Харківщина. Українські успіхи створюють тріщини в російському інформаційному просторі
Українські успіхи на напрямку Харків-Ізюм створюють тріщини в російському інформаційному просторі та підривають довіру до російського командування настільки, як не спостерігалося після невдалої переправи через річку (Сіверський Донець - примітка перекладача) в середині травня.
Українські військові офіційні особи заявили, що 8 вересня українські сили просунулися на 50 км углиб російських оборонних позицій на північ від Ізюму, але, зокрема, Міністерство оборони Росії не зробило жодних заяв щодо наступу України у Харківській області.
Українські успіхи та мовчання Міноборони Росії спонукали багатьох російських блогерів критикувати та обговорювати нездатність Росії зберегти контроль над містом Балаклія, приблизно за 44 км на північний захід від Ізюму.
Деякі блогери стверджували, що російські війська повністю або частково вийшли з Балаклії в повному порядку, тоді як інші скаржилися, що українські війська вибили росіян із населеного пункту.
Інші зазначили, що підрозділи Росгвардії, що діють у цьому районі, не координували свою оборону або не мали достатніх артилерійських можливостей, щоб запобігти українським контратакам у цьому районі.
Воєнні блогери попереджали про підготовку українського контрнаступу на північний захід від Ізюма за кілька днів, а деякі зазначали, що російське командування не підготувалося до «очевидних і передбачуваних» українських контрнаступів.
Інші зазначили, що українські сили «цілком переграли» російське військове командування в Балаклії, тоді як інші закликали читачів почекати з обговоренням російських втрат і утриматися від критики, доки російські сили не стабілізують лінію фронту.
2. Нинішній тон та масштаби критики російських блогерів перегукуються з реакцією Росії на втрату великої кількості бронетехніки внаслідок невдалої переправи через річку у Білогорівці Луганської області у травні.
Тоді ISW підрахував, що катастрофічні втрати, завдані росіянам через некомпетентність, підірвали довіру проросійських блогерів, викликавши критику військових дій Росії.
Російські блогери та користувачі соціальних мереж отримали доступ до супутникових знімків, на яких видно величезні втрати російської військової техніки, що змусило багатьох коментувати некомпетентність російських військових та аналізувати те, що відбувається на тактичному рівні.
Міноборони Росії не прокоментувало ситуацію, що викликало зростаючі сумніви щодо перспектив Росії в Україні.
3. Міноборони Росії повторило свою інформаційну помилку у Білогорівці, не висвітливши ситуацію у Харківській області та не сформулювавши бажаний наратив, залишивши блогерам заповнити цю прогалину критикою російських сил.
Міноборони Росії заявило лише про знищення українського складу боєприпасів у Балаклії.
Деякі блогери скаржилися, що Міноборони Росії вчасно не захопило інформаційний простір, щоб запобігти поширенню інформації з українських соціальних мереж на російських каналах Telegram, що призвело до недовіри серед російської аудиторії.
Блогери значною мірою підтримали наративи Міноборони Росії про повний провал українського контрнаступу на Херсонщині лише за кілька днів до українського прориву на Харківщині.
Таке зрушення у сприйнятті блогерами прогресу Росії в Україні можна частково пояснити недоліками російської інформаційної стратегії воєнного часу, а саме:
• Міноборони Росії важко справляється з несподіваними українськими операціями, тому що його інформаційна стратегія заснована на представленні російського вторгнення в Україну як простої і бездоганної операції.
Це сприяє недостатньому розумінню ситуації у Кремлі та у російському медіапросторі.
• Міноборони Росії потрібен значний час для розробки та поширення хибних наративів у російському інформаційному просторі.
Кремль і Міноборони Росії успішно зробили це до довгоочікуваного українського контрнаступу на півдні, і блогери в основному слідували кремлівської лінії.
Міноборони Росії не мало готової версії української операції в Харківській області.
• Блогери ділитимуться і просуватимуть кадри та зображення бойових дій, несприятливі для російських сил, які домінуватимуть у висвітленні у російському інформаційному просторі, якщо Міноборони Росії не задіє свої власні ЗМІ.
4. Ключові висновки
Українські успіхи на напрямку Харків-Ізюм створюють тріщини в російському інформаційному просторі та підривають довіру до російського командування настільки, як не спостерігалося після невдалої переправи через річку в середині травня.
8 вересня українські сили в Харківській області під час контрнаступу зупинилися за 20 кілометрів від ключового логістичного вузла Росії в Куп'янську.
Українські сили, найімовірніше, захоплять Куп'янськ протягом наступних 72 годин, що серйозно погіршить, але не повністю переріже російські наземні лінії постачання до Ізюму.
Українські сили продовжують завдавати ударів по російським лініям постачання, пунктам управління та складам боєприпасів у Херсонській області.
Російська окупаційна влада продовжує посилювати репресії та фільтраційні заходи для протидії українським партизанам та диверсантам.
Російські війська провели обмежені наземні атаки на всьому Східному напрямку.
Institute for the Study of War
Переклад Августин Волошин
Агія Загребельська
Українські військові офіційні особи заявили, що 8 вересня українські сили просунулися на 50 км углиб російських оборонних позицій на північ від Ізюму, але, зокрема, Міністерство оборони Росії не зробило жодних заяв щодо наступу України у Харківській області.
Українські успіхи та мовчання Міноборони Росії спонукали багатьох російських блогерів критикувати та обговорювати нездатність Росії зберегти контроль над містом Балаклія, приблизно за 44 км на північний захід від Ізюму.
Деякі блогери стверджували, що російські війська повністю або частково вийшли з Балаклії в повному порядку, тоді як інші скаржилися, що українські війська вибили росіян із населеного пункту.
Інші зазначили, що підрозділи Росгвардії, що діють у цьому районі, не координували свою оборону або не мали достатніх артилерійських можливостей, щоб запобігти українським контратакам у цьому районі.
Воєнні блогери попереджали про підготовку українського контрнаступу на північний захід від Ізюма за кілька днів, а деякі зазначали, що російське командування не підготувалося до «очевидних і передбачуваних» українських контрнаступів.
Інші зазначили, що українські сили «цілком переграли» російське військове командування в Балаклії, тоді як інші закликали читачів почекати з обговоренням російських втрат і утриматися від критики, доки російські сили не стабілізують лінію фронту.
2. Нинішній тон та масштаби критики російських блогерів перегукуються з реакцією Росії на втрату великої кількості бронетехніки внаслідок невдалої переправи через річку у Білогорівці Луганської області у травні.
Тоді ISW підрахував, що катастрофічні втрати, завдані росіянам через некомпетентність, підірвали довіру проросійських блогерів, викликавши критику військових дій Росії.
Російські блогери та користувачі соціальних мереж отримали доступ до супутникових знімків, на яких видно величезні втрати російської військової техніки, що змусило багатьох коментувати некомпетентність російських військових та аналізувати те, що відбувається на тактичному рівні.
Міноборони Росії не прокоментувало ситуацію, що викликало зростаючі сумніви щодо перспектив Росії в Україні.
3. Міноборони Росії повторило свою інформаційну помилку у Білогорівці, не висвітливши ситуацію у Харківській області та не сформулювавши бажаний наратив, залишивши блогерам заповнити цю прогалину критикою російських сил.
Міноборони Росії заявило лише про знищення українського складу боєприпасів у Балаклії.
Деякі блогери скаржилися, що Міноборони Росії вчасно не захопило інформаційний простір, щоб запобігти поширенню інформації з українських соціальних мереж на російських каналах Telegram, що призвело до недовіри серед російської аудиторії.
Блогери значною мірою підтримали наративи Міноборони Росії про повний провал українського контрнаступу на Херсонщині лише за кілька днів до українського прориву на Харківщині.
Таке зрушення у сприйнятті блогерами прогресу Росії в Україні можна частково пояснити недоліками російської інформаційної стратегії воєнного часу, а саме:
• Міноборони Росії важко справляється з несподіваними українськими операціями, тому що його інформаційна стратегія заснована на представленні російського вторгнення в Україну як простої і бездоганної операції.
Це сприяє недостатньому розумінню ситуації у Кремлі та у російському медіапросторі.
• Міноборони Росії потрібен значний час для розробки та поширення хибних наративів у російському інформаційному просторі.
Кремль і Міноборони Росії успішно зробили це до довгоочікуваного українського контрнаступу на півдні, і блогери в основному слідували кремлівської лінії.
Міноборони Росії не мало готової версії української операції в Харківській області.
• Блогери ділитимуться і просуватимуть кадри та зображення бойових дій, несприятливі для російських сил, які домінуватимуть у висвітленні у російському інформаційному просторі, якщо Міноборони Росії не задіє свої власні ЗМІ.
4. Ключові висновки
Українські успіхи на напрямку Харків-Ізюм створюють тріщини в російському інформаційному просторі та підривають довіру до російського командування настільки, як не спостерігалося після невдалої переправи через річку в середині травня.
8 вересня українські сили в Харківській області під час контрнаступу зупинилися за 20 кілометрів від ключового логістичного вузла Росії в Куп'янську.
Українські сили, найімовірніше, захоплять Куп'янськ протягом наступних 72 годин, що серйозно погіршить, але не повністю переріже російські наземні лінії постачання до Ізюму.
Українські сили продовжують завдавати ударів по російським лініям постачання, пунктам управління та складам боєприпасів у Херсонській області.
Російська окупаційна влада продовжує посилювати репресії та фільтраційні заходи для протидії українським партизанам та диверсантам.
Російські війська провели обмежені наземні атаки на всьому Східному напрямку.
Institute for the Study of War
Переклад Августин Волошин
Агія Загребельська
Теґі:
