Ціни почнуть зростати не відразу. На складах ще є певна кількість товарів, і китайці не будуть різко обривати виробництво. Втім, за рік вони можуть вирости на 5%. Особливо це буде відчутним в галузі електроніки. Комп'ютери MacBook менш ніж за 250 доларів невдовзі стануть історією.
Китай знижує оберти економіки, тож світ невдовзі відчує дефіцит товарів. Крім того, за кілька років продукція може подорожчати щонайменше на 15%.
Про це заявив голова компанії Li&Fung Брюс Розоквіц - фірми, яка контролює 4% експорту з КНР і спеціалізується на продажу високоточних товарів. З цим згодні й інші трейдери, які продають китайські товари по всьому світу.
Причина - рішення компартії про чергову зміну курсу. На думку експертів британського журналу Economist, економіка Китаю переживає переломний етап. Керівництво вирішило скоротити експорт і направити ресурси на внутрішній розвиток.
КНР, яка останнім часом демонструвала зростання ВВП на рівні 7-10% на рік, хоче поступитися цими показниками заради майбутнього. Країна вирішила збільшити оподаткування фірм, які працюють в експортних сферах, з 10% до 15% з прибутку.
Ці гроші повинні піти на розвиток наукових центрів та інфраструктури регіонів країни. Для Китаю це означатиме скорочення прибуткових сфер - легкої промисловості та збиральної електроніки. В останні роки саме ці сфери давали країні найбільше прибутків - майже 60% від загальної кількості надходжень у бюджет від торгівлі.
Для світу це може означати великі проблеми і можливості. Китай, який в останні десятиліття був майстернею світу, хоче самоусунутися з прибуткових ринків, отже, відразу виникне дефіцит багатьох товарів, і ціни на них підуть вгору.
Тепер, на думку Алана Ругерна з Економічного центру Бругель, епоха дешевих "Айфонів" піде в минуле, бо китайці не бажають витрачати на це свій потенціал.
Найбільше від цього можуть виграти Індія, Бангладеш, Індонезія та В'єтнам, куди, ймовірно, перенесуть заводи. Світова економіка може постраждати: китайська промислова пауза вже почалася, а виробництва в інших країнах треба ще створити.

Майстерня світу
На думку аналітиків центру "Спадщина", Китай за останні 50 років пережив кілька великих економічних трансформацій. Спочатку його економіка закрилася, і Мао Цзедун намагався здійснити модернізацію самотужки.
За цей час, за оцінками Світового банку, країна втратила приблизно 15% природних ресурсів і не дуже просунулася на шляху промислового розвитку.
Потім почався етап стрімкого розкриття кордонів і торгівлі. Тоді Китай створив майже неперервну смугу підприємств довжиною 500 кілометрів на південь від міста Гуанчжоу. Вони спеціалізувалися на виробництві одягу та іграшок. За даними Пекіна, через кілька років ці підприємства почали давати по 200-300% прибутків.
"Створення вільних економічних зон на узбережжі, де закордонні інвестиції перерозподілялися державою, стало одним із стимулів розвитку країни", - вважає співробітник Інституту народно-господарчого прогнозування РАН Яків Паппе.
Такі реформи дозволили Китаю підійти до економічної кризи з внеском до світового виробництва на рівні 16,2%, випередивши усіх регіональних конкурентів і трохи недотягуючи до рівня країн ЄС.
У цей час стрімко розвивалася прибережна частина Китаю, яка, за оцінками Credit Suisse Group AG, зосередила в собі 58% усього національного виробництва.
Американські експерти, однак, вважали, що китайці мають своєрідний підхід до статистики, і тому їхні показники не є такими надійними. Проте реальність нового економічного дива заперечити ніхто не міг. За 2009 рік країна дозволила собі витратити більше 2 трильйонів доларів на купівлю іноземних активів.
Проте саме ця неконтрольована експансія та недорозвиненість материкової частини Китаю призвела до нового повороту в питанні економічного розвитку країни.

Подивитися вглиб
У 2010 році на зборах народних представників Китаю голова компартії Ху Цзіньтао закликав стримати розвиток економіки, адже вона може перегрітися і вибухнути.
Ріст ВВП країни на рівні 9% в кризові роки викликав занепокоєння в аналітиків та керівництва країни. На думку експерта Центру соціально-економічних досліджень Дмитра Боярчука, перегрівання китайської економіки може призвести до другої хвилі кризи, якої так бояться на заході.
Саме тому керівництво Китаю вирішило для початку обмежити інвестиційну повінь в певних галузях. Уряд ускладнив інвестування в легку промисловість, електроніку та автомобілебудування. Прибутки цих компаній за 2010 рік упали одразу на 13%.
Одночасно ці галузі були обмежені в міжнародній торгівлі. Торгівельне сальдо країни за підсумками 2010 року впало із 196 мільярдів доларів до 180 мільярдів доларів, хоча в 2009 році експорт зростав на 9,8%.
Крім того, введення додаткових податків збільшить навантаження на експортні підприємства. В результаті, за прогнозами МВФ, зростання ВВП країни впаде в 2011 році приблизно на 0,4%.
На думку Ругерна, Китай готується до нового промислового стрибка. "Зекономлені гроші підуть на розвиток наукоємних галузей. За 2010 рік Китай вийшов на друге місце за реєстрацією патентів у світі. Тепер йому залишилося небагато, аби наздогнати США", - пояснив експерт "Економічній правді".
Пекін прагне використати ці надбання і створити власну фундаментальну науку. За гроші держави в 2010 році більше 200 тисяч талановитих студентів навчаються в найкращих освітніх центрах планети. Крім того, в материкових провінціях хочуть побудувати великі технопарки, які стануть основою для виробництва та досліджень.
Нарешті Пекін прагне переоснастити свою армію за останнім словом техніки і створити великий флот. А на це будуть потрібні колосальні кошти. Зараз КНР хоче взяти ці гроші з експортних галузей економіки. В доктрині розвитку до 2015 року витрати на китайську армію мають зрости до 4 трильйонів юанів.
Не останнім фактором, який спричинив таку модернізацію, стала напружена ситуація в робітничому середовищі. Стрімка урбанізація східних регіонів виснажила центральний Китай. За десять років ці території втратили чверть молоді, і тепер внутрішнім провінціям треба повернути привабливість.
Крім того, середній дохід китайської сім'ї становить 740 доларів на місяць, що досить багато порівняно з сусідами. Китайці можуть купити більше, а промисловість все ще спрямована на експорт, і тому не задовольняє їхніх потреб.

Дешева техніка зникає
Для світової економіки всі ці зміни означають звуження ринку одягу, іграшок та електроніки. На думку оглядачів NBC, Китай дає 40% загального світового виробництва в цих галузях, і замінити його немає кому.
Експерти вважають, що ціни почнуть зростати не відразу. На складах ще є певна кількість товарів, і китайці не будуть різко обривати виробництво. Втім, за рік ціни можуть вирости на 5%. Особливо це буде відчутним в галузі електроніки. Комп'ютери MacBook менш ніж за 250 доларів невдовзі можуть стати історією.
Потім процес піде швидше, підприємства будуть закриватися, а замінити їх не буде кому. За останні роки китайські компанії, які працюють за західними ліцензіями, витіснили з ринку більшість конкурентів через великі масштаби і низьку зарплату.
У 2009 році ціни на електронне обладнання почали зростати. Тоді великі компанії вважали, що криза подолана і настав час оновлювати технічні парки підприємств. За даними Economist, з 2008 року товари сектора подорожчали на 10%.
Згодом вони почали падати, адже відновлення економіки виявилося не таким швидким, як здавалося. Зараз знову формується новий тренд на збільшення ціни, адже китайські комп'ютери і устаткування ніхто не може виробляти в такій кількості.
Надія на те, що естафету Китаю підхоплять країни регіону, примарна. Для початку великого виробництва там не вистачає інфраструктурних об'єктів і населення. На створення схожих умов Китаю знадобилося п'ять років. Проте інвестиції вже не потечуть рікою - в посткризовому світі їх будуть вкладати більш обережно.
Крім того, стрімкий потік товарів з Китаю стримував світову інфляцію. Товари були дешевими і піднімали купівельну спроможність громадян в розвинених країнах. Тепер, коли ціни на вироби електроніки та легкої промисловості почнуть зростати, це неодмінну призведе до здешевлення майже всіх національних валют.

Олеся Стародубова
Джерело: "Економічна правда"