Якось непомітно минула 5-та річниця (чи роковини?) з дня президентських виборів 2010 р. Ці вибори запустили пекельний механізм, який і привів всіх нас до сьогоднішньої війни та різкого погіршення нашого рівня життя. І слід сказати прямо: винні у цьому ми – виборці.
Незнання законів не звільняє від відповідальності, відсутність здорового політичного глузду теж нічого не міняє.
Із усіх можливих варіантів, що були нам запропоновані до другого туру 7 лютого 2010 р. ми вибрали два: це – поганий і дуже поганий. У кінцевому результаті вибрали дуже поганий.
Таке враження, що нація в лютому 2010 р. вирішила вчинити колективне самогубство. Але помилка була зроблена все ж під час першого туру виборів 17 січня 2010 р. Саме тоді ми позбавили себе можливості мати добрий варіант вибору в другому турі.
Що треба зробити?
По-перше, визнати помилку.
По-друге, не повторити її знову.
Важливо нарешті звертати увагу не на слова, а на діла всіх, хто бажає отримати з наших рук перепустку у владу. І вирішити остаточно, що ми хочемо мати від влади: кладовище чи процвітання?

Микола Будченко для «Європейської України»