Конституційний суд України розпочав закриту частину слухання справи за поданням 252 народних депутатів про конституційність закону про внесення зміни до Основного закону від 2004 року (закон про так звану політреформу).
Сьогодні на відкритій частині слухань КС заслухав сторони і досліджував матеріали справи. При цьому, всі сторони процесу заявили єдину позицію про те, що при прийнятті цього закону було порушено конституційну процедуру.
Зокрема, представники 252 народних депутатів, які є авторами подання, народні депутати Владислав Забарський і Дмитро Шпенов підтвердили клопотання про визнання цього закону неконституційним. При цьому вони наголосили, що закон 2222 на сьогоднішній день є чинним.
Представник Верховної Ради Наталія Вілламова заявила, що зміни, які було внесено в текст законопроекту, вплинули на його реальний зміст. Представник Президента в КС Олена Лукаш зауважила, що ці зміни були "істотними і принциповими".
А представник Кабінету міністрів у КС Володимир Вознюк заявив, що рішення КС в тому числі, висновок щодо законопроектів про внесення змін до Конституції, є обов'язковим до виконання Верховною Радою.

ПР: Закон № 2222 є чинним
Як відомо, раніше багато юристів і законодавців, в тому числі авторитетний експерт з конституційного права Віктор Мусіяка, говорили про те, що закон про внесення змін до Конституції має особливий статус і втрачає свою чинність після того, як його положення стають "тілом Конституції". Сьогодні ж у ході відкритої частини засідання КС регіонал Валерій Забарський, який представляє інтереси 252 депутатів, що звернулися в КС щодо конституційності політреформи, зазначив, що закон № 2222 про політреформу є чинним на сьогоднішній день і підлягає розгляду на предмет його конституційності.
"Те, що ви (Конституційний суд) відкрили подання, підтверджує, що ви маєте право розглядати цей закон на предмет конституційності", - заявив він, відповідаючи на питання судді-доповідача Сергія Вдовиченка, чи є на сьогодні закон чинним, після того як його положення стали текстом Конституції.
Народний депутат Дмитро Шпенов (фракція ПР) також зазначив, що цей закон є чинним і може бути предметом розгляду у КС. Свою думку депутат аргументував тим, що на сьогоднішній день до цього закону не було застосовано жодну із законодавчих підстав, після чого закон втратив би дію. Зокрема, такими підставами є завершення терміну дії, втрата дії у разі визнання її Конституційним судом неконституційною, а також у разі прийняття нового закону. "Закон 2222 з 1 січня 2006 року є чинним", - наголосив Шпенов.

Що буде з чинним законодавством?
У ході відкритої частини засідання КС автори клопотання про скасування політреформи 2004 року зазначили, що поки не можуть відповісти на питання, що буде з тим законодавством, яке було прийнято відповідно до цих змін у Конституцію. Питання про те, що буде з тією законодавчою базою, яку було прийнято на основі нової редакції Конституції, на засіданні Конституційного суду підняв суддя Віктор Шишкін. "Ви вже думали про вашу подальшу діяльність щодо того, а що ж робити з чинним законодавством, яке не буде відповідати конституційним положенням?", - поставив він питання народному депутату Валерію Забарському.
Забарський не зміг відповісти на дане питання. "Я уповноважений відповідати і представляти тут конституційне подання і в ньому ставиться питання про порушення процедури (прийняття змін до Основного закону), визначеної самою Конституцією", - сказав він. "Це основне питання, яке повинно бути з'ясовано сьогодні на засіданні", - додав депутат.
А коли суддя КС Віктор Шишкін запитав у депутатів, чи усвідомлюють вони, що в разі скасування закону № 2222 доведеться вносити зміни в величезний обсяг чинних законів та інших актів, прийнятих на основі нової редакції Конституції, Забарський зазначив, що зміни до Конституції розбалансували систему влади в Україні, тому в них все одно необхідно вносити зміни. "Після прийняття політреформи 2004 року система державної влади в Україні була серйозно розбалансована і ми отримали багато негативних наслідків, втратили ту повноцінну Конституційну конструкцію, яка була визнана Венеціанською комісією як найкраща", - наголосив регіонал.

Закон № 2222 перед прийняттям було змінено
Головний науковий консультант відділу зв'язків з органами правосуддя апарату Верховної Ради Наталія Віланова сьогодні розповіла суддям КС, що до тексту закону № 2222 про політреформу перед остаточним прийняттям було внесено зміни, які змінили його реальний зміст. Віланова зазначила, що поправки були різними. Зокрема, окремі поправки були редакційними, а інші полягали в тому, що Верховна Рада відмовилася від внесення певних змін.
Водночас, за словами наукового консультанта, в текст закону було внесено нові норми. Зокрема, зауважила вона, якщо попередньо схвалений КС законопроект містив норму про те, що половина складу Національного банку України та голова Служби безпеки України тільки призначалися президентом, то в остаточному варіанті главі держави надавалося право і звільняти їх.
Крім того, у попередньо схваленому законопроекті КС містилася норма про те, що народних депутатів позбавляли мандату не тільки у разі виходу з фракції, але й у випадку виключення, наголосила Віланова. "Тобто присутня певна кореляція змісту правової норми, яка була у змісті законопроекту. Ми повинні визнати, що дані норми впливають на реальний зміст законопроекту, у зв'язку з чим ці норми повинні бути подані на додаткове висновок у КС", - зауважила Головний науковий консультант відділу зв'язків з органами правосуддя апарату парламенту.

Венеціанська комісія попереджала
Під час усних слухань КС щодо конституційності політреформи 2004 року суддя-доповідач у цій справі Сергій Вдовиченко зазначив, що Венеціанська комісія ще в 2005 році заявляла, що зміни до Конституції України від 8 грудня 2004 року було прийнято з порушенням процедури.
"Хоча Конституційна реформа тривала кілька років, закон від 8 грудня 2004 року (№ 2222-IV) про внесення змін було прийнято поспішно з метою вирішення гострої політичної кризи", - процитував Вдовиченко висновок Венеціанської комісії від 13 червня 2005 року щодо конституційної реформи України. Він також зазначив, що Парламентська Асамблея Ради Європи у 2005 році також висловлювала стурбованість, що Конституційна реформа в Україні здійснена без дотримання необхідних процедур, і рекомендувала Україні виправити ці помилки.
Також Вдовиченко нагадав, що свої висновки щодо конституційності внесення змін до Основного Закону висловили також Президент України, прем'єр-міністр, Міністерство юстиції, наукові та навчальні заклади України. Зокрема, Президент України і прем'єр-міністр у своїх висновках вказали, що закон № 2222 було прийнято без дотримання необхідних процедур, зокрема - не було висновку Конституційного суду.
Нагадаємо, раніше видання Дзеркало тижня, посилаючись на своє інформоване джерело, повідомило, що суд готується зафіксувати факт порушення статті 159 Конституції і на підставі статті 152 тієї ж Конституції визнати закон № 2222, яким було введено в дію нову редакцію Основного закону, неконституційним.
До цього видання Дело зазначило, що напередодні голосування в Конституційному суді сталася серйозна кадрова чистка: з'їзд суддів України на позачерговому з'їзді звільнив, як писало Дело, "неблагонадійних" для влади чотирьох суддів КС. Також видання зазначило, що повернення до президентсько-парламентської форми правління відбудеться до 19 жовтня - це крайній термін, який відведений Конституційному Суду для оцінки законності політреформи 2004 року.

***
8 грудня 2004 Верховна Рада прийняла закон Про внесення змін до Конституції України № 2222-IV, який передбачає перехід від президентсько-парламентської до парламентсько-президентської форми правління, формування уряду коаліцією депутатських фракцій, продовження терміну повноважень парламенту до 5 років.
Чинна Конституція України прийнята 28 червня 1996 року. Внесені у 2004 році зміни до Основного закону набули чинності в 2006 році.

Джерело: http://ua.korrespondent.net