Корсари в Ічні
В останні дні в мережі активно обговорюється можливе використання Росією безпілотних літальних апаратів (БПЛА) для того щоб нанести удар по ічнянським складам.
У цієї версії є багато критиків, основним аргумент яких – це віддаленість Ічні від кордону з РФ приблизно на 160 кілометрів. Справ в тому, що малогабаритні БПЛА не можуть подолати таку відстань, тим паче, з додатковим навантаженням у вигляді бойового заряду. Апарат придатний для такої місії повинен мати значні розміри і, теоретично, бути видимим для систем протиповітряної оборони.
Однак, не все так однозначно. Насправді Росія має апарати, які могли б нанести удар по Ічні. Один з них – новітній ударний безпілотник «Корсар», який вперше представили громадськості 9 травня 2018 під час параду на Червоній площі в Москві.
За словами розробників: «Новый российский беспилотный летательный аппарат (БПЛА) может применяться как для разведки, так и в качестве самостоятельной атакующей единицы. «Корсар» способен поражать живую силу, бронетехнику и инженерные укрепления противника».
БПЛА важить близько 200 кг, має радіус бойового застосування до 200 км, запускається з мобільної платформи на базі КамАЗу (на якій також розміщений пункт управління) та озброєний ракетним комплексом «Атака», здатним знищувати цілі на відстані до 6 км, а також багатоцільовими реактивними гранатами. Крім цього апарат має покриття, яке поглинає радіохвилі, та робить його непомітним для радарів і пересувається на висоті в декілька кілометрів, що унеможливлює його візуальне виявлення.
Російські експерти стверджують, що: «…«Корсар» разрабатывался как разведчик для нужд сухопутных войск. На нём установлена оптико-электронная система, фото-, видеоаппаратура для разведки в дневное и ночное время. В то же время полезная нагрузка «Корсара», которая составляет около 40 кг, позволяет установить на нём несколько ракет массой 3—4 кг».
Також слід зазначити, що, за неофіційними даними, ПЛА вже пройшов випробування у Сирії, де використовувався для здійснення повітряної розвідки, цілевказування та знищення окремих наземних цілей.
Зауважимо, що багато хто з фахівців, навіть російських, схиляється до думки, що реальні технічні характеристики «Корсара» не такі оптимістичні, в першу чергу, це стосується заявленої розробниками маси корисного навантаження (наприклад зброї), але знищити невелику або незахищену мішень він може з легкістю.
Тож, цілком імовірно, що наступним випробувальним полігоном для своєї зброї росіяни вибрали Україну. А що? Ічнянський склад знаходиться у зоні досяжній для цього БПЛА, а для того щоб його підірвати великого заряду не потрібно, головне – ініціювати ланцюг вибухів, а далі він буде продовжуватись самостійно. Застосовувати апарат на Донбасі сенсу не було – там безпілотники це буденність, а російським спецпризначенцям конче була необхідна гучна перемога, щоб хоч якось загладити ряд своїх феєричних провалів в Європі, ось вони і влаштували салют присвячений дню народження Путіна. Правда і тут не змогли зробити все як слід і запізнились на два дні.
Підсумовуючи зазначимо, що диверсія на шостому арсеналі з використанням дронів – це лише одна із теорій, однак практичне її виконання цілком можливе.
У цієї версії є багато критиків, основним аргумент яких – це віддаленість Ічні від кордону з РФ приблизно на 160 кілометрів. Справ в тому, що малогабаритні БПЛА не можуть подолати таку відстань, тим паче, з додатковим навантаженням у вигляді бойового заряду. Апарат придатний для такої місії повинен мати значні розміри і, теоретично, бути видимим для систем протиповітряної оборони.
Однак, не все так однозначно. Насправді Росія має апарати, які могли б нанести удар по Ічні. Один з них – новітній ударний безпілотник «Корсар», який вперше представили громадськості 9 травня 2018 під час параду на Червоній площі в Москві.
За словами розробників: «Новый российский беспилотный летательный аппарат (БПЛА) может применяться как для разведки, так и в качестве самостоятельной атакующей единицы. «Корсар» способен поражать живую силу, бронетехнику и инженерные укрепления противника».
БПЛА важить близько 200 кг, має радіус бойового застосування до 200 км, запускається з мобільної платформи на базі КамАЗу (на якій також розміщений пункт управління) та озброєний ракетним комплексом «Атака», здатним знищувати цілі на відстані до 6 км, а також багатоцільовими реактивними гранатами. Крім цього апарат має покриття, яке поглинає радіохвилі, та робить його непомітним для радарів і пересувається на висоті в декілька кілометрів, що унеможливлює його візуальне виявлення.
Російські експерти стверджують, що: «…«Корсар» разрабатывался как разведчик для нужд сухопутных войск. На нём установлена оптико-электронная система, фото-, видеоаппаратура для разведки в дневное и ночное время. В то же время полезная нагрузка «Корсара», которая составляет около 40 кг, позволяет установить на нём несколько ракет массой 3—4 кг».
Також слід зазначити, що, за неофіційними даними, ПЛА вже пройшов випробування у Сирії, де використовувався для здійснення повітряної розвідки, цілевказування та знищення окремих наземних цілей.
Зауважимо, що багато хто з фахівців, навіть російських, схиляється до думки, що реальні технічні характеристики «Корсара» не такі оптимістичні, в першу чергу, це стосується заявленої розробниками маси корисного навантаження (наприклад зброї), але знищити невелику або незахищену мішень він може з легкістю.
Тож, цілком імовірно, що наступним випробувальним полігоном для своєї зброї росіяни вибрали Україну. А що? Ічнянський склад знаходиться у зоні досяжній для цього БПЛА, а для того щоб його підірвати великого заряду не потрібно, головне – ініціювати ланцюг вибухів, а далі він буде продовжуватись самостійно. Застосовувати апарат на Донбасі сенсу не було – там безпілотники це буденність, а російським спецпризначенцям конче була необхідна гучна перемога, щоб хоч якось загладити ряд своїх феєричних провалів в Європі, ось вони і влаштували салют присвячений дню народження Путіна. Правда і тут не змогли зробити все як слід і запізнились на два дні.
Підсумовуючи зазначимо, що диверсія на шостому арсеналі з використанням дронів – це лише одна із теорій, однак практичне її виконання цілком можливе.
