Книга «В’ячеслав Чорновіл: дух, що тіло рве до бою»
Багато українців внесли свій вклад в боротьбу за права українського народу та становлення України, як держави. Та, як наголошує доктор історичних наук, професор кафедри політичних наук Київського національного університету будівництва і архітектури Василь Деревінський, «З-поміж багатьох відомих людей, чий внесок в українське національне відродження та утвердження державності треба й необхідно вивчати, виразно окреслюється постать В’ячеслава Чорновола». Важко не погодитися з цим твердженням, адже біографія цього великого українця, дисидента, правозахисника, журналіста, політика доволі мало висвітлена в літературі на сьогодні.
Деревінський вже давно досліджує діяльність Чорновола та опублікував не одну працю, присвячену його постаті. Ось і нещодавно видавництво «Віват» видало його чергову книжку «В’ячеслав Чорновіл: дух, що тіло рве до бою», яка ввійшла до серії «Гордість нації».
На її сторінках Деревінський розповідає читачеві про життя В’ячеслава Чорновола розпочинаючи з дитинства і молодих років. Акцентує увагу на формуванні його суспільно-політичних поглядів та розказує, які чинники на них вплинули. Звичайно, автор не оминає увагою його ув’язнення і заслання, участь в організації правозахисних, громадсько-політичних об’єднань, створенні Народного Руху України, перетворенні його на партію. Окремо приділено увагу роботі Чорновола на посаді голови Львівської обласної ради, його участі в президентських виборах та парламентській діяльності.
Прикметно, що в книжці В’ячеслав Чорновіл постає перед читачем звичайною людиною, яка попри неабиякі аналітичні здібності та вдумливість може помилятися. Причому не тільки в молоді, а й у зрілі роки. Деревінський не романтизує постать Чорновола, а прагне бути максимально неупередженим. З іншого боку, автор не оминає увагою його цілеспрямованість, багатогранність та неабияку продуктивність. Адже він встиг зробити багато справ – був редактором та літературним критиком, ініціював заснування Української Гельсінської спілки та очолював Народний Рух України, був відомим політиком, одним із претендентів на посаду президента у 1991 та членом української делегації у Парламентській Асамблеї Ради Європи.
Читаючи книжку Деревінського, читач може переконатися, що постать Чорновола є символом політичного інакодумства, боротьби проти тоталітарного режиму. Його життєпис – це розповідь про повсякчасну боротьбу попри «сімейні обставини, побутові умови, сприйняття в суспільстві чи протидію влади». Автор нагадує, що «В’ячеслав Чорновіл як особистість є моральним авторитетом нині й прикладом для наступних поколінь».
Структурно біографія «В’ячеслав Чорновіл: дух, що тіло рве до бою» складається зі вступу, чотирьох розлогих розділів та післямови. У тексті міститься багато виносок із посиланнями на джерела. Читач має змогу переконатися, яке глибоке дослідження життя Чорновола провів Деревінський. Незважаючи на доволі великий обсяг, насиченість фактами та сухуватість тексту, книжка читається доволі легко.
Окремо потрібно відзначити ошатність видання. Книжка оформлена в тверду палітурку. Текст надруковано зручним для читання шрифтом на білосніжному папері. Окрім того, видання наповнене чорно-білими світлинами, які гармонійно доповнюють матеріал.
Попри те, що книжка розрахована на широке коло читачів, яким цікава історія України та її визначні постаті, першочергово, вона має всі шанси зацікавити істориків та політологів.
Микола Петращук
Деревінський вже давно досліджує діяльність Чорновола та опублікував не одну працю, присвячену його постаті. Ось і нещодавно видавництво «Віват» видало його чергову книжку «В’ячеслав Чорновіл: дух, що тіло рве до бою», яка ввійшла до серії «Гордість нації».
На її сторінках Деревінський розповідає читачеві про життя В’ячеслава Чорновола розпочинаючи з дитинства і молодих років. Акцентує увагу на формуванні його суспільно-політичних поглядів та розказує, які чинники на них вплинули. Звичайно, автор не оминає увагою його ув’язнення і заслання, участь в організації правозахисних, громадсько-політичних об’єднань, створенні Народного Руху України, перетворенні його на партію. Окремо приділено увагу роботі Чорновола на посаді голови Львівської обласної ради, його участі в президентських виборах та парламентській діяльності.
Прикметно, що в книжці В’ячеслав Чорновіл постає перед читачем звичайною людиною, яка попри неабиякі аналітичні здібності та вдумливість може помилятися. Причому не тільки в молоді, а й у зрілі роки. Деревінський не романтизує постать Чорновола, а прагне бути максимально неупередженим. З іншого боку, автор не оминає увагою його цілеспрямованість, багатогранність та неабияку продуктивність. Адже він встиг зробити багато справ – був редактором та літературним критиком, ініціював заснування Української Гельсінської спілки та очолював Народний Рух України, був відомим політиком, одним із претендентів на посаду президента у 1991 та членом української делегації у Парламентській Асамблеї Ради Європи.
Читаючи книжку Деревінського, читач може переконатися, що постать Чорновола є символом політичного інакодумства, боротьби проти тоталітарного режиму. Його життєпис – це розповідь про повсякчасну боротьбу попри «сімейні обставини, побутові умови, сприйняття в суспільстві чи протидію влади». Автор нагадує, що «В’ячеслав Чорновіл як особистість є моральним авторитетом нині й прикладом для наступних поколінь».
Структурно біографія «В’ячеслав Чорновіл: дух, що тіло рве до бою» складається зі вступу, чотирьох розлогих розділів та післямови. У тексті міститься багато виносок із посиланнями на джерела. Читач має змогу переконатися, яке глибоке дослідження життя Чорновола провів Деревінський. Незважаючи на доволі великий обсяг, насиченість фактами та сухуватість тексту, книжка читається доволі легко.
Окремо потрібно відзначити ошатність видання. Книжка оформлена в тверду палітурку. Текст надруковано зручним для читання шрифтом на білосніжному папері. Окрім того, видання наповнене чорно-білими світлинами, які гармонійно доповнюють матеріал.
Попри те, що книжка розрахована на широке коло читачів, яким цікава історія України та її визначні постаті, першочергово, вона має всі шанси зацікавити істориків та політологів.
Микола Петращук