострові. А з іншого — їм доведеться зафіксувати в балансах прямі втрати в цьому регіоні: збитки через захоплення відділень (нерухомості, що належала банкам) та майна в них. Це і банкомати з касами, які зараз не дає вивезти з кримських відділень нова влада, та готівкові кошти в сховищах, що опинилися в чужих руках. «Боюся, що за результатами цього року банківська система покаже збитки. Хоча, звичайно ж, все залежатиме від того, як справи підуть у другому півріччі. Якщо будуть різкі поліпшення, в чому я сумніваюся, то можна буде говорити про нулі або невеликий прибуток», — резюмував Станіслав Шлапак.
Рівність
Теґі:
