Кремль засуджує скасування позаблокового статусу України
Москва – Москва вже засудила скасування позаблокового статусу України. Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що такі кроки контрпродуктивні і нагнітають конфронтацію. Негативно відреагували на рішення українського парламенту і депутати Держдуми Росії.
Реакція Москви на скасування позаблокового статусу України була цілком очікуваною. За словами заступника головного редактора «Ежедневного журналу» Олександра Гольца, питання про саму можливість вступу Україні в НАТО є корінним для російсько-українських відносин. І почалося це не з Євромайдану, а значно раніше.
«Насправді 90 відсотків усіх критеріїв вступу до НАТО – це зовсім не військова річ. Ця вимога загальнодемократичного характеру. Українці ясно говорять: «Ми готові витримати ваш європейський іспит і показати, що ми відповідаємо». Ось, я думаю, це призводить до страшного сказу Кремля», – зазначив Гольц.
ЄвразЕС тріщить по швах
Багато експертів вважають, що саме дії Росії, якщо не підштовхнули Україну в бік НАТО і Євросоюзу, то щонайменше прискорили цей процес. А ЄвразЕС – один із головних проектів російського керівництва початку 2000-х – буквально тріщить по швах.
У вівторок після засідання вищої Євразійської економічної ради Олександр Лукашенко поскаржився на те, що навіть в рамках однієї організації Росія діє проти Білорусі. Останнім часом лідери Білорусі та Казахстану є обережними або висловлюються критично на адресу Росії. Політолог Микола Петров вважає, що у цього явища є дві головні причини.
«Приєднання Криму до Росії фактично означало хрест на планах політичної інтеграції. Тобто наші сусіди, побачивши, що сталося з іншим сусідом, замислились над тим, чи не може щось подібне погрожувати їм у майбутньому. Друге – економічна частина інтеграційних проектів, вона багато в чому трималася на субсидіях з боку Росії, а в ситуації різкої фінансової кризи та посилення кризи економічної, такого роду можливості Росії платити за економічну інтеграцію – вони зменшуються», – сказав Микола Петров.
Рішення про скасування позаблокового статусу України прокоментували і депутати Держдуми, вони назвали це «прямим викликом Росії».
Олена Матусова,
Радіо Свобода
Реакція Москви на скасування позаблокового статусу України була цілком очікуваною. За словами заступника головного редактора «Ежедневного журналу» Олександра Гольца, питання про саму можливість вступу Україні в НАТО є корінним для російсько-українських відносин. І почалося це не з Євромайдану, а значно раніше.
«Насправді 90 відсотків усіх критеріїв вступу до НАТО – це зовсім не військова річ. Ця вимога загальнодемократичного характеру. Українці ясно говорять: «Ми готові витримати ваш європейський іспит і показати, що ми відповідаємо». Ось, я думаю, це призводить до страшного сказу Кремля», – зазначив Гольц.
ЄвразЕС тріщить по швах
Багато експертів вважають, що саме дії Росії, якщо не підштовхнули Україну в бік НАТО і Євросоюзу, то щонайменше прискорили цей процес. А ЄвразЕС – один із головних проектів російського керівництва початку 2000-х – буквально тріщить по швах.
У вівторок після засідання вищої Євразійської економічної ради Олександр Лукашенко поскаржився на те, що навіть в рамках однієї організації Росія діє проти Білорусі. Останнім часом лідери Білорусі та Казахстану є обережними або висловлюються критично на адресу Росії. Політолог Микола Петров вважає, що у цього явища є дві головні причини.
«Приєднання Криму до Росії фактично означало хрест на планах політичної інтеграції. Тобто наші сусіди, побачивши, що сталося з іншим сусідом, замислились над тим, чи не може щось подібне погрожувати їм у майбутньому. Друге – економічна частина інтеграційних проектів, вона багато в чому трималася на субсидіях з боку Росії, а в ситуації різкої фінансової кризи та посилення кризи економічної, такого роду можливості Росії платити за економічну інтеграцію – вони зменшуються», – сказав Микола Петров.
Рішення про скасування позаблокового статусу України прокоментували і депутати Держдуми, вони назвали це «прямим викликом Росії».
Олена Матусова,
Радіо Свобода
Теґі:
